LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка технологічного процесу одержання короткого лляного волокна підвищеної якості

якої входять нові механізми: живильник-потоншувач, м'яльна машина з дрібнорифленими вальцями та паралелізатор;

- розроблено теоретичні основи оптимізації параметрів обробки відходів тіпання і конструкції робочих органів експериментальної технологічної лінії, що забезпечує зменшення енерго- і матеріалоємності обладнання та підвищення якості короткого волокна;

- на основі методів математичної статистики та математичного планування визначено оптимальні параметри процесу паралелізації волокон під час обробки їх в паралелізаційному механізмі експериментальної установки.

Практичне значення одержаних результатів. Використання експериментальної установки для переробки відходів тіпання дозволило одержати коротке волокно більш високого номера з низьким вмістом костриці та високим ступенем паралелізації, розроблено та апробовано нові технологічні режими потоншення шару відходів тіпання, їх проминання в м'яльних вальцях і паралелізації короткого волокна. Даний спосіб захищено патентами України

№ 14280 і № 14379, а також отримано деклараційні патенти на корисну модель від 15.05.2006 р. Результати проведених досліджень апробовано на ВАТ „Коропський льонозавод" Чернігівської області, акт виробничих випробувань № 5 від 03.01.2007 р.

Очікуваний річний економічний ефект від впровадження нової технології на одноагрегатному льонозаводі становить 560 тис грн, що в перерахунку на 1 тону продукції це складе 1125 грн, за рахунок підвищення його якості.

Особистий внесок автора. Автором було самостійно сформульовано й обґрунтовано завдання досліджень, критично проаналізовано науково-технічну літературу з проблем виробництва короткого лляного волокна, здійснено всі експериментальні дослідження, які стосуються питань розробки технології виробництва короткого волокна, проведено лабораторні визначення фізико-механічних показників волокна. Із застосуванням методів математичної статистики було проведено планування експерименту, оброблено, узагальнено і проаналізовано отримані результати.

У наукових працях, виконаних у співавторстві, автору належить напрацювання експериментальних даних, теоретичне обґрунтування результатів, формулювання висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було представлено і схвалено на:

- VIII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта – 2005", м. Дніпропетровськ, 2005 р.;

- науково-технічній конференції „Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины", м. Херсон, 2005 р.;

- II Міжнародній науково-практичній конференції „Современные научные достижения – 2006", м. Дніпропетровськ, 2006 р.;

- наукових семінарах кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету, м. Херсон, 2003 – 2006 рр.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 12 публікаціях, у тому числі статей у провідних наукових виданнях України – 7, патентів України – 2, тез доповідей на конференціях – 3.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, загальної характеристики роботи, п'яти розділів основної частини, висновків, літературних джерел і додатку. Дисертація викладена на 162 сторінках машинописного тексту, вона містить 24 рисунки, 17 таблиць на 12 сторінках. Список використаних джерел охоплює 125 найменувань.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі подано загальну характеристику роботи, обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання досліджень, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, охарактеризовано об'єкти та методи досліджень.

У першому розділі подано стислий огляд літератури за темою дисертації, визначено напрямки нових досліджень й охарактеризовано особливості якісної та кількісної оцінки сировини для отримання короткого волокна. Зазначено, що відходи тіпання є дуже різноманітними за якісним складом, що значно ускладнює вибір технологічного режиму обробки. В результаті аналізу наукової, патентної та технічної літератури, яка висвітлює питання виробництва короткого волокна, і досвіду експлуатації промислового обладнання виявлено основні недоліки, характерні для загальноприйнятої технології переробки відходів тіпання. Здійснено критичний аналіз технологічного процесу одержання короткого волокна та будови відомих типів куделеприготувальних агрегатів, які використовувалися раніше і застосовуються на даний час у нашій країні та за кордоном. Встановлено, що промислове обладнання за своєю технологічною схемою з початку минулого століття змінилося несуттєво. Головними недоліками існуючих куделеприготувальних агрегатів є значна енерго- і матеріалоємність та низька якість короткого волокна, що одержується в результаті обробки.

Це свідчить, що наукові дослідження з розробки нової технології виробництва короткого волокна підвищеної якості є актуальними.

Виходячи з вищевикладеного, сформульовано мету роботи і визначено напрямки досліджень.

У другому розділі, що складається з6 підрозділів, викладено основні методи досліджень. Розділ містить інформацію про характеристику сировини, використаної під час досліджень, технологічні операції та обладнання для проведення експериментів, а також методи виконання досліджень і статистичні методи обробки одержаних результатів. Подано перелік основних показників якості короткого волокна. Описано порядок проведення досліджень та наведено схему експериментальної технологічної лінії виробництва короткого лляного волокна з відходів тіпання (рис. 1).

У результаті переробки відходів тіпання на цій експериментальній установці передбачено за рахунок потоншення, м'яття, паралелізації волокна та інших технологічних операцій отримати як кінцевий продукт високоякісне коротке лляне волокно.

Наведено характеристики використаних приладів і описано методики визначення показників якості лляного волокна на різних етапах механічної обробки.


Рис. 1. Принципова схема переробки відходів тіпання на експериментальній установці


Визначення розривного навантаження та вмісту костриці здійснювалося за відомими методиками, викладеними в ГОСТ 9394—76 „Волокно льняное короткое. Технические условия."

Визначення ступеня паралелізації короткого волокна здійснювали за запропонованою в даній дисертаційній роботі методикою. Сутність цієї методики полягає в тому, що після проходження кожної з шести пар кілкових барабанів експериментальної установки волокно в шарі піддавали різанню на довжину 40 мм і непрямим розрахунком по відсотковому вмісту волокон цієї довжини визначали ступінь паралелізації.

У процесі обробки експериментальних даних використовувалися методи математичної статистики.

У третьому розділі наведено результати теоретичних досліджень за темою дисертації. З метою усунення недоліків куделеприготувального агрегату, який застосовується на льонопереробних підприємствах, було здійснено розрахунки з визначення оптимальних конструктивних і технологічних параметрів окремих