LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Технологія як пріоритетний чинник дизайну одягу

(форма) і технічного (конструкція, технологія, матеріал) проектування, що надає йому необхідну об'єктивну керованість. Практичні результати (схеми, моделі, методики, рекомендації, програми, пристрої, обладнання) є професійним підґрунтям стосовно використання технології у методах художнього конструювання та справі їх розвитку і впроваджені у дизайнерську проектну і виробничу практику та навчальний процес.

1. Встановлено, що розв'язання протиріччя між формою і технологією у дизайнерському проектуванні полягає у визначенні зв'язків між конструктивними, геометричними, технологічними та матеріалознавчими чинниками. Визначено, що зв'язки між цими чинниками мають характер аналітичної залежності, в якій враховується здатність реального матеріалу щодо естетичного формотворення.

2. Розроблено системну модель дизайнерського формотворення одягу та його проектну дизайнерську класифікацію, у яких вперше надано місце технологічним властивостям матеріалів і їх естетичним показникам. Це є основою у фундації нового синтетичного наукового напрямку щодо розробки і використання графоаналітичних методів у дизайнерському проектуванні одягу.

3. Встановлено, що пропорціонування в дизайнерському проектуванні форми елементів одягу визначає дослідження зв'язку між параметрами плоскої розгортки елементів одягу, критеріями технологічних властивостей матеріалу і геометричними параметрами утворюваної форми. Сформульовано залежність, в якій пропорційні відносини характеризуються визначенням кількості елементарних розрізнень у елементах виробу, де враховано відхилення у їх розмірах, та надано можливість визначення загальної кількості комбінаторних перетворень у модульному методі дизайнерського проектування.

4. Визначено формотворчі поверхні одягу в межах різновидів оболонок, які побудовані з трансформованих або суцільновикроєних деталей за ознаками ступеня деформування зрізу чи поверхні матеріалу елементів одягу, що надає змогу враховувати конструктивні і композиційні ознаки у дизайнерському моделюванні.

5. Розроблено апарат визначення геометричних параметрів розгорток елементів одягу, що дозволяє інтерактивне дизайнерське проектування контурів, у тому числі деформованих, з урахуванням технологічних і конструктивних показників та стану матеріалу. Це забезпечує прогноз його пластичних характеристик, необхідні реальність і точність визначення параметрів та, відповідно, достовірність результатів.

6. Визначено інтегральні коефіцієнти - ступінь деформування та її критичне значення у якості чинників пластичної організації матеріалу у формі елементів одягу і отримано їх аналітичні вирази. Ці чинники розкривають загальну властивість формотворення, за якою якісні показники функціонально адекватні естетичним і обумовлюють межі формотворення матеріалу у модульних елементах одягу. Розроблено методи і прилади експериментального визначення цих чинників.

7. Отримано аналітичні залежності між технологічними, геометричними і матеріалознавчими чинниками, за якими організація матеріалу у формі елементів одягу є керованим дизайнерським процесом.

8. Визначена структурна організація складових елементів у естетичному формотворенні сучасного одягу на основі українського народного костюма, яка системно забезпечує дизайнерський проектний процес, що показано на прикладі чоловічої сорочки.

9. Визначено принципи стадійності формотворення оболонок одягу. Сформульована системна технологічна характеристика оболонок за гомеоморфним принципом формотворення елементів одягу. Відповідно до цього розроблені засади їх дизайнерського моделювання шляхом визначення закономірностей між складовими формотворення у процесах трансформації плоского матеріалу у задану форму оболонки.

10. Розроблено . .графоаналітичний метод проектування елементів одягу в одностадійних процесах, за яким художник-конструктор має можливість попереднього прогнозного визначення параметрів оболонки із врахуванням композиційних особливостей формотворення, властивостей матеріалу, технологічних та конструктивних вимог і якісних показників, що показано інтерактивним проектуванням за реальними показниками поверхні оката рукава, який визначає зовнішню форму плечового виробу.


11. Доведено існування зв'язків між геометричними і оптичними показниками драпірованої поверхні матеріалу та ступенем її деформування, розроблено методи і пристрої їх дослідження. Це вперше надає можливість художникові-конструктору візуальної оцінки результатів хвиле- або складкоутворення та пластичних характеристик матеріалу, а також започатковує основи багатокритеріальної оптимізації процесу драпірування як об'ємно-пластичного вирішення оболонок одягу. Надано приклади такої оптимізації.

12. Визначено зміст дизайнерського проектування оболонок відповідно до ізоморфного принципу організації елементів одягу за такими показниками: стадійністю, якістю, геометричним різновидом утворюваної форми; різновидів трансформації матеріалу.

13. Розроблено дизайнерський метод, в основі якого лежить конструктивно-технологічний аналіз стадійності процесів формотворення із аналітичним визначенням зв'язків між складовими формотворення відповідно до стадій трансформації матеріалу. Це дає можливість визначити умови естетичного формотворення, у тому числі реконструктивні, за якими не ушкоджуються такі естетичні показники поверхні, як фактура, рисунок, смуги тощо, що показано на пілочці верхнього одягу та його елементах.

14. Визначено номенклатуру форм поверхонь і способів їх трансформації у різних системах дизайнерського формотворення. Наведено аналітичні вирази умов формотворення матеріалу щодо оболонок одягу на кваліметричній основі із відповідністю певним геометричним фігурам і їх комбінаціям.

15. Розроблено такі системи параметричного формотворення оболонок у дизайнерському моделюванні одягу, які відповідають гомеоморфному та ізоморфному принципам, а також проектній стадійності:

- за виконання прямо- і криволінійних розрізів на матеріалі і їх комбінації;

- формотворення з попередньо підготовленої опуклості;

- за локальної обробки матеріалу;

- формотворення драпірованої поверхні;

- еквідистантне та сферичне формотворення, у тому числі ступінчастої комбінованої дії на матеріал.

Аналітичний апарат цих систем дає можливість художникові-конструктору альтернативного вибору засобів дизайнерського моделювання у естетичному формотворенні елементів одягу, підвищити продуктивність праці, зменшити витрати енерго- і матеріальних ресурсів у виготовленні одягу.

16. Визначено послідовність елементів в естетичній і утилітарній складових системи "людина-одяг-середовище" і розроблено функціональну схему дизайн-програми як базової, у якій вперше дизайнерський синтез складових забезпечено графоаналітичними методами на стадіях формотворення та їх комп'ютерною реалізацією.

17. Виконано розробку типових елементів у дизайнерських процесах побутового і виробничого одягу, а також виробів спеціального призначення, що дозволяє підвищити ергономічні і покращити естетичні показники, скоротити процес проектування і тривалість підготовки моделей, зменшити їх матеріалоємність, впровадити малоопераційні і ресурсозберігаючі технології.

Отримані результати є принципово новими, що підтверджується патентами і авторськими