LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Технологія як пріоритетний чинник дизайну одягу

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА і АРХІТЕКТУРИ




Кардаш Олег Васильович





УДК 658.512.23






ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ ЧИННИК

ДИЗАЙНУ ОДЯГУ





Спеціальність 05.01.03 – Технічна естетика






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня

доктора технічних наук









Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Київському національному університеті технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України

Науковий консультант: дійсний член Академії мистецтв України, заслужений працівник освіти України, доктор технічних наук, професорЯКОВЛЕВ Микола Іванович, ректор Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор САЗОНОВ Костянтин Олександрович, завідувач кафедри дизайну інтер'єру і меблів Київського національного університету технологій та дизайну

доктор технічних наук, професор ДОРОШЕНКО Юрій Олександрович, завідувач лабораторії навчання інформатики Інституту педагогіки АПН України

доктор технічних наук, професор СУРЖЕНКОЄвген Якович, декан факультету текстиля і одягу, завідувач кафедри конструювання і технології швейних виробів Санкт- Петербурзького державного університету технологій і дизайну Міносвіти Російської Федерації


Провідна установа: Львівська національна академія мистецтв


Захист відбудеться " 26 "грудня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.056.06 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою : 03680, Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університета будівництва і архітектури за адресою: 03680, Київ, Повітрофлотський проспект, 31.


Автореферат розісланий "_24_" _грудня_ 2006 р.


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д26.056.06

кандидат технічних наук, доцент ____________________В.О.Плоский





ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сутність наукової проблеми полягає в розв'язанні протиріччя між процесами естетичного та утилітарного формотворення в дизайні одягу, визначенні умов їх ефективного поєднання.

Сучасний рівень виробничих технологій ставить перед художниками-конструкторами одягу завдання адаптації щодо нього існуючих методів дизайн-проектування або розробки нових, більш ефективних. Вирішення цих завдань полягає у системному підході до визначення і формулювання задач естетичного формотворення. Складові систем технічного і художньо-конструкторського формотворення одягу не мають чіткого окреслення, не визначено умови їх сумісності та можливої синхронізації. Необхідне дослідження проектних можливостей і технологій, характеристик матеріалів, їх властивостей щодо утворення естетичної форми. Методологічно не визначено зв'язки між художньо-конструкторськими і технологічними показниками із врахуванням матеріалознавчих і геометричних чинників формотворення. Відсутня теоретична база, за якою цей зв'язок мав би аналітичний вираз, що зумовило б параметричне отримання форми. Не розвинуті засоби і методи кваліметричної оцінки естетичних показників одягу, їхнє інформаційне забезпечення у системах реалізації.

Таким чином, сучасний стан наукової проблеми характеризується відсутністю системних досліджень в галузі теорії і практики дизайну одягу, де технологічний потенціал становив би основу споживчих якостей, а проектні та виробничі технології будувалися за критеріями естетичних показників.

Актуальність теми. Становлення ринкових відносин в Україні суттєво зміцнює вагомість головних чинників виробництва одягу: естетичності зовнішнього вигляду, продуктивності, енерго- і ресурсозбереження, які є також каталізаторами конкурентоспроможності швейної продукції вітчизняного виробництва. Врахування цих чинників на швейних підприємствах неможливе без системних уявлень про зв'язок естетичних, матеріалознавчих та кваліметричних складових формотворення у технологіях дизайну одягу, їх теоретичного та методичного забезпечення. Задоволення техніко-естетичних вимог споживача можливе завдяки поєднанню функціонального та естетичного факторів формотворення, однак в технологіях дизайну превалюють суб'єктивні показники та конструктивно-модельні розвідки. Тому необхідний системний аналіз складових формотворення дизайн-об'єктів одягу і відповідності цих складових можливостям реалізації. Цей аналіз повинен спиратися на єдність естетичних та технологічних чинників, мати наукове обґрунтування для визначення зв'язків між проектними і виробничими технологіями. Грунтовність цього підкреслено у ДСТУ 3899-99 "Дизайн і ергономіка. Терміни та визначення", де термінологічно форма у дизайні містить поняття технологічності.

Об'єкт діяльності дизайнера одягу є синтетичним за суттю, має гомеоморфні та ізоморфні відношення до його проекційних вимірів. Серед антропометричних параметрів одягу визначне місце належить естетичним з їх функціональною та ергономічною адекватністю. Велике значення тут мають матеріал та асортимент одягу, що вимагає диференційованого визначення відповідності технологічних властивостей матеріалів художньо-конструктивним та процедурно-діяльнісним завданням проектування, його інформаційному забезпеченню. Тому необхідна розробка методологічних підходів до застосування інженерних методів у технологіях дизайну одягу. Це, в свою чергу, вимагає розробки певних наукових підходів щодо визначення умов естетичного формотворення матеріалу, технологій їх реалізації та кваліметричної оцінки естетичних показників дизайн-об'єктів одягу.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Про необхідність розвитку дизайну і технічної естетики на терені науки, культури і виробничих галузей України свідчать Постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. № 876 – положення про Раду з дизайну; від 20 січня 1997 р., № 37 "Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну, ергономіки та впровадження їх досягнень у промисловому комплексі, об'єктах житлової, виробничої та соціально-культурної сфер" та Державної програми "Освіта України ХХ1 століття" /1994 р./; створення на базі Державної академії легкої промисловості України Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД, наказ № 170 від 13.09.2001р.), що безпосередньо стосується впровадження методології дизайну у підготовку спеціалістів галузі виробництва одягу і розробки її проблематики; Указ Президента України № 104 від 05.02.2002р. щодо Програми заходів відносно вступу України у Світову організацію торгівлі (СОТ); Концепція Державної цільової програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 року відповідно до Закону України від 18 березня 2004р. № 1621-1У "Про державні цільові програми". Основні положення дисертаційної роботи розроблялися відповідно до науково-дослідної тематики КНУТД (г/д № 28 ;