LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Товарознавча оцінка лляних тканин для столової білизни

прань



0

1

3

6

9

15

36

60

1

Основа

Уток

41,4/0

45,1/0

39,2/5,342,8/5,1

37,8/8,7

41,6/7,8

36,3/12,3

40,1/11,1

34,9/15,7

38,0/15,7

31,1/24,9

36,5/19,1

31,9/22,9

34,7/23,1

29,4/29,0

32,8/27,3

2

Основа

Уток

42,1/0

44,7/0

41,7/1,0

41,7/6,7

39,2/6,9

40,5/9,4

37,8/10,2

39,3/12,1

35,7/15,2

36,4/18,6

33,4/20,7

36,7/17,9

33,1/21,4

35,6/20,4

30,4/27,8

33,6/24,8

3

Основа

Уток

44,3/0

43,9/0

42,9/3,2

42,9/2,3

41,7/5,9

42,0/4,3

40,8/8,0

41,2/6,2

40,4/8,8

40,8/7,1

40,0/9,7

40,1/8,7

39,2/11,5

39,8/9,3

37,7/14,9

38,4/12,5

4

Основа

Уток

59,1/0

58,5/0

58,6/0,8

57,9/1,0

57,2/3,2

57,1/2,4

56,1/5,1

55,3/5,5

55,3/6,4

53,9/7,9

53,2/10,0

50,9/13,0

49,4/16,4

48,0/17,9

47,3/20,0

46,5/20,5


За експериментальними даними, найбільша зміна розривного навантаження після 60-го прання відбулась у лляних тканин варіантів 1 та 2, відповідно по основі – на 29,0 % та 27,8 %, по утоку – на 27,3 % та 24,8%. Розривне навантаження тканини варіанта 3 значно вище ніж базової тканини. Це пов'язано з її структурною рівномірністю. Співвідношення кількості ниток на 10 см тканини по основі й утоку для цієї тканини близьке значенню 1,2.

Лляна тканина варіанта 4 до процесу прання має вищі значення розривного навантаження на 17 даН по основі та 13,8 даН по утоку, ніж базова тканина варіанта 2. Міцність до розривання даної тканини після 60-го прання більша, ніж для тканини варіанта 3 по основі на 25,5 %, а по утоку – на 21,1% за рахунок холодного вибілювання.

З рис.2 – 5 видно, що розривне навантаження лляних тканин різко знижується до 9-го прання у всіх варіантів тканин. При подальшому збільшенні кількості прань, залежність стає прямолінійною. При чому, у тканин варіантів 3 – 4 значення розривного навантаження після 60-го прання майже однакове як по основі, так і утоку на відміну від базової тканини варіанта 2.

Рис.2. Залежність розривного навантаження лляної тканини

варіанта 1 від кількості прань

Рис.3. Залежність розривного навантаження базової лляної тканини

варіанта 2 від кількості прань

Рис.4. Залежність розривного навантаження структурно-рівномірної

лляної тканини варіанта 3 від кількості прань

Рис.5. Залежність розривного навантаження лляної тканини варіанта 4

вибіленої холодним способом від кількості прань


Користуючись комп'ютерними програмами, розраховано параметри а та в рівняння прямої у = ах + в. Цим рівнянням описується зміна розривного навантаження під дією багаторазового прання лляних тканин варіантів 1 – 3. Методом екстраполяції визначали величину розривного навантаження, яка складає 70% від середнього початкового (нижче цієї величини експлуатація столової білизни недоцільна), та кількість прань, яку можуть витримати столові вироби з вибілених лляних тканин. Розрахунок терміну експлуатації цих тканин проведено по їх основі, як найслабшій ланці при розривному навантаженні та наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Розрахунок терміну експлуатації лляних столових тканин

Варіант тканини

Параметри рівняння

прямої у = ах + в

Кількість прань, до 70% зношування

Термін експлуатації, років


а

в



1

-0,10

35,25

222

0,6

2

-0,09

35,77

253

0,7

3

-0,05

40,86

557

3,1


Дані таблиці свідчать, що до критичного зношування вибілена лляна тканина варіанта 3 може витримати 557 прань, що значно більше, ніж тканини варіантів 1 (222 прання) та 2 (253 прання). Якщо врахувати, що столова білизна в закладах ресторанного господарства переться раз у два дні, то термін використання лляної столової білизни, виготовленої з експериментальної тканини варіанта 3, становить 3,1 роки. В той же час ці показники для лляних тканин варіантів 1 та 2 – відповідно 0,6 та 0,7 років. Результати досліджень вибіленої лляної тканини для столової білизни варіанта 3, зі своєю структурною рівномірністю, науково підтверджують доцільність її виробництва та використання на підставі збереження високої зносостійкості під впливом багаторазового прання.

Вивчено зміну стійкості до стирання вибілених лляних тканин під дією багаторазового прання. Стійкість до стирання – одна з основних властивостей, за допомогою якої можна прогнозувати зносостійкість тканини. Результати зміни стійкості до стирання вибілених лляних тканин після відповідних циклів прання наведено в табл.5.

Таблиця 5

Зміна стійкості до стирання вибілених лляних тканин

Варіант

тканини

Стійкість до стирання (цикли) після кількості прань


0

1

3

6

9

15

36

60

1

5300

5200

5120

4500

3500

2780

2010

1220

2

5420

5310

5200

4790

3700

2850

2050

1310

3

4370

4230

3970

3510

3200

2750

2000

1380

4

5040

4920

4800

4590

4150

3420

2390

1680


Дані таблиці свідчать, що до 9-го прання стійкість до стирання у базових тканин варіанта 1 та 2 значно більша, ніж у експериментальних. Під дією прання (особливо після 15-го циклу), стійкість до стирання тканини варіанта 3 майже