LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Теоретичні основи взаємодії інформаційного, енергетичного і матеріального потоків у друкарському контакті

Red Mol > ZL-204 > УкрНДІПВ > EL-P > P > PL > EL-Z > ZG-KS > PNG > ZKS; за поглинання ЗР: Z-RS; Red Mol > УкрНДІПВ > ZL-204> EL-P > P > EL-Z > PL > ZKS > ZG-KS > PNG.

У четвертому розділі — „АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОТОКУ У ПРОЦЕСАХ РЕПРОДУКУВАННЯ" наведено результати аналізу системи „фотоформа—друкарська форма—відбиток" за яким встановлено майже ідеальна градаційна передача у всіх досліджуваних фотоскладальних апаратах (ФСА): Screen FT–R 3050; Agfa SelectSet Avantra 30; CreoScitex Dolev 800+; ECRM Mako; FujiFilm Luxel F–6000; ScanGraphic Othello; Purup–Eskofot (ImageMaker B1 CtF); Heidelberg Primesetter CD 102.

Всі ФСА виводять шрифт кеглів 6 і 8 зі значними спотвореннями. При нормі 1 %, вони сягають 20 %, а у ФСА CreoScitex Dolev 800+ ще й кегль 10 має спотворення 5 %.

За гістограмами чорної фарби модельного тесту фотоформи, записані у ФСА: ScanGraphic Othello, Purup-Eskofot ImageMaker B1 CTF, Heidelberg Primesetter CD більш контрастні у порівнянні з іншими. Найменш контрастні фотоформи ФСА Screen FT-R 3050 i Agfa SelectSet Avantra 30. Хоча в цілому, розподіл градацій подібний між собою на всіх фотоформах чорної фарби і залишається таким й на друкарських формах.

Розтискування на відбитках чорної фарби становить межі 6...36 % при допустимих 15...20 %. Градаційні спотворення в межах накладу не перевищують допустимих відхилень: 0...16 % при нормі 20 %.

Аналіз якості відтворення інформації за технологією CTP за порівнянням гістограм чорної фарби виявив подібність розподілу градацій так, як і на традиційних друкарських формах. Проте, за контрастністю друкарські форми, виведені у CTP-пристроях, можна розташувати у такий технічний ряд від найбільшої:

Fujifilm Luxel Vx-9600, ( форма Fujifilm Brillia LP-NV) > Highwater Pyton (Lastra LV-2); Screen Plate Rite 4100 (Lastra LT-2) > Esko-Graphics PlateDriver 8HS Auto (Lastra LV-2); Agfa Palladio (AGFA Lithostar Ultre); Screen Plate Rite Micra (AGFA); Trendsetter 3244 (KPG Electra Excel) > Heidelberg Prosetter 74 (AGFA Lithostar Ultre).

За оцінкою розподілу градацій та відносної площі растрових елементів найбільші (20 %) спотворення виявлено на відбитках друкарських форм, виведених у CТP-апаратах Highwater Pyton і Agfa Palladio.

Конструкційні особливості фарбового апарата друкарської машини Hamada B 452 A суттєво впливають на розподіл фарбового шару по площині відбитка. Виявлені межі оптичної густини чорної фарби Dч 1,47...1,89 Б не суперечать прийнятим нормам (1,55...1,85) 0,15 Б. Проте у площині відбитків відхилення оптичної густини по ширині друкарських аркушів складає 0,18...0,40 Б, що дещо перевищує нормовані значення 0,15...0,20 Б.

Відсутність суттєвої різниці у експериментальних даних можна пояснити однаковою роздільною здатністю практично всіх порівнюваних фотоформ і друкарських форм. Тільки на друкарських формах, виведених у CТP-пристрої Screen Plate Rite 4100, роздільна здатність вдвічі вища. З іншого — встановлення стандартних технологічних режимів виводу недостатньо реалізує можливості апаратного і програмного забезпечення різних CТP-пристроїв.

Аналіз результатів растрування з нетрадиційними растровими структурами у МДПКЕ виявив значні відмінності у рельєфі поверхні Sвідн. ф. 100 % ДЕ та у характері розподілу оптичної густини відбитків Dвідб. залежно від градаційного поля. Зміни Dвідб. на відбитках, отриманих з форм за традиційним алгоритмом растрування, носить лінійний характер і досягає значень в межах 1,14...1,47 Б. Натомість, Dвідб. відбитків за експериментальними варіантами растрування носить екстремальний характер і значно менші за традиційні.

Для варіанту Groovy_5 при відстані між формним і анілоксовим циліндрами 60 мкм екстремум кривої Dвідб.=f(Sвідн. ор.) знаходиться в точці 94 %, але значення Dвідб. в межах 90...94 % співпадають з традиційним варіантом, а потім стрімко падають. Збільшення відстані між формним і анілоксовим циліндрами призводить до збільшення Dвідб. в точці екстремуму до 1,35...1,56 Б.

Проведені дослідження показують, що рекомендації стосовно поліпшення якості тоно- та кольоропередачі в процесі друкування в глибоких тінях зображення з відносною площею растрових елементів у межах 90...100 % шляхом збільшення роздільної здатності на цих ділянках в кожному конкретному випадку вимагають індивідуального підходу. Варіант Groovy_5 з растровими елементами Eccentric 1 в три рази перевищує традиційну лініатуру (48 лін/см) і забезпечує оптичну густину відбитка 1,56 Б на ділянках полів 94 %, що недосяжно за однакових умов друкування з традиційним раструванням.

У п'ятому розділі — „принципи ВЗАЄМОДІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО, МАТЕРІАЛЬНОГО І ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТОКІВ" розглянуто і узагальнено функціональну схему системи „оригінал—відбиток" („І0—Ів") як робочий потік відтворення інформації, до складу якої (рис. 2) входять технологічні об'єкти (ТО) керування: виготовлення друкарських форм (ТО1) та друку (ТО2). Ці два об'єкти є головними складниками всієї системи, де відбувається взаємодія трьох потоків і які стають головною метою управління технологічним процесом.

Інформаційний потік можна записати як послідовне перетворення інформаційної місткості з різним ступенем передачі щільності інформації у вигляді:

, (2)

де I0, I1, I2, I3 — інформаційна місткість: оригіналу, зображення у форматах операційної системи опрацювання інформації, фотоформи (друкарської форми), відбитка;

G1, G2, G3 — оператори перетворень, які характеризуються факторами управління і впливу технологічних режимів і середовищ на етапах перетворень від оригіналу до репродукції.

Оператор G1 зумовлює ступінь перетворень, який залежить від програмного і апаратного забезпечення видавничої системи, G2 — від властивостей фототехнічної плівки, формної пластини, параметрів виводу і запису за допомогою лазерного випромінювання, режимів копіювання; G3 — режимів друкарського процесу, властивостей фарби і задруковуваного матеріалу.

Рис. 2. Схема функціонування системи відтворення інформації „оригінал (І0)—відбиток (Ів)": X1, X2, X3 — вхід у систему; Е0 — енергія; М0 — матеріали; І0 — аналогові та цифрові оригінали; Y1, Y2 — виходи із системи; ДФ — друкарська форма; Ів — відбиток; А0 — імпульсний квантувач реєстрації аналогового сигналу; АЦП — аналогово-цифровий перетворювач; ЕОМ — комп'ютер (зберігання і транспортування файлів); ЦАП — цифрово-аналоговий перетворювач; ВЕДК — взаємодія елементів друкарського контакту;

взаємодія енергетичного, інформаційного і матеріального потоків для: У І1, Е1, М1 — продукування друкарських форм; У І2, Е2, М2 — продукування відбитків; У І3, Е3, М3 — закріплення зображення на відбитку;

технологічні об'єкти керування: ТО1 — процесу виготовлення друкарських форм (CTF, CTP); ТО2 — процесу виготовлення відбитків.

Критерієм оцінки змін інформаційного потоку є ентропія, яка визначає ймовірність стану системи. Друкарська форма переносить інформацію на відбиток впродовж певного тиражу.