LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Товарознавча експертиза предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу

цінності виробів. Для обробки даних застосовано кореляційний аналіз. Комп'ютерна обробка здійснювалась у стандартній програмі MS Excel 2002 та статистичному пакеті SPSS 10.0.5. Побудова графіків за результатами досліджень відбувалась у прикладній програмі DeltaGraph Version 5.0.1 для середовища Windows 95, 98, 2000, NT.

Експериментальні дослідження проводили в лабораторіях Київського національного торговельно-економічного університету, Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, Національного технічного університету України „КПІ", Інституту надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля, Музеї історичних коштовностей України.

У третьому розділі „Розробка науково-теоретичних основ товарознавчої експертизи предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу" запропоновано класифікацію ПДМСС для цілей експертного оцінювання, обґрунтовані критерії, показники, засоби і методи ідентифікації, розроблено технічний регламент експертизи ПДМСС.

Існуючі класифікації поділяють ювелірні товари за ознаками призначення, матеріалу, методу виготовлення, виду оздоблення та обробки. ПДМСС класифікують за комплектністю та видом виробу. Вивчення асортименту ПДМСС в історичному аспекті показало необхідність їх групування для цілей експертизи за соціальним та функціональним призначенням.

За соціальним призначенням доцільно виокремити такі угруповання предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу: побутовий посуд, посуд для соціальних обрядів (братина, єндова тощо), предмети пожалувань (кубок, ківш тощо), нагороди, прикраси, предмети колекціонування, предмети для церковно-культових обрядів.

Враховуючи культурні традиції використання та їх розповсюдженість, запропоновано виокремити такі групи за функціональним призначенням: столові вироби, посуд для пиття, столовий посуд, чайний і кавовий посуд, церковно-культова атрибутика. Відповідно, комплекти, сформовані з одиничних предметів, належать до столового приладдя, наборів для пиття, столових наборів, чайних та кавових наборів.

До класифікації ПДМСС за видами було додано вироби, які мають історичне значення, зокрема братини, єндови, ставчики, розсольники, міси, воронки, веко, бульотки тощо.

До церковно-культової атрибутики, що задіяна в обрядах причастя, віднесено дискоси, кратири, лжиці, потири тощо.

З метою уніфікації оцінювання предметів сервірування столу розроблені критерії документальної, видової, якісної та атрибутивної ідентифікації. Так, при проведенні документальної ідентифікації встановлено такі критерії: історія побутування виробу, причетність до історичних подій, видатних особистостей, інших пам'яток культури, визнання автора, фірми, а також самого виробу. Найбільш суттєвими критеріями видової ідентифікації предметів сервірування столу визначено функціональне та соціальне призначення, вид виробу, метод виготовлення, вид оздоблення та обробки, вид вставки, вид металевого сплаву. При проведенні якісної ідентифікації основними ознаками визначено: пробу і вміст дорогоцінного сплаву, кількісні ознаки (масу, розмір), стан збереження. На відміну від інших груп товарів для предметів сервірування столу визначальне значення має атрибутивна ідентифікація, яка включає такі критерії: типовість, художній, авторський стиль, клеймо, ім'я майстра, назву фірми, виробника, вік виробу.

Для з'ясування типової групи виробів були визначені характерні ознаки антикварних предметів за формою, конструкцією, часом побутування, соціальним та функціональним призначенням. Визначено ідентифікаційні ознаки зовнішнього виду виробів церковно-культового призначення, зокрема за формою, конструкцією, зображеннями і позначками.

Рівень складності виду оздоблення та обробки підвищує цінність срібних виробів. Ідентифікація ПДМСС за видом оздоблення та обробки може підтвердити або спростувати час створення, власне виготовлювача або майстра і в подальшому певним чином збільшити оціночну вартість. З цією метою було розроблено шкалу оцінки рівнів складності техніки оздоблення та обробки (табл. 1).

Відповідно до завдань експертизи здійснюється вибір критеріїв і показників ідентифікації, а також методів і засобів для їх визначення.

Схема послідовності виконання основних завдань товарознавчої експертизи ПДМСС наведена на рис. 2.

У четвертому розділі „Товарознавча експертиза предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу" представлено результати експертизи ПДМСС різних хронологічних періодів, що була проведена за розробленим технічним регламентом.

Здійснено документальну, видову, якісну та атрибутивну ідентифікацію об'єктів дослідження.



Таблиця 1

Оцінювання рівнів складності основних видів оздоблення та обробки предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу

Вид оздоблення та обробки

Рівень складності


Пересічний

Високий

Найвищий


k = 0,1 – 0,2

k = 0,2 – 0,5

k = 0,5 – 1,0

Карбування

Контурне карбування, невеликий однотипний візерунок

Рельєфне, декоративно-фактурне карбування складного візерунку

Рельєфне, декоративно-фактурне карбування складного візерунку з високим ступенем деталізації на значній поверхні виробу, а також ажурне карбування

Басма

У вигляді бортового орнаменту, невеликого візерунка

Тиснення на значній площі виробу

Гравірування

Окреме просте зображення

Монограми, написи, складні зображення

Різноманітні складні композиції, значна площа візерунку

Емаль

Виїмчаста емаль, покриття емаллю окремих деталей, вставок

Перегородчаста, філігранна, живописна емаль

Чернь

Чорніння фону при литті і штампуванні

У сукупності з гравіруванням

У сукупності з філігранню, карбуванням, золоченням

Скань

Накладна простої орнаментації

Накладна складної орнаментації, ажурна, скань в поєднанні з зерню

Золочення

Покриття до 50 % поверхні

Покриття понад 50 % поверхні

Інкрустація

Оздоблення стразами, металевими, фаянсовими вставками

Оздоблення коштовним камінням, перламутром, слоновою кісткою

Насічка (інкрустація золотою або срібною проволокою) у вигляді складної композиції


Для проведення якісної ідентифікації за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу експериментально визначено граничні показники вмісту срібних сплавів предметів сервірування столу різних хронологічних періодів (табл. 2).

Аналіз вмісту дорогоцінних сплавів свідчить про схожість хімічного складу предметів побуту скіфського і середньовічного періоду, а також виробів XVIII і XIX – початку XX ст. (рис. 3; 4; 5).

Встановлено, що предмети побуту скіфського і середньовічного періодів виготовлені з високопробного срібла (92,39 – 99,40%), містять незначну кількість міді (переважно до 4,39%), проте різняться за формою, сюжетом композиції тощо.