LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Роль художньо-проектного образу в процесі вивчення курсу проектування швейних виробів

№ 9/2005 61 РОЛЬ ХУДОЖН ЬО-ПРОЕКТН ОГО ОБРАЗУ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕН Н Я КУРСУ ПРОЕКТУВАН Н Я ШВЕЙН ИХ ВИРОБІВ Здолбнікова О. А., Ма тисєк В. В. Укра їнська інженерно-педа гогічна а ка демія Анотація. У ста тті розгляда ється сутність художньо-проектного обра зу. Підкреслюється необхідність формува ння умінь по його створенню в процесі вивчення курсу ``Проектува ння швейних виробів'' ма йбутніми інженера ми- педа гога ми диза йнерського профілю. Ключові слова: обра з, проектна діяльність, художньо-проектний обра з. Аннотация. Здолбникова О.А., Матысек В.В. Роль художественно проектного образа в процессе изучения курса проектирования швейных изделий. В ста тье ра ссма трива еться сущность художественно-проектного обра за . Подчеркива ется необходимость формирова ния умений по его созда нию в процессе изучения курса ``Проектирова ние швейных изделий'' будущими инженера ми-педа гога ми диза йнерского профиля. Ключевые слова: обра з, проектна я деятельность, художественно-проектный обра з. Annotation. Zdolbnikova A.A., Matysek V.V. The role of an artistically designed image in the learning process of the course ``The design of garments''. The nature of an artistically designed image is considered in the article. A general conclusion is made concerning the need of forming the ability of fashion design students to create the artistically designed image within the framework of a compulsory course ``The design of garments''. Key words: image, design activity, artistically designed image. Постановка проблеми. Суча сний розвиток освітніх систем світового това риства потребує розробки нових підходів до змісту та орга ніза ції на вча льно-виховного процесу у ВНЗ, які повинні відбива тися у його гума ніза ції. У зміст гума ністичної освіти треба ``включа ти не тільки новітню на уково-технічну інформа цію,а ле й гума ніта рні особистісно-розвива льні зна ння й уміння, досвід творчої діяльності, емоційно-ціннісне ста влення особистості до світу і людини в ньому, а та кож систему мора льно-естетичних почуттів, які визна ча ють її поведінку в різнома нітних життєвих ситуа ціях'' [1, с. 89]. Вища інженерно-педа гогічна школа поклика на за беспечити підготовку висококва ліфікова них, естетично розвинених інженерів- педа гогів диза йнерського профілю, зда тних творчо пра цюва ти у га лузі проектува ння нових форм суча сного костюму. Не буде перебільшенням ска за ти, що інженери-педа гогі диза йнерського профілю можуть ста ти ключовими фігура ми у створенні одягу ма сового та індивідуа льного виробництва , оскільки ма ють можливість як вла сно пра цюва ти в легкій промисловості, та к і готува ти ка дри для неї в системі ПТО. Віс ник ХДАДМ 62 Курс проектува ння швейних виробів є фунда мента льною підготовкою, без якої неможлива ма йбутня професійна діяльність вищена зва них спеціа лістів. Розуміння ма йбутніми інженера ми-педа гога ми диза йнерського профілю основ формува ння художньо-проектного обра зу в процесі проектува ння одягу сприятиме цілісному уявленню про формоутворення суча сного костюму та творчому підходу до педа гогічної пра ці в системі ПТО. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні пита ння проектува ння одягу розгляда ються в пра цях Г.П.Безкорова йної, Г.М.Гусейнова , В.В.Єрмілової, Д.Ю.Єрмілової, Т.В.Козлової та ін. В них та кож коротко зверта ється ува га на визна чення поняття художнього о ра зу в створенні костюму. Про лема формува ння художньго о ра зу в процесі вивчення курсу ``Ма люнок'' висвітлюється в пра ці [6]. Ра зом з тим про лема формува ння художньо-проектного о ра зу в процесі проектува ння одягу за лиша ється недоста тньо розглянутою. Ста ття викона на за пла ном НДР Укра їнської інженерно- педа гогічної а ка демії. Постановка завдання. На основі а на лізу психолого- педа гогічної та філософської літера тури розглянути дефіниції понять ``проектнадіяльність'' та``художньо-проектний о ра з'' й о грунтува ти доцільність формува ння оста нньогов процесі вивчення ма й утніми інженера ми-педа гога ми диза йнерського профілю курсу ``Проектува ння швейних виро ів''. Са ме поняття ``о ра з'' в психологічному словнику тра ктується як ``су 'єктивна ка ртина світу а о його фра гментів, яка включа є са мого су 'єкта , інших людей, просторове оточення та ча сову послідовність подій'' [2, с.240]. ``О ра з та кож є реа льним, - пише М.Г.Ярошевський, - як фізичні і нервові процеси, які його породжують. Він не ідентичний цім процеса м і тому як та кий не може ути о 'єктом вивчення ні фізики, ні фізіології. Він існує не в осо ливому ``психічному просторі'', а в системі реа льних життєвих відносин між індивідом і світом'' [3, с.82- 83]. Художній же о ра з формується в результа ті процесу художньо- о ра зного мислення. Як відміча ють І.А.Зязюн та Г.Н.Са га ч, він є результа том скла дної а на літико-синтетичної діяльності з уча стю вищого ступеня пізна ння --а стра ктного мислення та відрізняється від звича йного о ра зу, що виника є в прцесі відо ра жува льної діяльності вищої № 9/2005 63 нервової системи на ступені чуттєвого пізна ння. ``Він несе у собі одноча сно і глибокі думки, і живе ба чення світу, він містить у собі величезну пізна ва льну можливість'' [4, с.79]. ``Це на че кра пля, в якій відобра жа ється світ'', - писа в відомий ма йстер книжкової ілюстра ції Є.А.Кибрик [5, с.186]. Для будь-якого художнього обра зу цілісність є ха ра ктерною озна кою, - вва жа є Л.Г.Медведєв, - ``яка виника є в результа ті усвідомлення певних, суттєвих для да ного об'єкту вза ємозв'язків, вна слідок чого на роджується новий зміст, неприта ма нний окремим елемента м'' [6, с.10-11]. У філософському словнику художній обра з визна ча ється як ``са мий спосіб буття художнього твору, який береться з боку його вира зності, яка вра жа є енергією та осмисленістю'' [7, с.728]. Здійснюючиа на ліз художнього обра зу в естетичномуа спекті, О.С.Мігунов зверта є ува гу на його ба га торівневість, де з трьох можливих рівнів існува ння художнього обра зу -- ідеа льного, ма теріа льного та ідеа льно-ма теріа льного, ва жливим є оста нній рівень. На ньому здійснюється з'єдна ння художньої ідеї і ма теріа лу мистецтва , в якому ця ідея втілюється. ``Процесуа льний''а на ліз та кож є визна чним. ``В якості рівней тут розгляда ються за дум, буття і сприйняття художнього обра зу''. На йва жливішим є