LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Товарознавча оцінка лляних тканин для столової білизни

зрівнюється із стійкістю базової тканини. Це пояснюється передусім розривною рівномірністю даної тканини як по основі, так і утоку. У той же час тканина варіанта 4 до прання має теж менше значення стійкості до стирання, ніж тканина варіанта 2 (5040 циклів проти 5420 циклів). Під дією багаторазового прання ця тканина по стійкості до стирання перевершує всі три попередні варіанти тканин. Це зумовлено тим, що в процесі холодного вибілювання тканини варіанта 4 не проходить деструкція макромолекул целюлози під дією такого сильного окислювача, як пероксид водню, яка дає можливість зберігати міцність та стійкість волокон до стирання.

Вивченозміну ступеня білості лляних столових тканин під дією багаторазового прання.Основною фізико-хімічною характеристикою вибілених лляних столових тканин у період використання виробів є їх білизна та її стійкість у процесі багаторазового прання. Результати зміни ступеня білості досліджуваних вибілених лляних тканин після відповідних циклів прання наведено в табл.6.

Таблиця 6

Зміна ступеня білості вибілених лляних столових тканин

Варіант тканини

Ступінь білості (%) після кількості прань


0

1

3

6

9

15

36

60

1

83,0

83,0

82,0

83,0

83,5

84,0

85,0

86,5

2

84,0

84,0

83,0

83,5

84,0

84,0

85,0

87,5

3

82,0

82,0

81,5

82,0

83,0

84,0

84,5

85,5

4

83,0

83,0

82,0

81,5

82,5

83,5

85,0

86,0


Отримані дані свідчать, що всі варіанти вибілених лляних тканин мають майже однакову зміну ступеня білості після багаторазового прання. Ступінь білості вибілених лляних тканин спочатку знижується, включаючи п'яте прання, а починаючи з шостого прання, постійно зростає.

На першому етапі при зниженні ступеня білості до п'ятого прання проходить вимивання певної частини апрету з поверхні лляної тканини. Підтвердженням цього являється зменшення поверхневої густини під дією прання. Разом з апретом з тканини вимивається і поверхнево незакріплений оптичний вибілював. Після шостого прання оптичний вибілювач дифундує в товщину волокна та розприділяється рівномірно. Це дає змогу підвищити ступінь білості вибілених лляних тканин до 85,5 %. В умовах використання столової білизни він має здатність перетворювати частину невидимих ультрафіолетових променів, які є складовою частиною денного світла, у видимі промені з голубим, зеленим, фіолетовим чи червоним відтінком. Адитивне змішування кольорів цього емісійного та ремісійного випромінювання вибіленої тканини дає покращання ступеня білості.

Дослідження властивостей вибілених лляних тканин показали, що:

– структурна рівномірність вибіленої лляної тканини варіанта 3, яка характеризується майже однаковим розривним навантаженням як по основі, так і утоку, сприяє підвищенню стійкості до стирання у процесі багаторазового прання порівняно з базовою тканиною варіанта 2;

– вибілювання тканини варіанта 3 при температурі навколишнього середовища, дало можливість одержати тканину варіанта 4, яка володіє значно вищою зносостійкістю до і після багаторазового прання;

– під дією багаторазового прання підвищується білість вибілених лляних тканин за рахунок дифузії оптичного вибілювача в глибину лляного волокна і рівномірно розприділяється по товщині.

У четвертому розділі "Дослідження властивостей натурально-колірних лляних тканин для столової білизни" надано товарознавчу оцінку натурально-колірних лляних тканин для столової білизни,наведено результати дослідження фізико-механічних показників лляних столових тканин під дією багаторазового прання:

Вивчено зміну розривного навантаження натурально-колірних лляних тканин. Саме зі зміною розривного навантаження досить тісно пов'язаний ступінь зношування натурально-колірних лляних тканин під час прання. Результати зміни розривного навантаження лляних тканин варіантів 5–7 після відповідних циклів прання наведено в табл.7.

Таблиця 7

Зміна розривного навантаження натурально-колірних лляних тканин

Варіант

тканини

Напрям виміру

Розривне навантаження (даН) / відсоток його зміни (%)

після кількості прань



0

1

3

6

9

15

36

60

5

Основа

Уток

67,8/0

66,0/0

66,8/1,5

65,8/0,3

64,7/4,6

64,8/1,8

62,7/7,5

63,8/3,3

59,2/12,7

60,8/7,9

55,9/17,6

58,3/11,7

53,5/21,1

55,8/15,5

51,0/24,8

53,5/18,9

6

Основа

Уток

56,5/0

55,8/0

56,0/0,9

54,6/2,2

53,5/5,3

53,0/5,0

52,0/8,0

51,5/7,7

50,5/10,6

50,0/10,4

48,8/13,6

48,4/13,3

47,6/15,8

46,5/16,7

46,2/18,2

45,0/19,4

7

Основа

Уток

60,0/0

58,7/0

59,4/1,0

58,0/1,2

58,3/2,8

57,5/2,0

56,8/5,3

56,0/4,6

55,5/7,5

55,2/6,0

54,5/9,2

54,0/8,0

51,5/14,2

51,0/13,1

50,5/15,8

49,5/15,7


З наведених даних випливає, що дія на досліджувані лляні тканини багаторазового прання суттєво змінює їх міцність на розривання під час розтягування. Зниження розривного навантаження після багаторазового прання – процес закономірний. При цьому можуть відбуватися структурні зміни ниток тканини, їх витирання та руйнування.

Найбільша зміна розривного навантаження спостерігалася після 60-го прання у базисної тканини варіанта 5 – по основі на 24,8%, по утоку–на 18,9%. Зміна розривного навантаження у лляних тканин варіантів 6–7 як по основі, так і утоку нижча на відміну від тканини варіанта 5. Початкові значення розривного навантаження для тканини варіанта 7 декілька вищі, ніж тканини варіанта 6. Це пов'язано передусім сприятливим впливом каталітичного відварювання на міцність пряжі і тканини в цілому. У базової тканини варіанта 5 зміна розривного навантаження між основою і