LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Сакральна вишивка угорців Закарпаття ХVII - XIX ст. (на основі матеріалів по інвентаризації реформаторських церков з 1995 - 2000 р.р.)

можна знайти поєднання золотого гапту із техніками вирізання та гладдю. Яскравим прикладом цього є вишивка із реформаторської церкви села Драчино (Мукачівський р-н). Автором цього унікального виробу є Жужанна Мате. Величезна скатерть (розміром 144х137 см.) вражає своєю простотою в декоративному вирішенні та стилізації мотивів, а особливо інтерпретації мотиву сонця, аналогів якому в Угорщині та Західній Україні більше немає. Сонячне коло в яке автор сміливо вписує обличчя, виразні риси якого вишиті золотими нитками. Образ цього мотиву в стилізації більше наближений до дитячого казкового малюнку перенесеного із великою сміливістю на біле полотно. Із сонячного кола виходять проміні, які складаються із чітких та хвилястих трикутних форм. По краям скатертини вишиті біллю мотиви винограду із колоссям пшениці. А краї скатерки вирізані по формі закручених листків, які ритмічно чергуються із мотивами винограду по периметру даного виробу. Вирізання країв по овальним, хвилястим та трикутним формам угорці називають "цоками" [3].

Поряд із дорогими вишивками у церквах зберігаються і вироби із традиційного домотканого полотна вишиті червоно – синіми нитками, що цілком характерно для березького стилю закарпатських угорців. Берзька вишивка, яка оздоблює інтер'єр реформаторських церков проникла сюди вже на початку ХІХ століття і не перестає бути актуальною навіть і зараз. Про це свідчать скатерки столу Господнього із сіл Рівне, Вишково та ін.. Орнаменти цих витворів зустрічаються в церквах у різних формах, які вдало поєднуються із християнськими символами. Наприклад, на Вишівських скатертинах кінця ХІХ століття можна знайти комбінації дерева життя, симетрично розміщених оленів та птахів, із мотивами квітів, які ритмічно чергуються вздовж хвилястої лінії по периметру скатертини. А також поєднання дерева життя із мотивом ягня із серця якого тече кров наповнюючи чашу для причастя. Ягня також тримає прапор, який завершує хрест, що є символом перемоги добра над злом [4].

На березькій вишивці реформаторських церков кінця ХІХ століття також можна знайти суто народні орнаменти, які зустрічаються у побуті угорських селян. Вони відрізняються більш якісними матеріалами та гарно обробленими тороками, які комбінуються із технікою решельє. На скатертині із реформаторської церкви села Астей (Берегівський р-н.), яка вишита також в традиційному березькому стилі зображений мотив виноградної лози, а по кутам вазони з гвоздик, які доповнюються по нижній частині скатерки надписом: „Тільки дійсно навернений може знайти благодать у Тобі". На початку ХХ століття часто практикують поєднання різних технік у одній вишивці. Так наприклад на скатертині с. Дрисино (1928 р.) квіти із симетрично розміщеними голубами вишиті хрестиком, а букети із тюльпанів, які оздоблені гладдю та рушниковим швом.

В 90-х роках ХІХ століття, як відомо у всіх протестантських церквах було заборонено зображення антропоморфних мотивів. Але винятком являється скатерка із села Запсонь (1930 р.). На ній гладдю вишиті мотиви ангелів, які за компоновані по чотирьом кутам скатертини та поєднуються із віночками на яких розташовані квіти, пелюстки та черешні. По центру вишиті ініціали автора „D.I.".

Також угорські селяни часто дарували вишивки виконані у стилі колодаш [2]. Прикладом цього є скатерки із сіл Бене, Минаю, Таранівці та ін.. Вони майже нічим не відрізняються від народної вишивки як по мотивам, так і по техніці виконання. Найчастіше використовували у виробах цього стилю золотисто-жовті, сині та голубі нитки, які наносилися на полотно у поєднанні із технікою вирізування.

Біля цих суто народних вишивок, зустрічаються в 90-х роках ХІХ століття вироби виконані на більш важких та дорожчих тканинах, це пов'язано із появою у моді бархату. В реформаторських церквах Закарпаття знаходяться скатертини переважно із зеленого та бордового бархату, який оздоблювали мотузкою золотистого або білого кольорів із технікою гладь та накладанням ниток у прикріп. Рослинні мотиви квіток та пелюстків переважно розміщуються великими плямами та пластично поєднуються із тонкими, чітко вираженими лініями, що характерно для орнаменту стилю модерн.

Багатство мотивів, насичена кольорова гамма та щільне заповнення вишивкою всієї площини полотна спостерігається на вишитому виробі із с. Попово (Берегівського р-н). Цей стиль виконання до тепер поширений по всій Угорщині та Західній Україні. Елементи оздоблення та композиційна структура характеризують появу на Закарпатті в кінці ХІХ століття стилю мотьо, який став дуже популярним не тільки у колах простого люду але і середовищі панства [4]. Орнаменти цієї вишивки тісно пов'язані із вишивкою угорського кушнірства, яка інтенсивно розвиваючись ще на початку ХІХ століття стала підгрунтям для виникнення цього на той час ще нового стилю у народному мистецтві. Техніка виконання - гладь, яка в цей період майже скрізь є домінуючою. Поліхромія та контраст кольору більше підсилює динамічність вишивки, яка у оздобленні інтер'єру відіграє домінуючу роль.

Вишивкою "мотьо" на Закарпатті оздоблювали майже всі види текстильних виробів. Серед воловецьких та великоберезнянських лемків також була поширена ця вишивка, нею переважно оздоблювали вести та рукави сорочок. І саме цю вишивку закарпатські русини називають "мадярською".

Висновки. Зібраний матеріал по угорській сакральній вишивці Закарпаття дозволяє зробити повний аналіз мистецтва вишивки на Україні та розглянути процеси взаємовпливів окремих етносів, національних меншин у синкретичній єдності з народними традиціями Закарпаття, що і буде наступним кроком у дослідженні.

Подальше дослідження слід направити на вивчення інших проблем сакральної вишивки угорців Закарпаття XVII – XIX ст.

Література

  • Кара-Васильєва Т. Українська вишивка : Альбом // Мистецтво. Київ, 1993. -С. 54-63

  • Anyagi kultura kutatsa: 1. K. A-E: Magyar nprajzi lexikon / Ortutay Gyula (főszerkesztő), Bodrogi T., Fl E., Gunda B.... – Budapest, 1977. – 110 c.

  • Csiszr rpd – Felhősn Csiszr Sarolta. A beregi npi textilik lexikona (лексикон березького народного текстилю) // Folklor s etnogrfia. -Debrecen, 1983. – 56 с.

  • Magyar Reformtus Egyhzak javainak tra. Krptaljai Reformtus Egyhz I-IV. I. Mramaros-Ugocsa Egyhzmegye.// Felhősn Csiszr Sarolta, Kűllős Imre, Molnr Ambrus, P. Szalay Emőke. Budapest, 1999.

  • Palotay Gertrud. Oszmn tőrők elemek a magyar himzsben. // Bibliotheca Humanitatis Historiae. – Budapest, 1940. – 157 c.

  • P. Szalay Emőke. rihimzsek Hajdu-Biharban // A Dbreceni Egyetem Bőlcsszeti Kar Nprajzi Tanszk kiadvnya. - Dbrecen, 2000. – 148 с.

    Надійшла до редакції 17.11.2003р.







    Іл.1. Вишитий біллю пелікан з пташенятами (м. Мукачеве ХVIII ст.).

    Іл.2. Вишитий металевими нитками спіралевидний мотив із тюльпаном (с. Чепа ХVIII ст.).

    Іл.3. Вишитий червоно-чорними нитками мотив вівці (с. Вишково ХVIII ст.)



  •