LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Технологічні та якісні властивості вовни овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи

місяці

бік

19,30,26

19,40,29

19,50,21

19,60,31

19,80,37

19,50,13

спина

19,70,26

20,10,28

19,80,21

19,80,36

20,20,36

19,90,13

стегно

20,20,26

20,60,37

20,40,21

20,30,48

20,70,37

20,50,15

У віці 8 місяців

бік

20,90,22

20,70,23

20,40,29

20,80,37

20,60,26

20,70,12

спина

21,40,24

21,30,24

20,90,22

21,10,34

21,40,24

21,20,11

стегно

22,00,28

22,00,23

21,30,31

21,80,41

22,20,29

21,90,13

У віці 15 місяців

бік

20,70,40

21,70,41

21,30,65

22,00,44

21,70,50

21,50,21

спина

21,40,37

21,40,51

22,40,56

22,50,68

22,00,35

21,80,23

стегно

22,10,25

22,10,51

23,10,39

23,20,51

23,30,48

22,60,23

У віці 21 місяць

бік

22,40,25

22,20,36

22,10,52

22,50,38

22,30,35

22,30,18

спина

23,30,53

22,60,50

22,30,33

23,20,39

23,00,44

22,80,23

стегно

24,30,39

23,20,50

23,40,46

23,30,28

24,00,35

23,50,21

У віці 27 місяців

бік

21,00,63

22,10,51

22,30,65

22,10,40

21,90,46

21,60,27

спина

21,40,56

22,50,51

22,50,67

22,50,49

22,20,57

22,10,25

стегно

22,10,53

23,30,61

23,70,77

23,20,40

23,10,74

23,00,28


За період від 15- до 21-місячного віку діаметр вовни збільшився на боці, спині та стегні відповідно на 3,7, 4,5 і 3,9%, у зв'язку з чим на останній ділянці вовна була 60 якості. Після 21-місячного віку вовна переярок стала тоншою в середньому на 2,1...3,2%. Найбільше стоншення спостерігається у безпесижних тварин: на боці - 6,6%, спині - 8,8% та стегні - 9,9%.

Збільшення середньої тонини вовни в період від народження до 27-місячного віку становило в середньому на боці 21,3%, на спині 22,0% та на стегні 23,6%. У групі з довгою густою песигою спостерігається мінімальне потовщення волокон (на 9,9...11,6%), що можна пояснити більшою тониною при народженні за рахунок песижних волокон. Максимальне збільшення тонини було у ярок, які при народженні мали коротку рідку песигу (на 29,2...32,4%) та без неї (на 24,1...27,2%).

Вирівняність вовни у ярок при відлученні становила 15,4...15,8% і в подальшому змінювалася мало. У переярок всіх груп коефіцієнт варіації тонини вовни на різних ділянках тулуба був в межах 14,8...17,7%.

Вікова мінливість звивистості та її взаємозв'язок з характером песиги у новонароджених ярок. У 4-місячних ярок вовна мала чітко виражену звивистість, характерну для мериносів, в середньому 3,6...3,4 звивин на 1 см довжини. До 15-місячного віку цей показник змінився мало. У переярок кількість звивин вовни, у порівнянні з 15-місячними ярками, зросла в середньому на 11,7...22,2% (Р>0,99) і склала 4,5 на боці, 4,4 на спині та на стегні 3,8 звивин на 1 см довжини. У групах з рідкою песигою зростання на боці склало 21,0...22,2% (Р>0,95), на спині – 35,1%...37,8% (Р>0,99).

За формою звивистості різниці між ярками з різною песижністю при народженні не встановлено.

Густота та міцність вовни. Встановлено, що середня густота вовни у 15-місячних ярок склала 4533 волокон/см2. У ярок з короткою песигою відмічено тенденцію до зменшення цього показника (4375...4404 волокон/см2) у порівнянні з ровесницями (4629...4678 волокон/см2). До 27-місячного віку густота збільшилася в середньому на 4,9% і склала 4756 волокон/см2 (Р>0,95). Більше вона зросла у ярок з короткою песигою: на 12,6% з короткою густою і на 6,3% з короткою рідкою і становила відповідно 4962 та 4654 волокон/см2.

Відносне розривне навантаження волокон в середній зоні штапелю ярок 15-місячного віку відповідало стандарту на мериносову вовну і становило в середньому 8,6 сН/текс. Відмічено тенденцію до збільшення міцності вовни у ярок з довгою густою песигою (8,9 сН/текс). У переярок показник розривного навантаження зменшився в середньому на 0,6 сН/текс, або на 7,5% (Р>0,999). У переярок з довгою песигою (ДР та ДГ) даний показник зменшився на 0,7...0,9 сН/текс або на 8,75...11,2% і склав 8,0 сН/текс.

Жиропіт вовни. Встановлено, що у вовні 4-місячних ярок кількість вовнового жиру становила в середньому 18,6% від митої вовни+жир. З віком його кількість зменшилася і склала 14,3% у ярок та 15,0% у переярок. Кількість солей поту з віком навпаки збільшилася, так у 4 місяці їх було 9,1% від митої вовни+жир+піт, у 15-місячних ярок – 21,6% і у переярок – 18,4%.

Характеристика ярок різних конституціонально-продуктивних типів

Розподіл ярок з різним характером вовнового покриву за складчастістю шкіри. В наших дослідженнях більша частина новонароджені ярок – 103 голови або 56,7% мала нормальний (С) тип складчастості. Ягнят з підвищеним запасом шкіри (С+) було 65 голів (36,7%) і лише 12 голів (6,6%) серед описаних тварини характеризувалися малим запасом шкіри і не мали складок.

Серед нормальноскладчастих тварин 15 ярок були без песиги, 53 з короткою та 34 з довгою. У багатоскладчастих відповідно 15, 39 та 12 ярок. Малоскладчастими були 7 ягнят з короткою та 5 з довгою песигою.

Продуктивність ярок різних типів складчастості. Встановлено, що багатоскладчасті ярки у всі вікові періоди мали на 1,0...6,2% більшу живу масу (табл. 7). У 27-місячному віці жива маса