LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Система автоматизованого проектування у підготовці дизайнерів одягу

ескізування ідей, як самоцілі вираження, бо це вчорашній день. Важливо ескіз втілити в життя. Таким чином, само-собою вимальовується сфера застосування комп'ютерних технологій в процесі саме конструювання, моделювання та технології виготовлення моделі. Даний етап є найбільш відповідальним в загальному процесі, оскільки від його результату залежить якість, зручність, комфортність готової речі. Чи існують комп'ютерні програми, які б могли це забезпечити? Безумовно. Такі програми створені, активно розвиваються і знаходять своє місце в сучасному швейному виробництві. Розглянемо та порівняємо деякі з них, а саме: ЛЕКО, Т–FLEX/Одежда та CAD/CAM Julivi.

Перш за все, слід визначити призначення та можливості таких програм. Професіонали стверджують, що такі програми можуть забезпечити:

  • скорочення затрат та часу на проектування одягу;

  • підвищення якості розроблених моделей;

  • швидке реагування на появу нових ідей на ринку попиту;

  • автоматизовану підтримку технологічної підготовки при виготовленні серійного, малосерійного та індивідуального одягу за різними розмірними ознаками;

  • накопичення та широке застосування розробок;

  • повний перехід від ручного конструювання та вводу лекал з дигитайзера на виконання усіх етапів безпосередньо на персональному комп'ютері.

Автори-розробники системи ЛЕКО (фірма Вілар) вважають одним із найважливіших досягнень свого продукту (на тлі інших) її конструкторське наповнення, нові методики конструювання і величезну базу готових моделей. Аргументують вони такі переваги тим, що стандартні ручні методики, якими наповнено бази даних усіх інших програмних продуктів (як правило це ЕМКО СЕВ, Єдиний метод, Мюллер та інші) часто мають неширокий діапазон розмірів та не дозволяють сильно змінювати прибавки, оскільки вони розраховані на ручну побудову. Відбувається це тому, що значна частина роботи при побудові лекал розрахована на досвід конкретного конструктора, його професіоналізм. Часто досвідчені конструктори навіть не будують лекала, а практично "малюють" їх, залишаючи місце корегуванню на примірці, наколкам, підгонкам. Звичайно, такий підхід у роботі зовсім не підходить для комп'ютерного проектування одягу. Однак, запропоновані фірмою ВІЛАР готові комп'ютерні журнали моделей нівілюють роботу дизайнера взагалі і вимагають повної довіри розробникам.

Головна ідея конструювання та моделювання одягу в СПД

Т–FLEX/Одежда значною мірою реалізована на основі застосування параметричних можливостей системи Т–FLEX CAD – "простота та зручність". Використовуючи викрійку-основу можна напряму (переміщаючи лінії побудови) або опосередковано (шляхом зміни параметрів та нанесенням необхідних конструктивно-декоративних ліній) створювати нову модель з розчленуванням її на окремі деталі крою та визначенням необхідних припусків на шви. Використання параметричних можливостей в даній системі забезпечує автоматичне розмноження лекал за розмірами, ростами та повнотними групами без додаткових розрахунків. Як стверджують її автори, система не вимагає від конструктора ніяких спеціальних знань в галузі програмування і дозволяє активно втручатися в процес роботи на будь-якому етапі, не обмежує конструктора вибором однієї з наявних у системі методик, а дозволяє розробляти та застосовувати власні методики конструювання засновані на розроблених користувачем базових конструкціях. Безумовно, така система вже значно більше наближена до дизайнерської діяльності.

Слід зазначити, що усі існуючі програмні продукти з конструювання та моделювання одягу є подібними тому, що переслідують одні і тіж задачі. Різняться вони досконалістю та точністю базових основ і можливостями роботи з ними. З проведеного дослідження та аналізу найбільш досконалою у цьому відношенні видається САПРJulivi розроблена висококваліфікованими спеціалістами модельєрами-дизайнерами фірми Сапрлегпром (м. Луганськ). Вона враховує усі нюанси в проектуванні та моделюванні одягу і являє собою комплекс з чотирьох взаємопов'язаних програм:

–"Дизайн" застосовують для розробки нових базових основ і в побудові креслень конструкцій будь-якої складності;

–"Конструктор" забезпечує концептуально новий підхід до автоматизації роботи конструктора;

–"Розкладчик" значно прискорює процес створення розкладок, задовільняючи усі потреби, які висуває сучасне виробництво;

–"Електронний манекен" – те, чого не має жодна інша система, дозволяє проводити перевірку створених конструкцій з високим ступенем відповідності електронної моделі зовнішньому вигляду запроектованої моделі. За 15 років на ринку інформаційних технологій понад сто швейних, трикотажних, шкіргалантерейних фабрик, підприємств застосовують програмні продукти Julivi, що свідчить про їх досконалість. З метою навчання даний комплекс використовують у підготовці дизайнерів одягу університет Поділля та КНУТД.

Висновки. З появою найскладніших програм комп'ютер перетворився на потужний та водночас тонкий інструмент для дизайнерів усіх спеціалізацій. Визначилися і можливості його застосування в проектуванні та моделюванні одягу. По мірі того, як Європа об'єднується, виникають усе нові і нові проблеми пов'язані з розмірами та системою вимірювання фігури людини. Це створює значні складнощі для виробництва модного одягу і водночас робить комп'ютерні технології одним з основних засобів, що дозволяє вносити корективи в дизайн та процес створення одягу. Комп'ютерний дизайн дозволяє наглядно продемонструвати майбутню модель, створюючи об'ємне зображення як в 2-х, так і в 3-х мірному просторі. Демонстрація віртуальних моделей одягу, які можуть бути виконані на екрані монітора з різноманітних тканин, дозволяє більш чітко визначити якість, зручність та практичність майбутнього виробу. Всі ділянки художньої роботи над комп'ютерним зображенням ґрунтуються на загальнохудожніх знаннях, навичках та на розвиненому художньому смаку. Дизайнер, що працює за комп'ютером, повинен мати розвинене почуття композиційної рівноваги та мистецьке відчуття гармонії форм і кольорів.

Вивчення та впровадження існуючих програм з проектування та моделювання одягу в процесі підготовки сучасних дизайнерів одягу має перспективи розвитку та застосування. Стосується воно, перш за все, етапу конструкторсько-технологічної діяльності.

В світі рішень Болонської конференції (надання дипломам про вітчизняну освіту європейського значення) проблема впровадження комп'ютерних технологій в галузі легкої промисловості в процес дизайн-освіти набуває ще більшої актуальності і потребує подальших досліджень..

Література

  • Лагода О.М. Як розуміти сучасний дизайн одягу.–Х., ХДАДМ

  • Даниленко В.Я. Дизайн, –Х., ХДАДМ, 2003. –С.235-239

  • Лазарев В., Поспелова О. ЛЕКО. Новое слово в конструировании одежды. // Ателье 3/2002, ИД "Кон-Лига Пресс". –С.31

  • Селезнева А., Мазурин А. Система поддержки действий конструктора моделей одежды.// САПР и графика 6/2001. –С.65-70

  • Рябуха В.Н. система созданная профессионалами фирмы "Сапрлегпром".// Ателье 9/2002, ИД "Кон-Лига Пресс". –С.40-41

  • Alison Beazley, Terry Bond. Computer – aided pattern design s product development. – Blackwell Publishing. www. blackwellpublishing. Com

  • ("Компьютер – помощник в создании дизайна одежды и в эволюции производства").

    Надійшла до редакції 28.07.2004р.



  •