LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Сюжет Єссеєвого дерева у іконостасній різьбі Галичини

не лише Єссеєвого. Так у деревориті анонімного майстра, як ий зберігається у Національному музеї у Львові бачимо зображення тіла Ісуса Христа прибите до стовбура дерева [6,44]. Рук и Ісуса припнуті до гілок , що розхиляються убік . Стовбур та гілк и ніби утворюють Т -- подібний хрест. Від цих верхніх гілок розходяться у напрямк у вниз менші гілк и, на як их розташовані ок руглі медальони із нагрудними зображеннями різних біблійних персонажів, усього їх 12. Це дещо нагадує ск ульптурні та живописні зображення царів на царськ их вратах з сюжетом Єссеєвого дерева. У графічних сюжетах проте не зустрічаємо зображень із стилізацією зображення дерева із втратою рослинної подібності, як помічаємо у різьбі царськ их врат під впливом рок ок о. Саме так ою постає перед нами різьба царськ их врат із церк ви Пок рови Пресвято ї Богородиц і (1713 р . ) і з с . Дерен і вк а Теребовлянськ ого району Тернопільськ ої області (рис 1). Загальний харак тер різьби врат -- значно площинніший, аніж барок овий, об'ємніший як на новок ропивницьк их та лещатівськ их вратах. 10 портретів царів на деренівськ их вратах зображені не ск ульптурою, як у попередньо проанолізованих пам'ятк ах, а живописом [7]. Власне і стовбур дерева і листк и рослин втратили свою натуральну рослинну подібність. Очевидно, врата деренівськ ої церк ви походять з другої половини XVIII століття. Так ож більш низьк орельєфна і площинніша різьба царськ их врат із церк ви Різдва Пресвятої Богородиці (1785 р.) із с. м. т. Делятин Надвірнянськ ого району Івано -- Франк івськ ої області (рис 2). На обидвох стулк ах поміж різьблені мотивик етягів плодів та листк ів винограду у шаховому порядк у розташувались 16 живописних медальйонів із зображеннями біблійних царів -- предк ів Ісуса Христа. М. Драган зазначає, що найновіші врата серед обстежених з мотивом Єссеєвого дерева зі с. Мельні поблизу Рогатина (1809) [1,78]. Однак обстежений нами матеріал дозволяє доповнити дані М. Драгана і ввести в наук овий обіг царськ і врата з мотивом Єссеєвого дерева уже з початк у ХХ ст. До так их належать врата з церк ви Введення Пресвятої Богородиці з с. Тарнівк и (Ск олівськ ого району Львівськ ої обл., 1924 р.) (рис.3). За висотою пластик и їх різьба площинніша від різьби так ого сюжету XVII -- XVIII ст. З горизонтально розташованим у нижній частині двох стулок врат фігури Єссея виростає есованою лінією виноградна лоза, поміж як ої розташовано замість медальйонів з живописнии чи ск ульптурими зображеннями 29 голівок к вітк и соняшник а. Ще одні врата з Єссеєвим древом -- це з церк ви Богоявлення Господнього (1860) с.Дубляни (Самбірськ ого району Львівськ ої обл.) № 10/2005 75 рис.1 рис.1 рис.2 рис.3 рис.4 Вісник ХДА ДМ 76 (рис.4). Тут Єссей так ож у позиції належачи у червоному халаті з сивою бородою так оричневим волоссям. Решта поверхні різьби -- золочена. У попередньо аналізованих вратах уся поверхня різьби -- золочена, в тому числі -- і фігура Єссея. Отже, обстежені пам'ятк ик інця ХІХ -- поч. ХХ ст. дозволяють зробити висновк и, що цей мотив не тільк и дожив до ХХ ст., але й перетерпів певні зміни. УХVII -- XVIII ст. фігура Єссея зображалась як належачи (царськ і врата з церк ви Пок рови Пресвятої Богородиці с. Деренівк а Теребовлянськ ого району, із церк ви Пресвятої Богородиці с.м.т. Делятин Надвірнянськ ого р-ну Івано-- Франк івськ ої обл. та ін.), так і насидячи (царськ і врата з с. Добра Шляхетськ а, з XVIII ст.) [8,19]. В період історизму та неостилів -- належачи, а царі в медальйонах зображались тільк и живописом, тоді як у XVII -- XVIII ст. як живописом (врата зі Деренівк и, Делятина чи чи Доброї Шляхетськ ої), так і в ск ульптурі (врата з церк ви Велик омученик а Юрія с. Лещатів Сок альськ ого району Львівськ ої обл., з XVIII ст.). Висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Мотив Єссеєвого дерева, як ий з'явився в к оностасн й р зьб Ук раїни у друг й половинXVII про снував аж до ХХ стол ття вк лючно. У друг й половинXVII до середини XVIII стол ть харак терною особлив стю сюжету була сок овита барок ова об'ємн сть, з другої половини XVIII стол ття -- зм ни, привнесен рок ок о (б льша площинн сть пластик и, поступова втрата рослинної под бност рослинного сюжету). На основ власного польового матер алу у статт вперше пок азано, якцей сюжет д йшов аж до ХХ стол ття. Перспек тивним напрямк ом у продовженндосл дження є б льш детальний анал з сюжету Єссеєвого дерева у епоху сторизму та неостил в ( друга половина ХІХ -- початок ХХ стол ть). Література: 1. Драган М. Ук раїнськ а дек оративна різьба XVI -- XVIII ст. К: Наук ова думк а. 1978 р. -- 202 с. 2. Летнянчин Л. Трак тування сюжету `` Древо Ієсея '' в стінописі церк ви св. Юра у Дрогобичі // Дрогобицьк і храми Воздвиження та Святого Юра у дослідженнях. Дрогобич: Відродження -- 1998. -- С. 96 -- 102. 3. Біблія. Книга пророк а Ісайї. 4. Євангеліє від Матвія. 5. Євангеліє від Лук и. 6. Шпак О. Ік онографія Розп'ять в ук раїнськ их дереворізах XVII -- XVIII століть // Ук раїнськ а Хрестологія. Народознавчі зошити. -- Львів. 1997. -- С. 44. 7. На сьогоднішній день живописнік омпозиції на медальйонах царськ их врат із зображеннями царів замальовані, а на поверхні зображені живописнік омпозиції із зображенням інших біблійних сюжетів. 8. Одрехівськ ий Р. Різьбярство Лемк івщини. Львів: Сполом. -- 1998. -- 261 с. Надійшла дор едакції5.12.2005