LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Технологія як пріоритетний чинник дизайну одягу

організації елементів одягу щодо використання конструкторсько-технологічного аналізу стадійності процесів формотворення і аналітичного визначення зв'язків між його складовими;

- удосконалено геометричний апарат визначення показників контурів розгорток і дизайнерського проектування форми елементів одягу щодо використання теорії політканинних перетворень, уперше надано художникові-конструктору можливість інтерактивної дії за врахування ступеню деформування контурів, стану матеріалу і якісних показників його поверхні;

- уперше отримано результати впливу геометрії контурів деталей на геометрію форми їх просторової поверхні із врахуванням художньо-конструктивних, технологічних і якісних показників та критеріїв технологічних властивостей матеріалів;

- дістали подальший розвиток дизайнерські методи оцінки пластичності на основі дослідження драпірувальної властивості матеріалів і проектування елементів одягу з драпірованою поверхнею як багатокритеріальної оптимізації процесу драпірування, у тому числі вперше отримано результати оцінки драпірованої поверхні за оптичними показниками;

- надано розвитку кваліметричній оцінці естетичних властивостей дизайн-об'єктів одягу за визначенням інтегрального показника пластичності матеріалу – критичного значення ступеня його деформування в системах формотворення одягу, що забезпечує можливість врахування ергономічних показників;

- удосконалено аналітичне визначення пропорцій елементів одягу за врахуванням відхилень у розмірах в його числових рядах, що дає можливість визначити кінцеве значення перестановок модульних елементів відповідно до методів комбінаторики у дизайнерському проектуванні;

- визначено організаційну структуру складових елементів у формотворенні сучасного костюму на основі українського народного одягу, яка системно забезпечує дизайнерський проектний процес;

- трансформація матеріалу у естетичному формотворенні набула розвитку при встановленні геометричних закономірностей елементів одягу у художньо-конструктивних і технологічних системах формотворення, що дало можливість урізноманітнити як системи, так і отримувані форми поверхонь;

- дістало подальшого розвитку дизайнерське моделювання оболонок одягу як локальної трансформації плоского матеріалу, від чого зміна сіткових кутів виникає лише на окремих ділянках його поверхні, що попереджує спотворення фактурної композиції, рисунку, смуг і, відповідно, поліпшує ці естетичні показники в одязі.

Достовірність і обгрунтованість одержаних результатів підтверджені визначенням і доведенням властивостей та тверджень, отриманими аналітичними закономірностями і геометричними побудовами елементів одягу, розрахунками прикладів у типових задачах, а також практичною реалізацією у вигляді програмного забезпечення до ПЕОМ та дизайн-об'єктів одягу.

Практична значущість роботи полягає у наступному. Надано розвиток визначенню технології в естетичному формотворенні та її місця у вдосконаленні змісту і логіки професійної підготовки художників-конструкторів і технологів одягу. Систематизовано технологічні властивості матеріалу за ознаками конструктивних, технологічних і композиційних показників формотворення, а також показників експлуатаційної трансформації елементів одягу, та розроблено системну модель дизайнерського формотворення одягу і його проектну дизайнерську класифікацію. З'ясовано причинно-наслідкові зв'язки у естетичному формотворенні елементів одягу і створено інформаційне забезпечення оцінки якості його кінцевого результату, що визначає необхідний ланцюжок проектних, технологічних та дослідницьких дій, їх синхронізацію, а також забезпечує впровадження композиційних чинників. Розроблено параметричне формотворення оболонок у дизайні типових елементів одягу, в якому враховано умови формотворення і пластичні властивості матеріалу, яке графічно і інформаційно забезпечене. Запропоновано методичні розробки та приладове устаткування експресного визначення показників формотворення, алгоритми та програми до ПЕОМ, що забезпечує розроблені графоаналітичні методи у дизайнерському проектуванні і обладнання їх реалізації. Виконано адаптацію і впровадження розробок у дизайн-процесах побутового і виробничого одягу, а також виробах спеціального призначення, в яких комплексно враховано естетичні та утилітарні чинники.

Результати роботи впроваджено у виробництво швейних виробів на НВО "Квант", НПП "Катамаран", НВО "Либідь", Красноперекопській швейній фабриці, Запорізькій швейній фабриці "Старт", Миколаєвському швейному АТ, Київських АТ "Каштан", АТ "Горлиця", АТ "Юність", АТ "Спецодяг", АТ "Україна", центрі НТП "Рапід" при Київському обласному правлінні НТО, що підтверджено відповідними довідками та актами. Крім економічного отримано і соціальний ефект.

Особистий доробок автора полягає в теоретичному та методологічному обгрунтуванні постановки досліджень, розробці методів, методик та засобів експериментальних досліджень, теоретичному узагальненні їх результатів та формулюванні висновків. Основою публікацій із співавторами є розробки автора. На захист виносяться такі результати, які є особистим внеском автора:

науково-методичні та практичні принципові положення нового синтетичного наукового напрямку щодо комплексного вирішення протиріччя між формою та технологією у дизайн-процесах одягу, підвищення їх ефективності;

теоретичні засади естетичного формотворення оболонок одягу із визначенням та врахуванням їх тектонічних ознак, формівних властивостей матеріалів з розробленим кваліметричним, інформаційним, програмним (з можливістю візуалізації) забезпеченням у дизайн-процесах;

графоаналітичні методи естетичного формотворення, в яких розкрито проектну та конструктивно-технологічну стадійність, розроблено реконструктивні, інваріантні, трансформативні і комбінаторні можливості;

удосконалення та впровадження в реальних виробах дизайн-програми одягу з науковим обґрунтуванням проектних етапів, системним забезпеченням їх інженерними методами проектування, в яких враховано естетичні, соціальні, ергономічні, виробничі та економічні вимоги.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися та отримали рекомендації до впровадження на: Х11 Всесоюзній конференції з текстильного матеріалознавства (Київ, 1988р.); науково-практичних конференціях "Новое в технике, технологии и организации производства швейных изделий" (Ужгород, 1991); 1-й Міжнародній конференції "Современные технологии ресурсоэнергосбережения" (Партеніт, 1997); симпозіумі "Творчество. Технология. Менеджмент. Маркетинг" (Кишинів, 1997); конференціях професорсько-викладацького складу, молодих вчених, науково-методичних КНУТД (1986-2005), Хмельницького університету "Поділля" (2002); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми геометричного моделювання" у Національному університеті "Львівська політехніка" (2003), Всеросійській науково-технічній конференції "Современные технологии и оборудование текстильной промышленности. Проблемы художественного проектирования и оформления изделий текстильной и легкой промышленности" (ТЕКСТИЛЬ-2004) у Московському текстильному університеті ім. О.М. Косигіна; колегії Держкомлегтексу України (1995); кафедрах технології та конструювання швейних виробів Санкт-Петербурзького університету технологій та дизайну (1998),