LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Синтез, моделі та моделювання алгоритмів мікропроцесорної системи керування електроприводом друкарських машин

електропривода.

2. Синтезовано алгоритми налагоджувальних операцій, формування заправної швидкості, розгону двигуна, переключення робочих швидкостей, гальмування двигуна, які враховують встановлені аналітичні залежності, та оптимізовано ці алгоритми за кількістю операторів.

3. Побудовано математичні моделі і на основі методу математичної індукції виконано моделювання алгоритмів налагоджувальних операцій, формування заправної швидкості, розгону двигуна, підтримання швидкості, переключення робочих швидкостей, гальмування, чим встановлено їх вірогідність, а тим самим забезпечена перевірка їх правильності ще до практичної реалізації та апробації.

4. Синтезовано та оптимізовано за кількістю операторів загальний алгоритм функціонування мікропроцесорної системи за модульним принципом, який забезпечує роботу друкарської машини в шести традиційних режимах на основі цифрового керування.

5. Розроблено математичні моделі сигналів керування системи введення - виведення, які формуються на базі створеного програмного забезпечення і враховують особливості функціонування елементної бази та узгоджують функціонування мікропроцесорної системи з електроприводом.

Практичне значення одержаних результатів

- спроектовано, реалізовано і впроваджено в навчальний процес мікропроцесорну систему керування електроприводом друкарської машини;

- на основі мікропроцесорної системи розроблено експериментальний стенд для проведення науково-технічних досліджень;

- розроблено пакети прикладних програм мікропроцесорного керування режимами роботи друкарської машини;

- розроблено методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дослідження цифрової системи керування електропривода друкарської машини з навчальних дисциплін: "Проектування комп'ютерних систем" і "Проектування мікропроцесорних систем".

Реалізація результатів роботи

- результати теоретичних та експериментальних досліджень вроваджено у відкритому акціонерному товаристві "Львівський автобусний завод";

- розроблені в дисертації математичні моделі впроваджено в навчальний процес в Українській академії друкарства;

- випущено методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дослідження цифрової системи керування електропривода друкарської машини для навчальних дисциплін "Проектування комп'ютерних систем" і "Проектування мікропроцесорних систем";

- реалізовано стенд для виконання вказаних лабораторних робіт;

- результати досліджень використовуються в курсовому і дипломному проектуванні та для науково-технічних досліджень в Українській академії друкарства на кафедрі автоматизації та комп'ютерних технологій.


Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі положення, які становлять суть дисертації, були сформульовані та вирішені самостійно. У публікаціях, які написано у співавторстві, здобувачу належить: [3] - синтез, оптимізація основного алгоритму роботи мікропроцесорної системи та дослідження алгоритму розгону двигуна; [8] - проектування мікропроцесорної системи керування; [9] - розроблення функціональної схеми мікропроцесорної системи, принципової схеми пульта керування та автоматичний режим роботи мікропроцесорної системи; [11] - аналіз відомих алгоритмів систем керування друкарських машин; [16] - побудова математичної моделі алгоритму автоматичного гальмування.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались і обговорювались на: 1. Всеукраїнській науковій конференції "Розробка та застосування математичних методів у науково-технічних дослідженнях", присвяченій 70-річчю від дня народження професора П. С. Казімірського, м. Львів, 1995 р.; 2. Міжнародній конференції "Комп'ютерні технології друкарства: алгоритми, сигнали, системи "Друкотехн-96"
(м. Львів, 1996); 3. Третій Всеукраїнській міжнародній конференції "Оброблення сигналів і зображень та розпізнавання образів Signal Image Processing and Pattern Recognition" УкрОБРАЗ-96 (м. Київ, 1996); 4. Четвертій конференції "Автоматика - 97" м. Черкаси, 1997 р.; 5. II Міжнародній науково-технічній конференції "Математичне моделювання в електротехніці та електроенергетиці" (м. Львів, "Львівська політехніка", 1997 р); 6. Звітних науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів Української академії друкарства м. Львів, 1995 – 2000 рр.; 7. III Міжнародній виставці "Світ друку-98", м. Львів; 8. Конференції "Комп'ютерні технології друкарства: алгоритми, сигнали, системи "Друкотехн-98" (м. Львів, 1998).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 17 праць, з яких 12 - одноосібних, у т. ч. 9 - наукових статей у фахових виданнях, тези 7 доповідей, та методичні вказівки.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та додатків. Матеріал викладений на 205 сторінках машинописного тексту, який містить 30 рисунків та 6 таблиць, у бібліографії наведено 134 найменування літературних джерел на 12 сторінках і 5 додатків.

Основний зміст роботи


У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету, визначено основні задачі та методи дослідження, показано наукову новизну і практичну цінність наукових результатів. Висвітлено питання реалізації, апробації та впровадження наукових результатів.

У першому розділі розглянуто тенденції розвитку поліграфічного виробництва. Показано, що перспективним залишається традиційний офсетний та стрімкого розвитку набуває цифровий способи друку.

Проаналізовано традиційні режими функціонування офсетних друкарських машин стосовно головного електропривода: режим налагоджувальних операцій, режим формування заправної швидкості, режим підтримання робочих швидкостей, режим переключення робочих швидкостей та режим гальмування.

При застосуванні цифрової системи керування виявлено низку особливостей, які необхідно врахувати для безперебійного функціонування друкарської машини. Так, системи керування, які побудовані без зворотних зв'язків чи з одним зворотним зв'язком, не забезпечують жорсткості механічних характеристик. Тому застосовуємо двоконтурну систему керування із зворотними зв'язками за швидкістю та моментом двигуна.

З огляду літературних джерел, для підтримання швидкості електропривода в мікропроцесорній системі керування вказується на необхідності здійснення синхронізації мікропроцесорної системи з електроприводом при переході через нуль анодних напруг у мережі живлення. Але при застосуванні двоконтурної системи керування зі зворотними зв'язками за швидкістю та струмом синхронізація сигналу переходу через нуль анодних напруг є недостатньою.

У режимі налагоджувальних операцій мікропроцесорна система має забезпечувати малі значення швидкостей, що дорівнюють 0.1n (n -