LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Роль художньо-проектного образу в процесі вивчення курсу проектування швейних виробів

рівень його буття. ``На цьому рівні художній обра з і художній твір ста ють рівноцінними поняттями'' [8, с.44]. В.І.Злобін вва жа є, що процес створення художнього обра зу можливо пода ти у формулі ``К = У + t = T, де К -- процес створення обра зотворчого художнього обра зу; У -- зна ряддя пра ці, предмет пра ці (природа , обра зотворчі і вира зні художні за соби та їх вла стивості); t -- людина -перетворюва ч; Т -- результа т пра ці (обра зотворчий художній обра з)'' [9, с.30]. Отже художній обра з є вла стивим художньої творчості за собом відбиття дійсності через мистецтво. Відомо, що диза йн одягу поряд з іншими вида ми диза йну на лежить до та к зва ниха рхітектонічних пла стичних мистецтв, твори якіх виконують естетичні і пра ктичні функції. Тому обра зна основа тут трохи інша . Якщо говорити про диза йн, то треба ма ти на ува зі проектну діяльність, яка є ``обла стю тра нсформа ції ідеа льного продукціюва ння в ма теріа льне. З одного боку, вона пов'яза на з ідеа льною творчістю, з пода льшим розвитком духовних утворень (обра зів, ідей, за думів і т.п.), з іншого -- з ма теріа льною творчістю, а ктом утілення продуктів духовної діяльності в ма теріа льних форма х'' [10, с.37]. Віс ник ХДАДМ 64 Тому В.Л.Гла зичев і визна ча є диза йн як ``форму орга нізова ності (служби) художньо-проектної діяльності, яка виробляє споживчу цінність продуктів ма теріа льного і духовного ма сового спожива ння'' [11, с.125]. Що ж стосується художнього обра зу моделі, яка проектується, то тут простежується невідокремлений зв'язок з обра зом спожива ча . Підкреслюючи відмінність обра зу творів мистецтва від обра зу проектного, Т.В.Козлова ука зує на те, що оста нній виника є ``лише у вза ємодії людина -- річь''. Вона підкреслює, що ``художник виступа є у ролі режисера , який приводе до ла ду увесь зоровий ха ос за допомогою різних композиційних та а соціа тивних зв'язків'' [12, с.7]. Зміст основ тієї га лузі діяльності, яка пов'яза на з художнім проектува нням одягу, відобра жа ється у відповідній профілюючій дисціпліні для диза йнерів одягу. В окремих ВНЗ вона може ма ти свої формулюва ння на зв,а ле які не сильно відрізняються. На прикла д ``Моделюва ння і художнє проектува ння одягу'' (Орел ГТУ), ``Художнє проектува ння виробів'' (ХТТ), ``Проектува ння швейних виробів'' (УІПА) тощо. Структурува ння тема тичного пла ну ма є схожі узлові моменти. На прикла д, ``Формоутворення в одязі'', ``Ма кетува ння'', ``Проектува ння одягу різногоа сортименту'' і т.д. Принципово ва жливим виявляється те, що крім уміння утілити в реа льному ма теріа лі модель, яка проектується, ма йбутні диза йнери одягу повинні вира зно і гра мотно зобра зити її обра з. Отже, на на ш погляд, той обра з, який студенти осяга ють в процесі проектува ння одягу, можна вва жа ти як художньо- проектний. Оскільки в діяльності по проектува нню одягу поєднуються обра зотворчий та проектний компоненти. Висновки. Та ким чином, художньо-проектний о ра з -- це цілісна , за вершена художня форма , яка створюється диза йнерською уявою задопомогою за со ів о ра зотворчої діяльності у системі людина -- річь. Формува ння умінь ма й утніх інженерів-педа гогів диза йнерського профілю творчо пра цюва ти на д створенням художньо-проектного о ра зу в процесі вивчення курсу ``Проектува ння швейних виро ів'' - нео хідна умоваоновлення інженерно-педа гогічної освіти в а спекті її гума ніза ції. Перспективи подальших досліджень. Пла нується визна чити та розро ити методичну систему за со ів формува ння умінь студентів по створенню художньо-проектного о ра зу в процесі вивчення курсу ``Проектува ння швейних виро ів''. № 9/2005 65 Література: 1. Сла стенин В.А., Чижа кова Г.И. Введение в педа гогическуюа ксиологию: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. за ведений. -- М.: Изда тельский центр ``Ака демия'', 2003. -- 192 с. 2. Психология. Слова рь/ Подобщ.ред.А.В.Петровского,М.Г.Ярошевского. -- 2-е изд., испр. и доп. -- М.: Политизда т, 1990. -- 494 с. 3. Ярошевский М.Г. Психология в ХХ столетии. Теоретические проблемы ра звития психологической на уки. Изд. 2-е, доп. - М.: Политизда т, 1974. - 447с. 4. Зязюн І.А., Са га ч Г.М. Кра са педа гогічної дії. -- К.: Укра їнсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. -- 302 с. 5. Рисунок. Живопись. Композиция: Хрестома тия: Учеб. пос. для студентов худож.-гра ф. фа к. пединститутов/ сост. Н.Н.Ростовцев и др. -- М.: Просвещение, 1989. -- 207 с. 6. Медведев Л.Г. Формирова ние гра фического художественного обра за на за нятиях по рисунку. -- М.: Просвещение, 1986. -- 159 с. 7. Философский энциклопедический слова рь./ Редкол. С.С.Аверинцев, Э.Л.Ара б-Оглы, Л.Ф.Ильичев и др. -- М.: Сов. Энциклопедия, 1989. -- 815 с. 8. Мигунов А.С. Художественный обра з. Эстетическийа на лиз. М., Изд- во МГУ, 1980. -- 96 с. 9. Злобин В.И. Изобра зительна я деятельность -- средство позна ния предметно-простра нственной среды. -- Х.: Изд-во ``Основа '', 1991. -- 88 с. 10. Проблемы этики и эстетики. Выпуск 2. Природа искусства и меха низмы художественной деятельности. -- Л., 1975. -- 208 с. 11. Гла зычев В.Л. О диза йне. Очерки по теории и пра ктике диза йна на за па де. -- М.: Изд-во ``Искусство'', 1970. -- 192 с. 12. Козлова Т.В. Художественное проектирова ние костюма . -- М.: Легка я и пищева я промышленность, 1982. -- 144. Надійшла дор едакції 15.10.2005 ТРАН СФОРМАЦІЯ ПЛАСТИЧН ОЇ МОВИ У ШРИФТОВІЙ ТВОРЧОСТІ МИХАЙЛА ЖУКА Модла О. Р. Львівська на ціона льна а ка демія мистецтв Анотація. Миха йло Жук --- яскра вий предста вник стилю модерн в укра їнському мистецтві. Художник проніс відчуття цього стилю крізь всю творчість. У стильових шука ння М. Жука за вжди присутній тонкий на тяк на модерн. Ця тенденція дуже чітко проявила сь у шрифтових композиціях митця. Ключові слова: шрифт, за січки, гра фіка , модерн, ужиткове мистецтво. Анотация. Модла О. Трансформация пластического языка в шрифтовом творчестве Михаила Жука. Миха ил Жук --- яркий предста витель стиля модерн в укра инском искусстве. Художник пронес ощущение этого стиля на протяжении всего творчества . В стилистических иска ниях М. Жука всегда присутствует тонкий на мек на модерн. Эта тенденция очень четко проявила сь в его шрифтовых композициях. Ключевые слова: шрифт, за сечки, гра фика , модерн, прикла дное искусство.