LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технологічного процесу одержання трести із соломи конопель із застосуванням активованих середовищ

визначали органолептичними та інструментальними методами за ГОСТ 27024-86 „Солома конопляная. Технические условия", ГОСТ 27345-87 „Треста конопляная. Технические условия", ГОСТ 10379-76 „Пенька трёпаная. Технические условия" та ДСТУ 4015-2001 „Лён трёпаный. Технические условия";

-

вологість сировини визначали термогравіметричним методом;

-

водневий показник вимірювали методом рН-метрії;

-

коефіцієнт поверхневого натягу визначали методом відриву кільця;

-

хімічний склад волокна визначали методами кількісного хімічного аналізу;

-

видовий і кількісний склад мікрофлори процесу розстилу визначали методом вологої камери та методом граничних розведень;

-

математично-статистичний метод застосовували для планування експерименту та обробки результатів досліджень.


Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

-

науково обґрунтовано процес розстилу конопляної соломи, який відрізняється тим, що використовується обробка сировини електрохімічно активованими середовищами;

-

визначено оптимальні фізико-хімічні параметри активованих середовищ, застосування яких під час розстилання конопляної соломи забезпечує скорочення терміну вилежування й одержання найбільш високоякісного волокна;

-

показано динаміку зміни видового й кількісного складу пектиноруйнівної та целюлозоруйнівної мікрофлори в процесі приготування трести під впливом обробки електрохімічно активованими середовищами;

-

встановлено зміну хімічного складу конопляного волокна в процесі приготування трести під впливом обробки електрохімічно активованими середовищами, що підтвердило їх позитивний вплив на вміст целюлози та пектинових речовин.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано технологію, яка сприяє прискореному розвитку пектиноруйнівної й пригнічує розвиток целюлозоруйнівної мікрофлори, у результаті якість одержаного конопляного волокна підвищується. Розроблено рекомендації щодо удосконалення технологічного процесу одержання конопляної трести розстиланням соломи з додатковим зволоженням електрохімічно активованими середовищами. У результаті цього при оптимальних параметрах активованих середовищ (рН = 3,85 6,70) термін розстилу скоротився до 16 діб, при цьому міцність волокна підвищилася на 64 85%, гнучкість зросла на 13 21%, а лінійна щільність зменшилася на 4-23%, порівняно з традиційною технологією.

Результати роботи перевірено в умовах Інституту землеробства південного регіону УААН (акт виробничих випробувань №1 від 09.01.2007 р.). Впровадження технології розстилання із застосуванням електрохімічно активованих середовищ дозволило одержати тресту, якість якої на 1 сорт вище, ніж у контрольному варіанті. Одержана треста має кращі фізико-механічні показники: розривне навантаження, лінійну щільність і гнучкість, що в сукупності дозволяє одержати економічний ефект 607,27 грн./т трести, що на 361,30 грн./т більше, ніж при традиційній технології.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно виконав усі експериментальні та теоретичні дослідження, викладені в дисертації, здійснив математичну обробку отриманих результатів і планування експерименту, проаналізував і узагальнив одержані результати, провів виробничі випробування, підготував дисертаційну роботу.

У 9 наукових працях розглянуто різні аспекти удосконалення технологічного процесу первинної обробки лубоволокнистих матеріалів, наведено результати досліджень впливу електрохімічно активованих середовищ на видовий і кількісний склад мікрофлори процесу розстилу, а також на фізико-механічні характеристики та хімічний склад конопляної сировини.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було представлено та обговорено на:

-

Міжнародній науково-практичній конференції "Дні науки 2005", м. Дніпропетровськ, 2005 р;

-

ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні наукові дослідження 2006", м. Дніпропетровськ, 2006р.;

-

засіданнях кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету, м.Херсон, 2002 – 2006 рр.;

-

технічній раді Інституту луб'яних культур УААН, м. Глухів, 2006 р.;

-

технічній раді Інституту землеробства південного регіону УААН, м. Херсон, сел. Наддніпрянське, 2007 р.

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 9 наукових працях, у тому числі статей у провідних наукових виданнях України 4, патентів України – 3, тез доповідей на конференціях – 2.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, загальної характеристики роботи, п'яти розділів основної частини, висновків, літературних джерел і 3 додатків. Дисертацію викладено на 173 сторінках машинописного тексту, вона містить 59 рисунків, 60 таблиць та 3 додатки. Список використаних літературних джерел охоплює 181 найменування.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі подано загальну характеристику роботи, обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання досліджень, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, охарактеризовано об'єкти та методи досліджень.

У першому розділі розглянуто особливості будови та хімічного складу стебел конопель, а також основні фізико-хімічні властивості конопляного волокна. Узагальнено дослідження ряду вчених щодо вивчення різних способів одержання трести конопель. Охарактеризовано сучасний стан проблеми виділення конопляного волокна розстиланням стебел конопляної соломи та здійснено аналіз науково-дослідних робіт, присвячених удосконаленню процесу приготування конопляної трести біологічним способом. Розглянуто роботи, пов'язані з дослідженням мікробіологічних процесів, які відбуваються під час вилежування соломи, відзначено їх переваги та недоліки.

Проведений критичний аналіз наукових праць з вивчення впливу різних факторів на перебіг процесу розстилання стебел соломи конопель показав, що для одержання конопляного волокна високої якості необхідно перш за все підтримувати на стелищі оптимальні умови для розвитку корисної мікрофлори.

Узагальнено дослідження ряду вчених щодо впливу різних факторів на процес розстилання стебел конопляної соломи і зазначено, що отримати якісне конопляне волокно можна при одночасному застосуванні під час розстилу електрохімічно активованих середовищ і механічних операцій обертання, що сприяло б вирівнюванню фізико-механічних параметрів трести по товщині стрічки.

Проведено аналіз асортименту продукції, одержаної із трести конопель. Охарактеризовано перспективні напрямки використання конопель в різних галузях промисловості та сільського господарства.

Окрему увагу в огляді літературних джерел приділено аналізу застосування хімічних препаратів і активованої води для обробки соломи. Усі