LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Теоретико-методологічні засади формування якості та асортименту камвольних тканин

інтенсивніше, ніж вільні кінці волокон. Подальші дослідження окремих пілів довели наявність у них волокон, передусім вовняних, із потертостями, зломами, руйнуванням, що вказує на поступове зношування пілів (рис. 9).

Візуальним оцінюванням стійкості до пілінгоутворення камвольних тканин згідно із шкалою, наведеною у міжнародному стандарті ISO 12945-2:2000, встановлено, що найвищу оцінку у п'ять балів отримали базові зразки, які протягом модельованого зношування не пілінгувалися.

Виявлено, що за показниками стійкості до пілінгоутворення тканини вітчизняного виробництва поступаються базовим зразкам. Серед семи випробуваних на здатність пілінгуватися артикулів чистововняних полотен вітчизняного виробництва кращою була костюмна тканина №5 (арт. 9В2974-ДЧ), до складу якої, крім вовни, входить 4 % лайкри, а серед восьми артикулів напіввовняних полотен – костюмні тканини №14 (арт. 9В12040-ДЧ, 45 % вовни, 55 % лавсану) та №10 (арт. 9В11825-ДЧ, 45 % вовни, 51,2 % лавсану, 3,8 % лайкри). Ці тканини оцінено у чотири бала, тому що на їх поверхні виявлено незначне розпушування та сформовані пілі у незначній кількості (від одного до чотирьох). Решту досліджених тканин вітчизняного виробництва оцінено трьома, двома та одним балом. Кількість пілів на цих камвольних полотнах була значною, що зумовлює необхідність удосконалювання їхньої структури або ретельного проведення оздоблювальних операцій (стриження, опалювання тощо).

Як показали лабораторні випробування, величина деформації камвольних тканин після 60 хвилин навантаження коливається в значних межах: повне відносне подовження полотен по основі змінюється від 4,9 до 24,3 %, а по утоку – від 3,3 до 38,8 %. Результати досліджень засвідчили, що на розтяжність камвольних тканин, крім параметрів структури, суттєво впливають використовувані для деяких з них еластанові нитки (див. табл. 1). Незважаючи на те, що вміст еластанових ниток у полотнах незначний (від 1,5 до 4 %), їх наявність дозволяє збільшити повне подовження майже у 3–5 разів по основі та у 5–7 разів по утоку порівняно з рештою досліджених тканин. На підставі проведених досліджень доведено доцільність використання еластанових ниток для напіввовняних тканин для збільшення їх еластичності.

Визначено, що за часткою пружно-еластичного подовження по основі й утоку більш формостійкими є тканини напіввовняні, ніж чистововняні, для яких ці показники становлять, відповідно, 0,76–1,0 та 0,62–0,86. Доведено, що камвольні тканини, до складу яких входять еластанові нитки, мають значну частку пластичної деформації (0,31–0,38 – чистововняні, 0,14–0,24 – напіввовняні) порівняно з тканинами без таких ниток (рис. 10). Вочевидь, що при значному подовженні тканин з еластановими нитками під дією навантаження відбувається зміщування структурних елементів полотен відносно однин одного, а сили тертя, що виникають між ними, спричиняють залишкову деформацію.

Установлено, що кращі показники розтяжності та формостійкості має один із чотирьох базових зразків – тканина №19. З'ясовано, що чистововняні камвольні тканини вітчизняного виробництва за повним подовженням по основі, здебільшого, гірші за базовий зразок (відносний показник якості, qi, дорівнює 0,4–0,9), по утоку – близькі до нього або трохи кращі (qi – 0,9–1,1); відносні показники повного подовження напіввовняних тканин коливаються в межах 0,2–0,6. Це свідчить, що ці полотна розтягуються погано порівняно з базовим зразком. Виключення складають ті чисто- і напіввовняні тканини, що містять еластанові нитки, – показники їх повного подовження перевищують базові у 1,8–2,5 раза. За пружно-еластичними властивостями чистововняні тканини в основному поступаються базовому зразку, а напіввовняні – знаходяться на його рівні або небагато перевищують. Частка пластичної деформації чистововняних тканин вітчизняного виробництва порівняно з базовою тканиною значна, особливо по утоку. Напіввовняні полотна відрізняються малим пластичним подовженням або його відсутністю (тканина №9 по основі, №12 – по утоку), тому за цим показником вони кращі за базовий зразок, за винятком тканин з еластановими нитками (№10, 13, 15), для яких qi по утоку становить 0,7–0,9.

Доведено, що між окремими показниками ужиткових властивостей камвольних тканин вітчизняного виробництва (міцністю на розрив, стійкістю до пілінгоутворення та стирання по площині, зминальністю, жорсткістю, стійкістю до розтягування, повітропроникністю, здатністю електризуватися) і багатьма параметрами структури тканин існує тісний зв'язок, який характеризується коефіцієнтом кореляції Пірсона (з) у межах 0,7...0,99. Так, на розривне навантаження чистововняних тканин по утоку істотно впливають скрученість пряжі по утоку (з=0,85), поверхнева густина (з=0,97), товщина тканини (з=0,74); на стійкість до стирання – щільність по основі (з=0,87) й по утоку (з=0,86), коефіцієнт ущільненості переплетення (з=0,7). Методами математичної статистики встановлено, що виявлені залежності відповідних характеристик властивостей від конкретних параметрів структури тканин, можна описати типовими лініями тренда з високим ступенем апроксимації (R2). Як приклад, на рис. 11 наведено залежність розривного навантаження чистововняних тканин від поверхневої густини.

Разом із тим, виявлено, що при однакових параметрах структури показники ужиткових властивостей можуть змінюватися в декілька разів. За таких умов для вибору найбільш інформативних параметрів структури досліджувані тканини з характерними для них ознаками структури за допомогою методу головних компонент представлено у вигляді вектора допоміжних показників із суттєво меншою кількістю компонент – ГК1, ГК2, ГК3 (див. табл. 2), сукупна частка яких у загальній дисперсії становить 88,71 %.

Після переходу від вихідних параметрів структури до головних компонент із використанням факторного аналізу розраховано багатофакторні математичні моделі, які свідчать про попарний і сукупний вплив усіх трьох головних компонент та волокнистого складу (наприклад, вмісту лавсану – Лавс) на певні показники ужиткових властивостей (розривне навантаження по основі й утоку (Рр(о), Рр(у)), кількість циклів до руйнування при стиранні по площині (Сст), кількість пілів (П), коефіцієнт зминальності по основі й утоку (Кз(о), Кз(у)), умовну жорсткість при згинанні (EI(о), EI(у)), частку пружно-еластичного подовження по основі ((епр+ее)о) й утоку ((епр+ее)у), повітропроникності (Вр) та ін.) камвольних тканин:

Для порівняння комплексу показників ужиткових властивостей камвольних тканин вітчизняного виробництва й базових зразків, тобто для визначення рівня якості, за допомогою методу головних компонент здійснено перехід від вихідних характеристик властивостей (Рр(о), Рр(у), Сст, EI(о), EI(у), Кз(о), Кз(у), (епр+ее)о, (епр+ее)у, Вр) до комплексних показників (КП) властивостей (головних компонент). Установлено, що з десяти