LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Теоретико-методологічні засади формування якості та асортименту камвольних тканин

інновацій в управління якістю продукції. Це сприятиме виробництву високоякісних і конкурентоспроможних камвольних тканин та задоволенню потреб споживачів.

Установлено, що залежно від сфери суспільного виробництва, в якій перебувають камвольні тканини, їхні властивості можна поділити на ті, що оцінюються та вимірюються у сферах промислового виробництва, обігу (купівлі-продажу) та використання (ужитку). Ці властивості запропоновано позначати, відповідно, як натуральні, товарні та ужиткові (рис. 1).

Доведено, що основою всіх властивостей камвольних тканин є натуральні властивості (фізичні, хімічні тощо), які здатні діалектично перетворюватися. У сфері обігу, де камвольні тканини стають предметами обміну (купівлі-продажу), тобто товарами, натуральні властивості перетворюються на товарні – корисність та вартість.

Після купівлі-продажу камвольні тканини потрапляють до сфери використання (ужитку), де вони стають річчю або благом, тобто засобом, за допомогою якого споживач задовольняє конкретні потреби. Корисність камвольних тканин на етапі вжитку оцінюється споживачем через ужиткові властивості (утилітарні та естетичні). Встановлено, що ужитковими властивостями є тільки ті натуральні властивості, які формують цінність або корисність для споживача і завдяки яким споживачі задовольняють свої певні потреби. Ступінь задоволення потреб споживачів може бути різним і залежить як від рівня потреб, так і ужиткових властивостей. Зазначено також, що ужиткову цінність (корисність) тканин, яка виявляється у сфері вжитку, називають, переважно, якістю. Проте доведено, що ужиткова цінність характеризується тими властивостями, які визначають корисність камвольних тканин для споживача з погляду здатності задовольнити певні потреби, а якість – тими кількісними показниками властивостей, які визначають ступінь відповідності конкретної тканини конкретним потребам, вимогам, у тому числі й придатності до вжитку. Тобто визначено, що ужиткова цінність виявляється у процесі порівняння тканин одна з одною, а якість належить безпосередньо конкретній тканині.

Аналіз генезису натуральних властивостей свідчить, що вони формуються у сфері промислового виробництва під впливом багатьох факторів – сировини, прядіння й ткацтва, оброблення. Установлено, що у більшості наукових праць вплив волокнистого складу, того чи іншого параметра структури на показники натуральних властивостей розглядається за умов, що інші параметри структури залишаються незмінними. Враховуючи, що тканини, які випускаються текстильними підприємствами, характеризуються різноманітним волокнистим складом та структурою, а за показниками якості мають відповідати встановленим вимогам споживачів (замовників), обґрунтована необхідність визначення впливу на певні показники властивостей комплексу основних параметрів структури, а також можливості випуску продукції з прогнозованими властивостями.

Таким чином, аналіз наукових джерел дозволив сформувати напрями товарознавчих досліджень, які сприяли розробленню наукових принципів формування асортименту та якості камвольних тканин, що мають суттєве значення для промислових і торговельних підприємств, які працюють у ринкових умовах господарювання.

У другому розділі „Об'єкт, предмет та методи досліджень" здійснено класифікацію та аналіз сучасного асортименту камвольних тканин, обґрунтовано вибір об'єктів та предмета дослідження, наведено методи дослідження властивостей камвольних тканин.

Доведено, що існуючі класифікації вовняних тканин побудовані з порушенням правил класифікації. При класифікуванні тканин, зокрема, камвольних, не визначено таксономічний ряд рівнів систематики; не виявлено найбільш суттєві класифікаційні ознаки, за якими на певному рівні можна розпізнати тканини або відрізнити одну від одної. З урахуванням цього та на підставі існуючих потреб споживачів розроблено наукову класифікацію камвольних тканин та показано їх місце в розділі текстильних товарів (рис. 2).

За результатами аналізу 164-х артикулів камвольних тканин вітчизняного виробництва виявлено, що параметри їх маси та структури мають значні коливання: поверхнева густина змінюється від 140 до 391 г/м2, щільність по основі – від 112 до 556 ниток на 10 см, по утоку – від 102 до 320, коефіцієнт ущільненості переплетення – від 0,42 до 1, коефіцієнт наповнення – від 41,3 до 168,2 %, що зумовлює можливості їх оптимізації. Визначено, що за умов, коли асортимент тканин включає велику кількість артикулів із характерними для кожного з них багатьма параметрами будови та волокнистого складу, вибір

найбільш інформативних параметрів, що впливають на властивості тканин, загальноприйнятими методами утруднено. Для формалізації цієї проблеми завдяки використанню одного зі статистичних методів зменшення розмірності – методу головних компонент – артикули тканин представлено у вигляді вектора допоміжних показників із суттєво меншою кількістю компонент. Розрахунок головних компонент (ГК) – нових ознак, які адекватно відображають вихідні параметри тканин (діаметр ниток по основі й утоку, щільність по основі й утоку, коефіцієнти наповнення та ущільненості переплетення, поверхневу густину, відсотковий вміст вовни, поліефірних волокон, еластанових ниток) у більш компактній формі, дозволив встановити, що з десяти ГК інформативними є три – ГК(1), ГК(2), ГК(3), сукупна частка яких у загальній дисперсії становить 82,5 %.

Перехід до ГК дав можливість: візуалізувати поточний асортимент камвольних тканин вітчизняного виробництва у відповідному описовому просторі; чітко систематизувати його за волокнистим складом (рис. 3, а) та параметрами структури (рис. 3, б – за товщиною пряжі та щільністю по основі й утоку; рис. 4 – за поверхневою густиною); з'ясувати, що, чим ближче одна до одної знаходяться тканини в описовому просторі, тим менше вони відрізняються між собою за комплексом параметрів структури, а тканини, розташовані на більш далекій відстані, мають суттєві відмінності в структурі, отже, суттєво відрізнятимуться за характеристиками ужиткових властивостей; науково обґрунтувати вибір найбільш характерних представників асортименту тканин для проведення подальших досліджень із метою з'ясування напрямів удосконалювання якості та типізації продукції.

Для наукових досліджень обрано п'ятнадцять артикулів камвольних тканин вітчизняного виробництва, які на рис. 4 і 5 помічено умовними номерами 10, 17, 56, 63, 65, 78, 98, 100, 124, 129, 136, 137, 151, 159, 164.

Для оцінювання якості продукції вітчизняного виробництва обґрунтовано вибір базових зразків – чотирьох артикулів чистововняних камвольних тканин, виготовлених англійською компанією HOLLAND&SHERRY. Заправні дані досліджуваних тканин наведено в табл. 1.

Для дев'ятнадцяти артикулів камвольних тканин, визначених як об'єкти дослідження, за фактично встановленими параметрами