LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Теоретико-методологічні засади формування якості та асортименту камвольних тканин

розрахованих компонент інформативними є перші три – КП1, КП2, КП3. Аналіз коефіцієнтів вкладу відповідної характеристики ужиткових властивостей у відповідний комплексний показник дозволив з'ясувати, що КП1 для камвольних тканин пов'язаний, головним чином, із розривним навантаженням, кількістю циклів до руйнування при стиранні по площині, КП2 – із коефіцієнтом зминальності, КП3 – з умовною жорсткістю при згинанні, часткою пружно-еластичної деформації та коефіцієнтом повітропроникності.

Досліджено, що майже всі напіввовняні тканини вітчизняного виробництва за КП1–КП3 перевищують аналогічні показники базових зразків, за винятком тканин №8, 10, 11, які поступаються базовим зразкам №18 і 19. Чистововняні полотна, в основному, мають комплексні показники якості, вищі за показники базових зразків. Лише тканина №2 характеризується показниками, що перевищують КП1–КП3 базового зразка №16, але є нижчими, ніж у решти базових зразків.

Методами математичної статистики виявлено сукупний вплив головних компонент ГК1–ГК3 на комплексні показники ужиткових властивостей камвольних тканин:

Доведено, що апроксимуючі математичні моделі одиничних та комплексних показників ужиткових властивостей (1)–(22) статистично вірогідні і можуть використовуватися для прогнозування якості камвольних тканин на етапі проектування. Наголошено, що при цьому можна враховувати поверхневу густину камвольних тканин, про що свідчить виявлений між кожним з КП1–КП3 та поверхневою густиною тісний зв'язок, який для чистововняних тканин характеризується коефіцієнтом кореляції 0,88...0,97, для напіввовняних – 0,83...0,91.

Графічне представлення досліджуваних тканин у системі відповідних головних компонент відносно ліній постійних рівнів одиничних (рис. 12, а) та комплексних (рис. 12, б) показників властивостей і ліній постійних значень параметрів структури (наприклад, поверхневої густини, яка має тісний зв'язок з ГК2 і ГК3, про що свідчить значення з, яке дорівнює 0,99), дає можливість наочно виявляти напрями оптимізації конкретних та комплексних показників ужиткових властивостей.

Встановлено, що наведені на рис. 12 номограми, можна використовувати під час проектування камвольних тканин із заданим комплексом параметрів структури та відповідним йому комплексом показників очікуваних властивостей, призначених для споживачів конкретних типологічних груп.

На підставі результатів проведених теоретичних, соціологічних та експериментальних досліджень розроблено й запропоновано авторську методологію формування асортименту та якості камвольних тканин, яка містить такі етапи:

  • вивчення кількісної складової потреб у камвольних тканинах, у тому числі полотнах різного призначення;

  • сегментація ринку та типізація споживачів;

  • виявлення вимог типологічних груп споживачів, їхніх бажань і переваг щодо асортименту та якості тканин;

  • аналіз відповідності поточного асортименту тканин вимогам споживачів;

  • формування номенклатури ужиткових властивостей та відповідних їм показників і характеристик;

  • переведення вимог споживачів у характеристики ужиткових властивостей (розгортання функції якості);

  • дослідження та прогнозування характеристик ужиткових властивостей тканин;

  • оцінювання та прогнозування якості;

  • наочне представлення асортименту в системі комплексних параметрів структури тканин (головних компонент), встановлення межових значень параметрів структури, постійних рівнів характеристик ужиткових властивостей та комплексних показників якості;

  • дослідження кон'юнктури світового та вітчизняного ринку вовняних та інших волокон, використовуваних для виготовлення тканин, вовняної пряжі, текстильно-допоміжних матеріалів, текстильного обладнання (відомості про виробників, постачальників, пропонований асортимент, умови постачання тощо);

  • вивчення технічних та технологічних можливостей підприємства, а також новітніх технологій проектування, виробництва та оброблення волокон, пряжі, тканин;

  • визначення основних напрямів розвитку асортименту та удосконалювання якості;

  • побудова моделі структури асортименту камвольних тканин, оптимізованої за вимогами типологічних груп споживачів;

  • проектування та виготовлення нових камвольних тканин згідно з вимогами типологічних груп споживачів.

Розроблена методологія є результатом використання товарознавчого підходу до формування асортименту та якості камвольних тканин на текстильному підприємстві і за винятком етапів, що стосуються процесу виробництва, може застосовуватися для формування торгового асортименту.

Для визначення цілей щодо удосконалювання якості камвольних тканин вітчизняного виробництва з'ясовано важливість параметрів тканин для кінцевих і виробничих споживачів і на підставі отриманої інформації здійснено процес розгортання функції якості (РФЯ) спочатку відносно впливу факторів процесу виробництва на формування очікуваних властивостей тканин (табл. 6), а потім – відносно переведення вимог споживачів у конкретні характеристики властивостей (табл. 7). Обґрунтовано вибір гігієнічності й зносостійкості з переліку очікуваних параметрів тканин для перетворення (розгортання) у характеристики ужиткових властивостей і доведено (див. табл. 6), що їх можна формувати, керуючи кожним із факторів процесу виробництва тканин, та, передусім, підбиранням сировини, прядінням і ткацтвом (1 місце у рейтингу факторів), а також обробленням (2 місце). На наступному етапі РФЯ виявлено ступінь впливу конкретних характеристик ужиткових властивостей на задоволення вимог споживачів типологічних груп до гігієнічності та зносостійкості камвольних тканин та встановлено рейтинг їх важливості. Виявлено також, що найвищий рейтинг загальної вагомості для споживачів мають вологість та умовна жорсткість при згинанні, на що необхідно звернути особливу увагу під час проектування тканин. Визначено цілі щодо значень характеристик очікуваних властивостей, що, на нашу думку, мають задовольнити потреби споживачів та забезпечити конкурентні переваги камвольних тканин за гігієнічністю та зносостійкістю. Доведено, що реалізувати цілі щодо створення нових камвольних тканин або удосконалювання тих, що випускаються, згідно з очікуваними характеристиками гігієнічності та зносостійкості дозволяють розроблені автором математичні моделі ужиткових властивостей. Обґрунтовано, що РФЯ може використовуватися для формування якості камвольних тканин на всіх етапах їх виробництва, а, отже, – для постійного удосконалювання рівня якості та виготовлення продукції відповідно до вимог споживачів.

Результати проведених досліджень та використання розробленого алгоритму управління якістю (рис. 13) дають змогу прогнозувати якість камвольних тканин на етапі їх проектування з урахуванням вимог типологічних груп споживачів.

Це