LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Технологія як пріоритетний чинник дизайну одягу

розгортці; геометричні параметри розгортки окату рукава; технологічні параметри – величини посадки матеріалу, різновид шва і його складові та показники волого-теплової обробки, пластичні властивості матеріалу; художньо-конструктивні та якісні показники – наповнення плечової поверхні окату, необхідність гладкої поверхні або складок чи зморшок вздовж шва вшивання окату.


Рис. 11 Схема до моделювання вузла "рукав-пройма"



а б в г

Рис. 12 Різновиди рукавів, що моделюються

На рис. 13 подано результати інтерактивного моделювання вузла "рукав-пройма" (вшивний рукав пальта жіночого), за яким художник-конструктор має такі

можливості: дати оцінку естетичності форми плечової поверхні окату, її наповнення матеріалом; визначитися з необхідністю застосування композиційних прийомів, наприклад, нюансного збільшення плечової поверхні окату (рис.13, б) тощо. Після цього у інтерактивному режимі виконується коригування розгортки або інших вказаних параметрів і знову отримується реальна поверхня плечової ділянки оката рукава. Оцінку якості посадки плечових виробів можна здійснити за допомогою розробленого пристрою (патент № 24866А, Україна).


а б

Рис. 13 Результати інтерактивного моделювання: а - проекції плечової поверхні оката рукава; б - нюансне збільшення плечової поверхні оката рукава

Запропоновано інформаційне забезпечення розміщення рисунку на драпірованій поверхні оболонки (рис. 14).; ;;

, (18) де α - кут нахилу бокової лінії до вертикалі;

, - значення полярних координат точки А.

Таким чином, діяльність художника-конструктора не тільки забезпечена на стадіях дизайнерського проектування просторової форми елементів одягу, але й вперше надана можливість отримання якісного прогнозу формотворення та оцінки кінцевого результату, візуалізації форми, а також інтерактивного її коригування з використанням прийомів гармонізації (наприклад, нюанса - рис. 13, б). Це усуває необхідність виготовлення експериментальних зразків, значно підвищує ефективність проектного процесу, оскільки в такому дизайнерському проектуванні комплексно враховані естетичні та утилітарні фактори формотворення.

У п'ятому розділі розглянуто використання засобів дизайнерського формотворення в ізоморфних системах елементів одягу, яке визначає наявність взаємнооднозначного відображення двох сукупностей, що зберігає їх структурні властивості і конструктивно здійснюється за умови надання матеріалу попередньої просторово-об'ємної поверхні (виточки, розрізи). Це відповідає багатостадійності формотворення елементів одягу у дизайні. Запропоновано дизайнерський метод, в основі якого лежить конструктивно-технологічний та якісний аналізи стадійності існуючих процесів формотворення із графоаналітичним моделюванням оболонки Також розглянуто умови реконструктивного дизайнерського моделювання оболонок одягу.

При проектуванні виточки з прямими зрізами і її зшиванні утворюється конусоподібна поверхня. При моделюванні форми остаточної поверхні враховується трансформація (формування) площі матеріалу в сфероподібну (сегмент сфери) та еліпсоїдоподібну поверхні (рис. 15).

Ступінь деформування матеріалу визначається відношенням площ бічних поверхонь конуса до сегмента сфери та до половини поверхні еліпсоїда.

Для сегмента сфери:

; , (19)

де – твірна бічної поверхні конуса;

– радіус сфери;

– радіус кулі;

– висота сегмента сфери;

- радіус кола основи конуса.

Рис. 15 Схеми формотворення для сегмента сфери та еліпсоїда.

Параметри сегмента сфери: ; . (20)

Ступінь деформування матеріалу щодо еліпсоїдної поверхні має такий вираз:

, (21)

де - осі еліпсоїда.

Для визначення частини еліпсоїда, необхідної для використання при моделюванні пілочки одягу, визначаються параметри перерізу, що адаптовано до програмного забезпечення MATH LAB, (рис. 16, а, б):

; , (22)

де h – висота зрізаного еліпсоїда.

Ступінь деформування матеріалу для зрізаної частини еліпсоїда має такий вираз:

, (23)

де та - півосі еліпса в основі зрізаної частини еліпсоїда;

Це надає можливість художникові-конструктору не тільки урізноманітнити форму, що проектується, але й уникнути виготовлення експериментальних зразків.



а б

Рис. 16 Моделювання пілочки піджака (пальто): а - зображення перерізів тривісного еліпсоїда: б - розміщення опуклості на пілочці піджака

У геометричній реконструкції просторової поверхні, яка утворюється виточкою, прямі лінії зрізів виточки замінено на криві (патент № 38502 А, Україна), що дозволяє усунути формівні операції.

Розроблено аналітичне забезпечення дизайнерського формотворення за локальної трансформації матеріалу. Для цього виконується реконструкція оболонки стисненням матеріалу у площині вздовж кола та еліпса, яка відповідає виконанню виточки, для отримання сферо- та еліпсоїдоподібних поверхонь. Це дозволяє скоротити дизайнерський формотворчий і виробничий процеси на стадії проектування і обробки виточки та усунути використання пресового обладнання.

Для кола:

= , (24)

де та - основа та висота виточки.

Ступінь деформування матеріалу для еліпса:

, (25)

де нові значення півосей еліпса: ; ;

– довжина сторони виточки;

- кут розхилу виточки.

Розміщення опуклості при реконструктивному дизайнерському формотворенні таке ж, як на рис. 16, б. Це також дозволяє запобігти спотворенню фактури матеріалу, розміщених рисунків, смуг на елементах оболонок одягу, яке виникає при виконанні та зшиванні виточки (рис. 17 а, б). Внаслідок суміщення точок А та К смужки у зоні розрізу з прямих перетворяться у ламані із кутом b нахилу до вертикалі: b=j/2. Якщо виконати реконструктивне дизайнерське моделювання заміною виточки стисненням матеріалу, наприклад, вздовж кола, отримаємо: d=arctg(sinb-cosb/tgg), g=900-(bi-Dbi), (26)

а б

Рис. 17 Ділянка матеріалу із смужками рисунка (а)

і нитковими стібками (б)

де d — кут нахилу смужок, ліній рисунку, сіткового кута або елемента фактури у зоні стібка.

Оскільки стиснення матеріалу виконується на ділянці стібка, то нахил смужок рисунку буде обмежений зоною стібка, тобто зміна напряму смужок рисунка не матиме значного поширення, що відповідає умові естетичного сприйняття. Це надає можливість значного поліпшення естетичного виготовлення форми поверхні.

Розглянуто аналітичне моделювання оболонок без виконання виточок при трансформації матеріалу вздовж його поверхні (еквідистантне та сферичне формування). Відповідно до, наприклад, еквідистантного формування, залежності мають такий вигляд, для півсфери (рис. 18):

, (27)

де , >1.

При ,

(для експериментального дослідження розроблено пристрій, патент № 18238 А, Україна).

Для тривісного еліпсоїда (рис.19) :

, де . (28)

Таким чином, розроблено графоаналітичне забезпечення формотворення у дизайнерському проектуванні елементів одягу та розглянуто його реконструктивні варіанти. Це вперше дозволяє художникові-конструктору альтернативне проектування форми за кількома її різновидами та виконання цього в залежності від таких умов: її естетичної і антропоморфної відповідності,