LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Товарознавча оцінка вовняних тканин для форменого одягу

барвників наочно ілюстровано на рис.5. Так, при порівнянні світлостійкості забарвлень тканин вар. 2ТС і вар. 2МХ, пофарбованих відповідно сумішами хромових і дисперсних та сумішшю кислотних антрахінонових, хромових і дисперсних барвників, визначено, що забарвлення темно-сірого кольору (вар. 2ТС) суттєво відрізняються за світлостійкістю від забарвлення тієї ж тканини, пофарбованої в колір морської хвилі. Так, якщо після 72 годин опромінення загальний колірний контраст тканини вар. 2ТС становить 3, 4 од. ΔЕ, то показник вар. 2МХ дорівнює 8, 2 од. ΔΕ, що у 2,5 рази більше. Аналогічна залежність має місце і при зіставленні стійкості забарвлень тканин вар. 3ТС і 3П, вар. 4П і 4ТС, вар. 5МХ і 5П (рис. 5).










































Рис. 5. Зміна загального колірного контрасту (од. ΔЕ) тканин вар. 2, 3, 4, 5 після опромінення: Х — колір полину (хакі); ТС — темно-сірий; МХ — морська хвиля

Аналізуючи залежності світлостійкості субстрату від волокнистого складу тканин, встановлено, що під дією штучного опромінення відбувається помітне зниження розривних характеристик тканин, причому найбільш інтенсивно в перші періоди опромінення. Результати досліджень наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Вплив тривалості опромінення на зміну механічних властивостей тканин


Варіант тканини

Зміна розрахункового розривного
навантаження (%) тканин після опромінення, год

Зміна стійкості до стирання тканин (%) після опромінення, год


основа

уток



24

48

72

24

48

72

24

48

72

1

76,3

68,4

60,3

82,4

82,4

73,5

76,7

70,4

64,4

2

81,1

69,8

69,7

80,4

68,6

62,7

97,1

88,9

87,0

3

81,9

75,0

73,7

71,4

65,7

61,4

76,2

61,4

56,2

4

82,4

76,5

67,1

96,6

93,1

92,9

91,3

88,3

88,0

5

77,6

71,1

64,2

67,1

56,6

52,6

91,6

79,5

71,9

6

66,1

55,9

52,5

75,5

64,2

64,2

78,5

71,0

68,0

7

75,0

69,1

66,3

71,2

69,7

56,1

66,5

52,9

51,1

8

81,5

72,3

64,4

72,7

65,2

62,1

84,6

74,1

68,2

9

79,7

72,5

63,9

79,0

72,6

64,5

84,1

70,2

59,0

10

70,1

63,1

52,7

69,0

65,5

58,6

94,4

84,9

81,6


За даними табл. 4, після 24 годин штучного опромінення розрахункове розривне навантаження тканин зменшується в середньому на 22,8 % за основою та на 23,4% за утоком. Зміна розривних характеристик у тканинах з вмістом 55-65% лавсанового волокна (вар. 3, 5 і 8) менш помітна. Дані цієї таблиці свідчать про те, що під дією опромінення знижуються також показники стійкості тканин до стирання. Характер зміни цих показників для різних варіантів тканин є неоднаковим і визначається їх волокнистим складом, будовою і видом їх обробки. Як видно з табл. 4, найбільш стійкими до стирання після відповідних періодів опромінення виявилися тканини (вар. 5, 7-10) з домінуючим вмістом поліефірного волокна (55-65%).

Зіставляючи абсолютні значення загального колірного контрасту, з одного боку, та розривних характеристик і стійкості до стирання, з іншого, з прийнятими граничними значеннями названих показників після третього періоду опромінення, можемо зробити такі узагальнені висновки:

  • зниження світлостійкості забарвлень усіх досліджуваних тканин проходить значно швидше, ніж фотодеструкція їх волокнистої основи;

  • суттєвим резервом підвищення світлостійкості досліджуваних тканин є використання більш світлостійких марок барвників (кислотних і дисперсних), які б забезпечували повне використання потенційних ресурсів волокнистої основи;

  • оптимальними в наших дослідженнях за комплексною оцінкою світлостійкості забарвлення і субстрату виявилися тканини вар. 2ТС, 3ТС, 7П;

Отримані нами дані рекомендовано використовувати під час проектування заданої світлостійкості тканин для форменого одягу, а також оптимізації зазначених характеристик залежно від конкретних умов експлуатації форменого одягу.

Крім опромінення, зміна стійкості забарвлень тканин може відбуватися під дією інших факторів зношування. Для тканин, які використовують для виготовлення форменого одягу, важливо вивчити стійкість їх забарвлення до дії повторного хімічного чищення. Результати дослідження впливу виду барвника і компонентного складу субстрату на зміну стійкості забарвлень наведено в табл. 5.

Таблиця 5

Зміна стійкості забарвлення тканин після хімчистки


Варіант тканини

Загальний колірний контраст тканин (од. ΔЕ) після відповідних циклів хімічного