LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Сакральна вишивка угорців Закарпаття ХVII - XIX ст. (на основі матеріалів по інвентаризації реформаторських церков з 1995 - 2000 р.р.)

САКРАЛЬНА ВИШИВКА УГОРЦІВ ЗАКАРПАТТЯ XVII – XIX СТ.

(На основі матеріалів по інвентаризації реформаторських церков з 1995 – 2000 р.р.)

Коприва А.Т.

Мукачевський технологічний інститут


Анотація. У цій статті опубліковано результати дослідження сакральної вишивки угорців Закарпаття. Висвітлено основні історичні та мистецькі особливості даного виду народного мистецтва. А також приведено важливі статистичні дані.

Ключові слова: сакральна, вишивка, скатерка, батист, стець.

Аннотация. Коприва А. Т. Сакральная вышивка Закарпатья XVII – XIX ст. (На основе материалов по инвентаризации реформаторских церквей с 1995-2000 г.г.) В этой статье опубликовано результаты исследований сакральной вышивки Закарпатья. Высветлено основные исторические и творческие особенности данного вида народного искусства. А также приведены важные статистические данные.

Ключевые слова: сакральная, вышивка, скатерть, батист, ситец.

Annotation. Kopryva A.T. Sacral embroidery of Transcarpathia in the 17 th – 19 th centuries (Based on the materials of Reformed churches during 1995 – 2000). The results of the investigation of Transcarpathia sacral embroidery are published in this article. It deals with the main historical and creative peculiarities of this kind of folk art. Some important statistics data are also given.

Key words: sacral, embroidery, table-cloth, cambric, cotton.


Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку українського мистецтвознавства важливим кроком є дослідження народного мистецтва національних меншостей, яке належить до полі етнічного суспільства України та її культурної спадщини. А також має суттєве значення для країн Європейського регіону (у даному разі Угорщини). Проблеми стильового вирішення, локалізація окремих традиційних стилів, виявлення запозичених елементів та аналіз впливу різних культурних процесів на розвиток вишивки являється одним із основних аспектів дослідження. Щодо попередньо визначених проблемних завдань важливе значення має фіксація тих автентичних явищ угорської культури, які мали безпосередній вплив у даному етнокультурному регіоні на розвиток народного мистецтва інших етносів, що найкраще проявляється у вишивці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Перші екземпляри скатертин з'являються в реформаторських церквах вже на початку періоду реформації у різних інтерпретаціях традиційної народної вишивки, вони мали різні функціональні особливості, як в естетичному так і утилітарному плані. Скатертини столу Господнього призначалися для покриття чаші причастя, церковних меблів, оздоблення інтер'єру церкви, а також інтенсивно використовувалася під час церковних обрядів [4].

Реформаторська церква не накладала строгих вимог щодо виготовлення текстильних виробів, вибору матеріалів чи стилю виконання. За рахунок чого в церквах збереглися вишивки із найдорожчих тканин, які проникали сюди із середовища дворян, а також суто народні вироби, породжені фантазією угорських селян.

Збереглись також вишивки, які є складовими елементами гарнітурних комплектах. Кожен прихожанин мав можливість жертвувати церкві будь-яку кількість тканин та виробів різної якості, що залежало в основному від соціального та матеріального стану віруючого. Тому в церквах Закарпаття поряд із дорогими скатерками, подарованими панами можна побачити набагато простіші вироби біднішої спільноти, хоча на богослужіннях переважно використовувались найбільш дорогі речі. Не дивлячись на регулярні пожертви, старі вироби не знищувалися, а довгий час зберігалися в комоді церкви, завдяки цьому, іноді зустрічаються досить ранні вишивки, які несуть на собі відбиток тої чи іншої епохи - її стиль, культурну спадщину та традиції, тому можна легко проаналізувати всю історію розвитку сакральної вишивки, як одної із найважливіших оздоб реформатської церкви [1].

У зв`язку із проблемою збереження та аналізу сакральної спадщини Закарпаття в 1995 році сенатом угорської реформаторської церкви було започатковано проведення інвентаризації церков на Закарпатті. В колегію входило ряд відомих науковців та духовних діячів, такі як – д.н. Молнар Амбруш, завідуючий науковою роботою музею Дийрі (м. Дебрецен) - д.н. Солої Емевка, директор Березького музею (м.Вашарошномень) – д.н. Фелгешне Чісар Шаролта, директор музею імені Кошута Лайоша (м. Сегед ) – д.н. Надь Варга Вера та ін.. Підсумки інвентаризації вказують на величезну культурну спадщину, яка збереглась в цих храмових спорудах [4]. Завдяки цьому можна проаналізувати історію розвитку багатьох видів народного мистецтва а також і вишивку.

В результаті виявлено, що церковні меблі переважно покривалися важкими тканинами, такими як бархат, щільний дамаск, мереживо з підкладкою. А вже в богослужіннях використовувались більш тонкі: тюль, батист, мереживо, різні види шовку. Особливе місце тут мали також спеціальні покривала у вигляді святкових серветок, скатертин і мережив, що зберігалися у церкві. Вони служили для накриття посуди під час хрещення, для привезення хліба, а також покриття мерців.

Зустрічаються настільники, які використовуються суто на свята кущів та Різдво, що виявилося внаслідок інвентаризації реформатської церкви сіл Мужієво (Берегівського р-ну) і села Чепа (Виноградівського р-ну). Але найдавніших екземплярів на жаль збереглося дуже мало.

Робота виконана за науковими програмами дослідження історичних пам'яток культури України.

Результати дослідження. З 81 досліджених приходів колегією було виявлено 1524 одиниці текстильних виробів. Із них найбільша кількість 1263 од. з кінця ХХ ст., 197од. з ХІХ ст., 59од. з XVIII ст. i лише 8 із них належить до XVII ст.

Скатертини XVII століття. Як вище вже було відмічено, найстаріші вишивки, що дійшли до наших часів датуються XVII століттям. Найцікавіші із них зберігаються в реформаторських церквах м. Мукачеве, Виноградова, Тячева, Хуста та с. Деренковець. За допомогою цих унікальних витворів можна зробити короткий екскурс з метою виявлення стильових особливостей у вишивці цього століття. Найпопулярнішою тканиною цього періоду являється білий батист, при вишиванні якого спочатку використовували шовкові нитки червоного кольору, часто комбінуючи їх із золотим та срібним гаптом. Композиції на виробах середини століття відрізняються натуралістичним трактуванням мотивів та симетричністю, яка ніби цитувала аналоги Західноєвропейських текстильних виробів стилів Ренесанс та Бароко [6]. Орнамент розташовували по периметру скатерті часто комбінуючи його із надписами цитат із Біблії. На кутах зображали композиції кущів та букетів із квіточок гвоздики, ромашок, тюльпану, георгіни та ін. Центральна частина скатерок для накриття чаші причастя оздоблювалась іноді італійським віночком, або простою гілкою загнутою по формі кола. Пізніше симетрія на виробах починає зникати за рахунок інтенсивного впливу турецької культури, яка виявилася домінуючою не тільки на Закарпатті, а і по всій Угорщині аж до кінця XVIII століття. У власності мукачівської реформаторської церкви є скатертина розміром 97х93 см з білого ситцю, вишита рожевим шовком і срібними нитками. По краям виробу вишиті