LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Товарознавча оцінка вовняних тканин для форменого одягу

бали


основа

уток

основа

уток



1

503

209

10,15

8,65

5795

3-4

2

575

373

9,85

9,00

6922

4

3

765

501

8,00

8,15

9954

4

4

448

289

9,35

9,00

4799

4

5

701

516

8,35

9,65

7646

4

6

527

465

10,50

8,35

5528

4

7

705

427

8,15

6,65

10251

4

8

597

449

7,00

8,15

8167

4-5

9

896

544

9,15

7,15

14590

4

10

789

398

9,35

7,15

7765

5


Встановлено, що розривне навантаження тканин (вар. 1-10) знаходиться в широкому діапазоні залежно від волокнистого, компонентного складу і особливостей будови цих тканин. Визначено, що застосування у вовно-лавсанових тканинах 15-55% поліефірного волокна (вар. 4-10) призвело до суттєвого підвищення їх розривного навантаження.

Виявлено, що з досліджуваних семи варіантів нових зразків тканин (вар. 4-10) і трьох еталонних (вар. 1-3) кращими за розривними характеристиками є вовно-лавсанові тканин з вмістом 55% поліефірного волокна (вар. 9, 10). При дослідженні показників повної деформації і її компонентного складу (табл. 2, рис. 2, рис. 3) визначено такі характерні закономірності: всі досліджувані тканини (вар. 1-10) характеризуються високою часткою пружної деформації; найбільш високу пружність мають тканини з переважним вмістом поліефірного волокна (вар. 5, 7-10). Крім того, ці тканини характеризуються також високою стійкістю до стирання. Про це свідчить зіставлення значень стійкості до стирання еталонного зразка тканини (вар. 3) з показниками тканин вар. 7-10. Виявлено, що підвищення щільності тканин також, за інших рівних умов, дозволяє суттєво підвищити стійкість їх до стирання. Досліджено, що здатність тканин до пілеутворення певною мірою залежить від їх стійкості до стирання.

Рис. 2. Характеристика повної деформації та її складових часток тканин за основою

Рис. 3. Характеристика повної деформації та її складових часток тканин за утоком

У ході оцінки естетичних властивостей тканин порівняно колірні характеристики забарвлень досліджуваних тканин, отриманих сумішшю кислотних і дисперсних барвників. Визначено залежність колірних характеристик не тільки від марки барвників, але й волокнистого складу самих тканин. Були обрані ті марки барвників, які дозволяють на вовно-лавсанових тканинах отримати такі кольори: полину, темно-сірий, морської хвилі, сірий, синій. Вибір цих кольорів зумовлений існуючими вимогами до колористичного оформлення тканин, призначених для костюмів різних категорій військовослужбовців Збройних сил України (одягу офіцерів, прапорщиків). Отримані кольори одержали позитивну оцінку інтендантських служб Збройних сил України. Запропоновані нами тканини впроваджено в практику виробництва для забезпечення потреб армії.

Вплив рецептурно-технологічних режимів фарбування досліджуваних тканин, а також їх волокнистий і компонентний склад враховано при оцінці світлостійкості забарвлень тканин і світлостійкості їх субстрату. Отримані результати проілюстровано даними табл. 3 і рис. 4.


Таблиця 3

Вплив рецептури фарбування і волокнистого складу тканин на зміну світлостійкості забарвлень (після 72 годин опромінення)


Варіант тканини

Колірна різниця за світлотою, насиченістю і колірним тоном

Загальний колірний контраст


ΔL

ΔS

ΔT

ΔE

1П*

-2,74

1,982

-1,39

3,7

-4.73

3,021

-0.83

5,7

-3,02

3,989

-3,74

6,3

-6,72

5,032

-1,78

8,6

-3,79

1,961

-1,47

4,6

-6,03

4,265

-1,64

7,6

2ТС**

-1,55

-2,76

-1,35

3,4

3ТС

-1.74

-1,70

-1,92

3,1

4ТС

-2,22

-2,21

-1,09

3,3

2МХ***

-4,20

-5,04

-4,82

8,2

5МХ

-4,06

-4,58

-2,36

6,6

6МХ

-2,13

-5,84

-4,71

7,8

9С****

-4,23

-5,71

1,685

7,3

10С

-3.16

-6,56

1.995

7,6

________

* - колір полину, ** - темно-сірий колір, *** - колір морської хвилі, **** - сірий колір


Рис. 4. Зміна загального колірного контрасту (од.ΔЕ) тканин після опромінення (колір полину)

Порівняння абсолютних значень колірних відмінностей досліджуваних тканин за їх світлотою, насиченістю, колірним тоном та загальним колірним контрастом дозволило встановити, що на зміну цих показників має вплив не тільки рецептурний склад барвника, але й компонентний склад субстрату. Як видно з даних табл. 3 і рис. 4, з усіх досліджених нами варіантів тканин найбільш високою світлостійкістю забарвлень характеризуються тканини вар. 3ТС, 4ТС, а найменш світлостійкими є забарвлення на тканинах вар. 5П і 2МХ. Виявлено, що суттєвий вплив на світлостійкість забарвлень має рецептурний склад барвника. Про це свідчить світлостійкість забарвлень на тканинах вар. 3, 9, 10, які мають однакову волокнисту основу, але пофарбовані різними барвниками. З іншого боку, зіставлення світлостійкості забарвлень тканин вар. 1П, 5П, 7П, 8П, які мають різну волокнисту основу, але пофарбовані однаковим барвником, показало, що збільшення в тканинах вмісту лавсанових волокон призводить до значного зниження світлостійкості їх забарвлень (рис.4). Залежності світлостійкості забарвлень від рецептурного складу