LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Технологія як пріоритетний чинник дизайну одягу

характер визначення Кд.кр і характеризує межі технологічних дій для якісного виготовлення та естетичності поверхні виробу:

; (2)

де – товщина матеріалу у недеформованому стані;

- поточне значення товщини матеріалу.

а б

Рис. 3 Зображення драпірованої поверхні

(а – програмований варіант, б –елемент драпірованої поверхні)

За методикою трифакторного експеримента В3, де у якості факторів були прийняті: Х1 - коефіцієнт деформування матеріалу (Кд); Х2 – маса (Мs), кг; Х3 – жорсткість, мкН см2 (G), у якості параметра оптимізації – коефіцієнт форми хвилі (Кхв=), драпірованої поверхні, складові якого визначаються на пристрої, визначено зв'язок між параметрами драпірування.

Отримані регресійні залежності, наприклад, для тканини арт. 82251, мають такий вигляд (натуральні значення):

Кхв= 0,82Кд – 0,375 Мs –0.00035G + 0.0004 МsG – 0,168. (3)

На рис. 4 представлено графічну інтерпретацію залежності (3) для тканини арт. 82251. Таким чином, користуючись залежністю (3), або її графічною інтерпретацією, художник-конструктор може оперувати значеннями деформування матеріалу, його масою та жорсткістю для моделювання форми драпірованої поверхні, яка відповідає реальним показникам певного матеріалу і, відповідно, використовувати прийоми гармонізації. Це закладено у програмований варіант (рис. 3, а) і таким чином значно підвищує ефективність праці художника-конструктора. Якісну оцінку драпірованої поверхні виконано за інтегральним коефіцієнтом відбиття світлового потоку (патент № 2032175, РФ), який визначено за формулою:

, (4)

де коефіцієнт відбиття угнутою ділянкою поверхні;

коефіцієнт відбиття опуклою ділянкою поверхні;

коефіцієнт відбиття плоскою поверхнею світлового потоку.

Для тканини арт. 82251 при куті розкрою зразка 00 і Кхв = 0,3; 0,51; 0,89 значення (% ) відповідно дорівнюють 14,47; 45,6; 33,47. При куті розкрою 450 – Кхв = 0,533; 0,467; 0,945, а = 39,46; 45,74; 33,24. При куті розкрою 900 – Кхв = 0,275; 0,533; 0,95, а



Рис. 4 Графічна інтерпретація залежності (3)

= 48,15; 49,41; 34,15. При цьому, залежно від довжини хвилі на матеріалі, яка дорівнює 20 - 40 мм, показник відбиття для опуклої ділянки (середнє значення, мкА) був в межах 65,13 - 79,73, а для угнутої - від 85,67 до 91,30. У двофакторному експерименті для тканин арт. 3022 (білий колір), арт. 82251 (червоний колір) з прийнятими факторами Х1 - кут розкрою, Х2 - довжина хвилі;

- критерій оптимізації, отримані такі регресійні рівняння (натуральні значення): арт.3022, контур опуклий,

=122,93 - 0,00077 Х12 + 0,10259 Х1Х2 + 4,71625 Х22; (5)

контур угнутий,

=54,1087 - 0,00487 Х1 – 0,001 Х12 + 0,0685 Х1Х2 –4,7503 Х22; (6)

арт. 85251, контур опуклий,

=14,9994 + 0,0148 Х1 – 4,6662 Х2 - 0,0003 Х12 +1,3332 Х22; (7)

контур угнутий,

= - 6,9985 + 14,7212 Х2 – 0,0008 Х12 – 1,9165 Х22 . (8)

Аналіз отриманих рівнянь (5-8) та їх графічної інтерпретації ( для арт. 85251, рис. 5 а, б) вказує на те, що величина відбитого світлового потоку залежить від структурних характеристик тканини (основа, утік, під кутом ), характеру її поверхні, який задано довжиною хвилі, кольором і, відповідно, фактурою. Різні коефіцієнти регресій для однієї тканини, але для різних ділянок поверхні свідчать про відмінність природи відбитого світлового потоку від опуклої та угнутої її ділянок. Використання рівнянь (5-8) надає такі можливості художникові-конструктору: прогнозне визначення ділянок хвилястої поверхні оболонки з урахуванням її світло-тіньової організації та загального естетичного сприйняття; варіювання оптичних показників; оперування прийомами гармонізації – контрастом, нюансом, метро-ритмічними закономірностями. Для цього надається можливість приладового і аналітичного визначення параметрів драпірування і його візуалізації для будь-якої тканини чи трикотажного полотна, естетичної оцінки поверхні, а також інтерактивної зорової оцінки такого важливого композиційного показника, як пластичність виробу, з урахуванням реальних показників. Це вперше дозволяє художникові-конструктору не тільки комплексно вирішити завдання дизайнерського проектування хвилястої поверхні виробу, але й знайти його оптимізований варіант.

а б

Рис. 5 Графічна інтерпретація залежностей (5-8):

а - контур угнутий; б - контур опуклий

Встановлено, що композиційний засіб, яким є пропорціонування, у процесі формотворення елементів одягу визначає пошук взаємозв`язку таких чинників формотворення, як параметри геометрії плоскої деталі, показники критеріїв технологічних властивостей матеріалу, показники режимів технологічної обробки, із параметрами геометрії форми деталей, що утворюється. Це дозволяє художникові-конструктору врахувати не тільки такі закономірності формотворення, як співрозмірність, співпідрядність, але й досягти поєднання утилітарної та естетичної складових формотворення. Тому у залежностях визначення кількості елементарних розрізнень в одному елементі відносно іншого, де за основу береться принцип "золотого перерізу", враховано відхилення у геометричних розмірах, що дає можливість визначити загальну кількість комбінаторних перетворень:

, (9)

де Н - ділянка розташування елементарних розрізнень або кількох елементарних розрізнень в одному елементі відносно іншого;

m – коефіцієнт, який залежить від чутливості зорової системи людини (m≈33,5);

Li та Lj – розміри і-того та j-того елементів;

Δin та Δjn – відхилення розмірів і-того та j-того елементів із кількістю відхилень n.

Застосовуючи апарат комбінаторики, можна отримати кінцеве значення перестановок. Кількість відображень елементів у числових рядах буде дорівнювати:

, (10)

де – кількість елементів у ряді А ;

– кількість елементів у ряді Б.

Таким чином, визначено коло технологічних властивостей матеріалів та критерії їх трансформації, які характеризують естетичні показники формотворення, подано засоби та приклади реалізації зв'язків між естетичною та утилітарною складовими у дизайнерському проектному процесі.

У третьому розділі проаналізовано умови дизайнерського проектування оболонок одягу та визначено шляхи підвищення його ефективності. З порівняльного аналізу класифікацій силуетів визначено стильові ознаки та провідні (пропорції, реконструктивне формотворення) і другорядні характеристики моди щодо оболонок одягу, які створюють його форму. Відповідно до цього також запропоновано конструктивно-технологічне забезпечення для здійснення модульного методу у дизайнерському проектуванні. Значення коефіцієнта модульного забезпечення (Км.з.), який можна запропонувати для використання у такому проектуванні, функціонально залежить від коефіцієнтів однорідності моделей за трудомісткістю виготовлення - Кт.в. та конструктивної однорідності - Ко, коефіцієнтів уніфікації деталей - Ку.д, коефіцієнтів уніфікації вузлів - Ку.в., конструктивних елементів - ліній - Кк.е., технологічних операцій - Кт.о, уніфікації контурів плоских розгорток взаємозамінних елементів - Ку.к.в.е.:

Км.з.= f(Кт.в, Ко., Ку.д. , Ку.в., Кк.е., Кт.о., Ку.к.в.е.), (11)

а його вираз є наступним :

, (12)

де Bi — і-й модуль;

n — кількість модулів у дизайн-об'єкті одягу;

Bj