LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технологічного процесу одержання короткого лляного волокна підвищеної якості

навантаженням.

Порівняльну характеристику показників якості короткого волокна, отриманого на діючому устаткуванні за традиційною технологією і одержаного після застосування запропонованої експериментальної технології обробки відходів тіпання, наведено в табл. 3.



Таблиця 3


Показники якості короткого волокна, одержаного за різними технологіями


Показники

КПАЛ

ЦНДІЛК

Експериментальна технологія

Пухова група(0-15 мм), %

-


7,6

10,2

Волокна прядильної групи, %

15-30 мм

-

61,5

41,7


30-40 мм

-

30,6

25,7


40-50 мм

-

0,2

9,6


понад 50 мм

-

0,1

12,8

Вміст костриці %

18,3

2,6

3,8

Розривне навантаження, даН

10,1

16,6

15,5


Рис. 5. Зміна показників вмісту костриці та розривного навантаження в процесі обробки на КПАЛ:


1 – вміст костриці; 2 – розривне навантаження.


Рис. 6. Зміна показників вмісту костриці та розривного навантаження в процесі обробки за експериментальною технологією:


1 – вміст костриці; 2 – розривне навантаження.


Аналіз даних табл. 3 і графіків, наведених на рис. 5-6, свідчить, що коротке волокно, отримане за експериментальною технологією, має підвищену якість, оскільки його міцність вище, а вміст домішок у ньому значно нижче, ніж у волокні, одержаному за традиційною технологією. Лінія ЦНДІЛК має незначні переваги, але кінцевим продуктом, отриманим на даній лінії, є модифіковане волокно – котонін.

Як видно з результатів досліджень, внаслідок обробки на експериментальній технологічній лінії розривне навантаження короткого волокна знижується на меншу величину, ніж після обробки на КПАЛ. Так, після обробки на КПАЛ відходів тіпання, міцність яких становить 19,4 даН, одержали коротке волокно з показником розривного навантаження 10,1 даН, а при застосуванні нової технології розривне навантаження короткого волокна дорівнює 15,5 даН. Вміст костриці у волокні, отриманому за традиційною технологією, становить 18,3%, а аналогічний показник для волокна, одержаного за новою технологією, дорівнює 3,8%. Крім того, після обробки на експериментальній технологічній лінії спостерігається більш рівномірний розподіл волокон по інтервалам довжин, ніж при обробці на куделеприготувальному агрегаті.

Таким чином застосування запропонованої в даній дисертаційній роботі технології забезпечить одержання короткого волокна підвищеної якості за рахунок зниження вмісту костриці, збереження міцності волокна та зменшення ступеня його руйнування порівняно з існуючими технологіями переробки відходів тіпання.

У п'ятому розділі наведено техніко-економічне обґрунтування впровадження нової технології одержання короткого лляного волокна підвищеної якості. На основі аналізу результатів досліджень визначено, що очікуваний річний економічний ефект від використання запропонованої технології в процесі виробництва короткого волокна становить 560 тис грн., що в перерахунку на 1 тону продукції це складе 1125 грн., за рахунок підвищення його якості, а рівень рентабельності виробництва лляної продукції збільшився майже в два рази і дорівнює 30,7 %.


ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ


  • Розроблено нову технологію одержання короткого лляного волокна підвищеної якості з відходів тіпання за рахунок оптимізації процесів потоншення, м'яття та паралелізації волокон. Доведено, що розволокнення шару відходів тіпання при його потоншенні та паралелізація волокон сприяють більш інтенсивному виділенню вільної костриці, а застосування експериментальної м'яльної машини та відсутність процесу тіпання сприяє збереженню міцності волокна.

  • Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено вибір оптимальних режимів обробки відходів тіпання та конструктивних параметрів окремих вузлів і робочих органів нової технологічної лінії одержання короткого волокна. Визначено найбільш раціональну форму робочих органів, якими є площинно-конусні кілки, а також оптимальний кут їх нахилу.

  • Встановлено, що для забезпечення ефективності технологічного процесу з урахуванням пропускної здатності обладнання при максимальній виробничій висоті шару відходів тіпання 250 мм коефіцієнт потоншення в живильнику-потоншувачі повинен становити Я = 50. Це досягається за рахунок різниці швидкостей кілкових барабанів і витяжних пар рифлених вальців.

  • Вперше запропоновано для інтенсифікації процесу руйнування зв'язку між коротким волокном і зв'язаною кострицею застосовувати м'яльну машину з дрібнорифленими вальцями. Експериментально визначено, що оптимальна кількість пар вальців у цій машині дорівнює п'яти. Вміст костриці в короткому волокні, одержаному за новою технологією, становить 3,8 %, що в 4,7 рази менше порівняно з куделеприготувальним агрегатом.

  • Встановлено, що оптимальний ступінь паралелізації короткого волокна з урахуванням вмісту волокон пухової групи досягається при обробці сировини в паралелізаційному механізмі з трьома парами кілкових барабанів, у яких крок кілків по довжині барабана в першій, другій та третій парах становить відповідно 20, 15 і 10 мм.

  • Визначено, що для забезпечення оптимального ступеня паралелізації волокна, а також додаткового очищення його від костриці під час обробки на живильно-паралелізаційному комплексі, частота обертання верхніх кілкових барабанів повинна не менше ніж у два рази перевищувати частоту обертання нижніх барабанів.

  • Встановлено, що вологість відходів тіпання при переробці їх за новою технологією не має значного впливу на показник вмісту костриці в короткому волокні, який при вологості вхідної сировини 8%; 14%; 20% становить відповідно 4,97%; 6,54%; 9,84%. Таким чином, відпадає необхідність підсушувати відходи тіпання перед їх переробкою на коротке волокно.

  • Теоретично і експериментально доведено, що застосування запропонованої технології сприяє підвищенню якісних показників короткого лляного волокна порівняно з традиційною технологією, за рахунок зменшення його закостриченості. Крім того, розривне навантаження волокна, одержаного за новою технологією, на 5,4 даН вище, ніж у волокна, отриманого за традиційною технологією.

    9.Економічно обгрунтовано доцільність використання нової технології одержання короткого лляного волокна підвищеної якості з відходів тіпання. Визначено, що очікуваний економічний ефект від впровадження запропонованої технології становить 560 тис. грн., що в перерахунку на 1 тону продукції це складе 1125


  •