LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Теоретико-методологічні засади формування якості та асортименту камвольних тканин

результатів дасть можливість розробляти обґрунтовані асортиментні концепції виробництва та закупівлі камвольних тканин в Україні.

  • Побудовано одномірну сегментацію ринку камвольних тканин за визначеними ознаками (статтю, віком, соціальним статусом та ін.) та проведено типізацію й сегментування споживачів за критерієм вимог до камвольних тканин. Факторним аналізом результатів соціологічного опитування виявлено чотири типи споживачів: перший – споживачі, для яких найбільш значущими є параметри, що визначають зовнішній вигляд тканини, – колірна гама, фактура та обробка; другий – споживачі, орієнтовані на модність та престижність тканин, для яких ціна не має особливого значення; третій – споживачі, які цінують тканини переважно за їх зносостійкість та гігієнічність; четвертий – споживачі, для яких найбільше значення має волокнистий склад тканини. Подальшим кластерним аналізом із використанням змінних, які характеризують споживачів та їхні переваги щодо камвольних тканин, виявлено та описано п'ять об'єктивно існуючих типів (цільових сегментів) споживачів – „консерватори" (розмір сегмента – 18,5 %), „лідери" (31,2 %), „ідеалісти" (25,8 %), „прагматики" (10,5 %) та „естети" (14 %), порівняльний аналіз яких дає можливість промисловим та торговельним підприємствам раціонально формувати асортимент камвольних тканин.

  • Теоретично обґрунтовано діалектичні перетворення властивостей камвольних тканин залежно від сфери суспільного виробництва, в якій вони перебувають, та здійснено їх групування на ті, що оцінюються та вимірюються у сфері промислового виробництва, у сфері обігу (купівлі-продажу), у сфері використання (ужитку). Ці властивості запропоновано позначати, відповідно, як натуральні, товарні та ужиткові. З використанням моделі Кано розроблено науково обґрунтовану класифікацію ужиткових властивостей камвольних тканин, в основу якої покладено адекватність певних властивостей конкретним вимогам споживачів.

  • За результатами аналізу асортименту камвольних тканин вітчизняного виробництва встановлено значні коливання маси та параметрів структури та доведено можливості їх оптимізації. На підставі застосування методу головних компонент здійснено візуалізацію камвольних тканин поточного асортименту та проведено їх чітку систематику за волокнистим складом, поверхневою густиною та параметрами структури, що дозволило обґрунтовано підійти до вибору найбільш характерних їх представників для проведення подальших досліджень щодо визначення напрямів оптимізації структури, удосконалювання якості та типізації продукції.

  • На основі експертного опитування виявлено, що індекс задоволеності споживачів камвольними тканинами іноземного виробництва вищий, ніж індекс задоволеності тканинами вітчизняних підприємств. Досліджено, що на загальну оцінку тканин вітчизняного виробництва суттєво вплинула низька задоволеність споживачів тканинами щодо невідповідності моді, колірного оформлення, а також високого ступеня пілінгування та низької формостійкості. Проведений моніторинг задоволеності виробників швейного одягу та кінцевих споживачів камвольними тканинами, вивчення структури їх бажань та переваг дозволили обґрунтувати методологічну основу для поліпшення якості та побудови оптимальної структури асортименту камвольних полотен.

  • Експериментально встановлено, що досліджені камвольні тканини вітчизняного виробництва мають суттєві розбіжності за показниками міцності на розрив та стійкості до стирання, які, в основному, перевищують встановлені стандартом норми для чистововняних тканин в 1,2-1,5 раза, для напіввовняних – в 1,5-4,4 раза, що вказує на значний запас надійності цих полотен та можливість оптимізації їх зносостійкості. Виявлено, що за показниками стійкості до пілінгоутворення тканини вітчизняного виробництва поступаються базовим зразкам, які протягом модельованого зношування не пілінгувалися. Встановлено, що наявність у камвольних тканинах еластанових ниток навіть у незначній кількості (від 1,5 до 4 %) дозволяє збільшити повне подовження майже у 3–5 разів по основі та у 5–7 разів по утоку порівняно з рештою досліджених тканин. Доведено доцільність використання еластанових ниток для напіввовняних тканин для збільшення їх еластичності.

  • Результатами проведених досліджень встановлено, що характеристики ужиткових властивостей камвольних тканин залежать від багатьох параметрів структури. При однакових параметрах структури характеристики властивостей можуть змінюватися в декілька разів. Методом головних компонент виявлено найбільш інформативні параметри структури та факторним аналізом визначено їхній сукупний вплив на характеристики ужиткових властивостей чисто- та напіввовняних тканин.

  • Запропоновано статистично вірогідні апроксимуючі математичні моделі та номограми, які доводять принципову можливість оптимізувати згідно з установленими вимогами одиничні та комплексні показники ужиткових властивостей камвольних тканин та дозволяють прогнозувати їх залежно від комплексу параметрів структури та волокнистого складу на етапі проектування.

  • На підставі дослідження важливості параметрів тканин для кінцевих споживачів і виробників швейного одягу визначено цілі щодо удосконалювання якості; здійснено процес розгортання функції якості відносно впливу факторів процесу виробництва на формування очікуваних властивостей камвольних тканин та переведення вимог споживачів у конкретні характеристики властивостей. Обґрунтовано вибір гігієнічності й зносостійкості з переліку очікуваних параметрів тканин для перетворення (розгортання) у конкретні характеристики ужиткових властивостей та формування профілю необхідної якості. Доведено, що розгортання функції якості може використовуватися для формування якості камвольних тканин на кожному етапі їх виробництва, а, отже, – для постійного удосконалювання рівня якості та виготовлення продукції згідно з вимогами споживачів.

  • Розроблено обґрунтовану оптимальну структуру асортименту камвольних тканин відносно бажань та переваг кінцевих та виробничих споживачів, яка може слугувати орієнтиром для текстильних та торговельних підприємств під час формування асортименту камвольних тканин, а також для швейних підприємств – під час закупівлі тканин для виготовлення одягу.

  • За результатами проведених теоретичних, соціологічних та експериментальних досліджень розроблено алгоритм управління якістю та авторську методологію формування асортименту та якості камвольних тканин, яка ґрунтується на комплексному, процесному підході, передбачає визначення потреб у камвольних тканинах, виявлення вимог, бажань і переваг типологічних груп споживачів щодо асортименту та якості тканин, їх перетворення на задоволеність споживачів сформованим асортиментом та якістю камвольних тканин.

  • Авторську методологію формування якості й асортименту


  •