LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Теоретико-методологічні засади формування якості та асортименту камвольних тканин

структури – лінійна густина пряжі по основі й утоку, скрученість пряжі по основі й утоку, щільність тканини по основі й утоку, поверхнева густина тканини, її товщина, коефіцієнти наповнення та ущільненості переплетення, розраховано головні компоненти без урахування волокнистого складу. Установлено, що інформативними є три компоненти (ГК1, ГК2, ГК3), перша з яких тісніше за інші корелює з лінійною густиною пряжі по основі й утоку, щільністю тканини по основі й утоку та коефіцієнтом наповнення, друга – із поверхневою густиною та товщиною тканини, а третя – із скрученістю пряжі по основі й утоку та коефіцієнтом ущільненості переплетення. Зв'язок кожної компоненти з вихідними параметрами структури здійснено через відповідні коефіцієнти. Значення головних компонент, які використано для подальших наукових досліджень, наведено в табл. 2.

Згідно з принципами міжнародних стандартів ISO серії 9000 запропоновано формування асортименту та якості камвольних тканин у промисловості розглядати як процес (рис. 6), в якому потрібно виділити сукупність взаємопов'язаних видів діяльності, що здатні перетворити входи на виходи, і якими можна управляти.

Показано, що методологія формування асортименту та якості, яка ґрунтується на процесному підході, передбачає на вході процесу виявлення існуючих та потенційних потреб в окремих групах камвольних тканин, встановлення вимог визначених типів споживачів, їхніх переваг відносно, наприклад, фактури, художньо-колористичного оформлення, відповідності тканин моді тощо, а на виході – отримання асортименту камвольних тканин з його характеристиками (широтою, глибиною, структурою, рівнем оновлення), і як наслідок – задоволеність споживачів асортиментом та якістю продукції.

Описано методи для: ідентифікування камвольних тканин за видом використаних волокон – механічні (мікроскопічні) та хімічні, за волокнистим складом – кількісного хімічного аналізу; визначення параметрів структури – вимірювальні стандартні та розрахункові; визначення показників ужиткових властивостей – вимірювальні стандартні та ті, що прийняті в науково-дослідних інститутах, зокрема, реакційної газової хроматографії, тонкошарової хроматографії; з'ясування потреб, вимог, переваг, задоволеності споживачів – експертні та соціологічні; візуалізації та систематики тканин – головних компонент; побудови типології споживачів – факторного, кластерного аналізу та перехресного розподілу; обробки результатів експериментальних досліджень – дисперсійного, кореляційного, регресійного аналізу.

У третьому розділі „З'ясування потреб в камвольних тканинах та установлення вимог до їхньої якості" розраховано потреби в камвольних тканинах, виявлено типологічні групи споживачів та встановлено їхні вимоги до камвольних тканин, розроблено наукову класифікацію ужиткових властивостей камвольних тканин.

На підставі стандартів ISO серії 9000 та дослідження діалектики потреб і вимог споживачів доведено, що методологічною основою формування, класифікації та стандартизації показників і характеристик якості тканин, створення виробів із прогнозованими ужитковими властивостями та оптимізації їх асортименту, є існуючі й потенційні потреби та вимоги споживачів.

Для визначення потреб у камвольних тканинах вдосконалено методику, яка дозволяє виявити рівень забезпеченості споживачів основними видами швейних виробів, виготовлених з камвольних тканин, вивчити фактори, які обумовлюють різницю в рівні забезпеченості, визначити перспективні тенденції. Інформаційною базою дослідження потреб слугували статистичні дані про чисельність дорослого населення України, дані соціологічного опитування щодо наявності у гардеробі споживачів основних видів швейних виробів з камвольних тканин із зазначенням строків їх служби, а також максимальні норми витрат тканин на виготовлення певних видів одягу, прийняті у швейній промисловості. Установлено, що загальний річний обсяг передбачуваних потреб дорослого населення України в камвольних тканинах становить 271,9 млн. пог. м. Обґрунтовано структуру потреб ринку та окремих його сегментів у камвольних тканинах різного призначення – пальтових, костюмних, платтяних (табл. 3). Показано, що упровадження в практику отриманих результатів дасть можливість розробляти обґрунтовані асортиментні концепції виробництва та закупівлі камвольних тканин в Україні.

На підставі опитування репрезентативної вибіркової сукупності дорослого населення України та застосування методу угруповань побудовано одномірну сегментацію ринку камвольних тканин за визначеними ознаками (статтю, віком, соціальним статусом, освітою тощо). Типізацію та сегментування споживачів за критерієм їхніх вимог до камвольних тканин проведено з послідовним використанням двох багатомірних статистичних методів – факторного (для скорочення кількості параметрів та виокремлення релевантних їх угруповань (факторів), необхідних для типізації і сегментації) та кластерного (для формування на підставі отриманих угруповань цільових сегментів споживачів). Факторний аналіз результатів соціологічного опитування, проведений із застосуванням методу головних компонент, дозволив виокремити чотири головні компоненти (табл. 4) та виявити такі типи споживачів: перший – споживачі, для яких найбільш значущими є параметри, що визначають зовнішній вигляд тканини (колірна гама, фактура та обробка); другий – споживачі, орієнтовані на модність та престижність тканин, для яких ціна не має особливого значення; третій – споживачі, які цінують тканини переважно за їх зносостійкість та гігієнічність; четвертий – споживачі, для яких найбільше значення має волокнистий склад тканини.

За подальшим кластерним аналізом із використанням змінних, які характеризують споживачів та їхні переваги щодо камвольних тканин, виявлено та описано п'ять об'єктивно існуючих типів (цільових сегментів) споживачів: 1-й – „консерватори" (розмір сегмента – 18,5 %), 2-й – „лідери" (31,2 %), 3-й – „ідеалісти" (25,8 %), 4-й – „прагматики" (10,5 %) та 5-й – „естети" (14 %). Доведено, що застосування порівняльного аналізу виявлених типологічних груп споживачів дасть можливість промисловим та торговельним підприємствам раціонально формувати асортимент камвольних тканин.

Досліджено, що вимоги споживачів до тканин, зазвичай, визначаються як "гігієнічна", "зносостійка" тощо. Тому лише їх ретельний аналіз є підставою для розроблення номенклатури ужиткових властивостей камвольних тканин, їх показників та характеристик, за допомогою яких у сфері обігу (торгівлі) та вжитку можна оцінити відповідність виробів існуючим та потенційним потребам і вимогам споживачів, визначити ступінь їхнього задоволення. Показано, що знання номенклатури ужиткових властивостей необхідне також для управління якістю у сфері промислового виробництва, яке може відбуватися тільки через управління факторами,