LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка художньо-технологічних принципів проектування колекції сучасного жіночого костюма на основі українського народного одягу

творчо осмисленого використання композиційно-технологічних елементів українського народного одягу в сучасному проектуванні.


Поставлені задачі вирішуються із застосуванням методологічних засобів дизайну систем, що спрямовані на проектування сучасного одягу в умовах промислового виробництва та базуються на принципах системного підходу: проектно-типологічного підходу до формування асортименту, методів морфологічного аналізу та ін.

Тому, з метою розробки теоретичної бази для створення промислової колекції жіночого одягу в даній роботі досліджуються підходи, методи та засоби дизайну систем, що спрямовані на проектування різних видів колекцій.


Об'єкт та предмет дослідження.


Об'єктом дослідження в даній роботі є визначення структури естетичних вимог, якими має бути наділений одяг промислового виробництва, закономірності формоутворення костюма у часі, за головними морфологічними ознаками, можливості прогнозування морфологічної побудови перспективних форм костюма та використання композиційно-технологічних елементів українського народного костюма у створенні перспективних колекцій сучасного одягу.




Предметом дослідження є розробка художньо-технологічних принципів проектування перспективної колекції сучасного жіночого костюма, на основі прогнозування розвитку форм, з використанням традицій українського народного костюма. Поставлені задачі вирішуються за допомогою таких методів дослідження як застосування базових принципів дизайну систем, спрямованих на проектування різних видів колекцій сучасного одягу в умовах промислового виробництва, що базуються на засадах системного підходу: проектно-типологічного підходу до формування асортименту, методів морфологічного аналізу та ін.


Методологічна основа дослідження.


Методологічна основа дослідження являє собою комплекс загальнонаукових принципів. Структурний аналіз дозволяє вивчати костюм як систему взаємопов'язаних елементів. Метод історико-логічного розвитку надає можливість дослідити костюм у процесі розвитку та взаємозв'язку з оточуючим середовищем; морфологічний аналіз - розчленувати елементи системи та дослідити їх окремо, а морфологічний синтез – об'єднати їх за допомогою узагальненої моделі. Методика дизайну систем визначає ефективність застосування системного підходу до процесу проектування.

На окремих етапах дослідження застосовані засоби анкетування та прогнозування, з використаням методу статистичного аналіза. При роботі з візуальними матеріалами застосовано предметно-аналітичний метод, а для збирання, систематизації та узагальнення науково-літературних джерел використаний літературно-аналітичний.



Наукова новизна одержаних результатів.


В даній роботі з наукових, теоретичних, позицій:

  • встановлено та досліджено закономірність розвитку та зміни основних формоутворюючих параметрів морфологічної структури форми костюма, а також визначено циклічний характер та періодизацію їх змін у часі та просторі;

  • досліджено механізм зміни основних морфологічних параметрів форми костюма, та на його основі розроблено методику прогнозування розвитку морфологічної структури форми костюма на певний перспективний період часу;

  • розроблено математичні та графічні моделі розвитку та прогнозних значень основних структурних морфологічних ознак форми костюма;

  • одержано емпіричні регресійні моделі морфологічної структури форми костюма, які визначають взаємозалежність визначальних формоутворюючих параметрів форми (довжини та пропорційної побудови виробу);

  • створена розгорнута, системно-структурована ієрархічна схема взаємозв'язку естетичних характеристик одягу;

  • розроблена система естетичних показників якості сучасного одягу та упорядкована структура процесу системного проектування перспективних колекцій одягу;

  • доведена доцільність та визначені шляхи використання сучасних методик дослідження формоутворення в розробці рекомендацій з прогнозування розвитку форми костюму;

  • розроблені рекомендації з творчо осмисленого та обгрунтованого використання композиційно-технологічних елементів народного костюма в створенні перспективних моделей одягу;

  • створена база даних композиційних елементів образно-інформативної структури українського народного одягу, яка демонструє можливості різноманітних варіантів комбінацій його елементів при проектуванні сучасного костюма;

  • обгрунтовано використання методики дизайну систем у творчому процесі проектування перспективних колекцій сучасного костюма;

  • розроблені творчі та методологічні принципи побудови колекції сучасного одягу.


Практична цінність.

Практична цінність роботи полягає в тому, що:

  • розроблено методику прогнозування розвитку форми костюму та проектування перспективних колекцій одягу, із застосуванням ЕОМ;

  • розроблено перспективну колекцію жіночого одягу, з використанням принципів композиційної побудови народного костюма та морфологічних ознак прогнозованого розвитку форми;

  • результати роботи пройшли всебічну перевірку у виробничих умовах підприємства, яке випускає модний, перспективний одяг малими серіями (в Експериментальному швейному виробництві Центру розвитку моди м. Київа), що підтверджується відповідними актами;

  • на основі теоретичних досліджень та результатів експериментів, на базі Експериментального швейного виробництва Центру розвитку моди (м. Київ) було розроблено та виконано декілька одиниць костюмів перспективної колекції жіночого одягу;

  • результати роботи включено в учбові програми спеціальних дисциплін для підготовки художників-модельєрів, дизайнерів, спеціалістів у галузі художнього проектування костюма, що підтверджується відповідним актом;

  • практичні рекомендації, розроблені за результатами досліджень, є науковою базою та методичним матеріалом для фахівців у галузі промислового виробництва одягу при розробці перспективних колекцій.


Особистий внесок здобувача.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці та вирішенні головних теоретичних та експериментальних задач. Автором розроблено методичну програму досліджень, основні наукові положення, планування й проведення експериментів, здійснено обробку та аналіз отриманих даних. Автору належать основні ідеї, узагальнення та висновки, які ввійшли в основу статей, опублікованих з теми дисертації, як