LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка технологічного процесу одержання трести із соломи конопель із застосуванням активованих середовищ

мм

Сорт

10

20

2

20

2

20

2

20

2

18

2

16

2

15

2

16

2

16

2

15

2

14

2

12

23

2

23

2

24

2

24

2

22

2

19

2

18

2

18

2

17

2

17

2

16

2

14

27

2

27

2

29

2

28

2

26

2

23

2

21

2

21

2

20

2

19

2

18

2

16

32

1

32

1

34

1

33

1

32

2

27

2

25

2

25

2

23

2

22

2

21

2

18

38

1

38

1

40

1

39

1

38

1

32

2

30

2

29

2

26

2

26

2

25

2

20

47

1

47

1

49

1

48

1

45

1

38

2

35

2

34

2

31

2

30

2

29

2


Аналіз даних, наведених у табл. 4, свідчить, що конопляне волокно 1 сорту отримують із трести з терміном приготування 16 діб при зволоженні соломи активованими середовищами з кислою реакцією.

У варіанті зі зволоженням середовищем з рН = 5,20 отримано волокно з найвищими показниками якості. У цьому варіанті конопляне волокно має розривне навантаження 37,2 даН, гнучкість 34 мм і лінійну щільність 47 текс. У той же час у контрольному варіанті (з рН = 7,40) на 16 добу розривне навантаження волокна становить 30,8 даН, гнучкість 27 мм, а лінійна щільність 52 текс, що дозволяє оцінити волокно лише 2 сортом.

Застосування слаболужних середовищ з рН = 8,10, 8,90, 9,70 спричиняє значне зниження розривного навантаження, при цьому лінійна щільність залишається досить високою, що дозволяє оцінити волокно лише 2 сортом.

Застосування лужних середовищ з рН = 10,45, 11,10 дозволяє отримувати волокно з розривним навантаженням 32,3 32,9 даН, відносно високою лінійною щільністю і низькою гнучкістю, що також відповідає 2 сорту.

При проведенні експерименту разом з дослідженням фізико-механічних властивостей волокна конопель вивчався видовий склад мікрофлори процесу. У табл. 5 наведено дані про зміну видового складу мікроорганізмів для контрольного варіанта і для варіантів з додатковим зволоженням конопляної соломи електрохімічно активованими середовищами.

У результаті досліджень встановлено, що обробка соломи конопель електрохімічно активованими середовищами стимулює зростання кількості пектиноруйнівної мікрофлори, спричиняє зменшення кількості та видового складу іншої мікрофлори, у тому числі й патогенної.

Аналіз видового складу мікроорганізмів не може повною мірою відображати дійсну картину мікробіологічних процесів, які мають місце під час приготування трести. Тому вплив електрохімічно активованих середовищ можна пояснити, вивчивши також зміну кількісного складу мікроорганізмів, особливо целюлозоруйнівних і патогенних, які найбільш шкідливі для якості трести. Дані про зміну кількісного складу целюлозоруйнівної мікрофлори в процесі вилежування конопляної соломи наведено в табл. 6.

Дослідження кількісного й видового складу мікроорганізмів, які розвиваються на соломі конопель в процесі розстилання при зволоженні активованими середовищами, свідчать про зменшення кількості целюлозоруйнівної мікрофлори. Це, у свою чергу, сприяє підвищенню якості трести та зміні хімічного складу виділеного з неї конопляного волокна.





Таблиця 5


Зміна видового складу мікрофлори

в процесі розстилання конопляної соломи


Мікроорганізм


Доба відбору стебел

рН активованого середовища




3,85

4,45

5,20

5,90

6,70

7,40

8,10

8,90

9,70

10,45

11,10

Cladosporium herbarum

4

***

***

***

***

***

***

***

***

***

***

***


10

*

**

**

***

**

*

*






20

*

**

**

*

**

*

*

*

*

*

*

Alternaria linikola

4

***

***

***

***

***

***

***

***

***

***

***


10

*

**

***

***

**

*

*

*





20

**

***

***

**

**

*

**

*

*

*

*

Collectotrichum