LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Товарознавча оцінка лляних тканин для столової білизни

поверхневими густинами відповідно по 190,0 г/м2 порівняно з базовою лляною тканиною варіанта 2 з поверхневою густиною 205,0 г/м2, надано в табл.13.

Таблиця 13

Розрахунок повної собівартості та відпускних цін

за 1 пог.м лляної столової тканини

Стаття витрат

Витрати (грн) на виготовлення тканини


вибіленої

варіанта 3

вивареної

варіанта 6

вибіленої

варіанта 2

Сировина

5,33

5,33

5,78

Допоміжні матеріали

2,07

1,70

2,27

Заробітна плата (основна і додаткова)

0,80

0,80

0,87

Нарахування на заробітну плату

0,32

0,32

0,34

Електроенергія, пара технологічна

0,22

0,22

0,24

Цехові витрати

0,11

0,11

0,11

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання

0,27

0,27

0,27

Загальновиробничні витрати

0,37

0,37

0,37

Усього собівартість

9,49

9,12

10,25

Витрати невиробничого характеру

0,15

0,15

0,15

Повна собівартість

9,64

9,27

10,40

Прибуток

1,93

1,85

1,35

Відпускна ціна без ПДВ

11,57

11,12

11,75

Ціна з ПДВ

13,88

13,34

14,10


Дані таблиці свідчать, що внаслідок зменшення матеріалоємності на 7,3 %, зменшуються частково енергетичні витрати, за рахунок чого і знижується собівартість 1пог.м лляної тканини на 5,0 %.

Обсяг виробництва лляних столових тканин варіантів 3 та 6 становить 100 тис.пог.м. Собівартість одиниці виробу 1 пог.м базової тканини варіанта 2 складає 10,40 грн, а нових тканин: варіанта 3 – 9,64 грн, варіанта 6 – 9,27 грн.

Випуск лляної білої тканини варіанта 3 та вареної із збереженням натурального кольору льону варіанта 6 дозволяє розширити асортимент, продовживши традиції народного ткацтва. Разом з тим їх собівартість значно здешевлено.

Для визначення економічної ефективності проведено порівняльний аналіз показників нових лляних тканин варіантів 3 та 6 з показниками базової тканини варіанта 2 з урахуванням оптових цін.

Економічний ефект від впровадження лляних столових тканин за 1пог.м становить варіанта 3 – 0,18 грн, а варіанта 6 – 0,63 грн, за рахунок здешевлення технології обробки тканин.

Таким чином, економія при виробництві 100 тис.пог.м лляних столових тканин складає: тканини варіанта 3 – 18 тис.грн, варіанта 6 – 63 тис.грн порівняно з базовою тканиною варіанта 2.

Розроблено технічні описи на виробництво лляних столових тканин варіантів 3 та 6 і впроваджено їх виробництво.

Догляд за лляною столовою білизною. В результаті анкетування, проведеного шляхом опитування споживачів, виявлено, що лляна столова білизна широко використовується як закладами ресторанного господарства, так і в побуті.

Належні умови догляду за лляними столовими тканинами й виробами з них, як і забезпечення оптимальних умов їх зберігання дозволяють не тільки зберегти їх первинний зовнішній вигляд, наповненість, м'якість, а й продовжити термін використання.

Для надання виробам з льону гарного товарного вигляду і продовження терміну експлуатації їх обов'язково потрібно після кожного прання апретувати, розробленим складом апрету (%): кукурудзяний крохмаль –94,0–95,5 пом'якшувач –5,8– 4,0; оптичний вибілювач –0,2–0,5.

Оброблена таким чином лляна столова білизна має хороший товарний вигляд, добре поглинає вологу, м'яка на дотик.

Заклади ресторанного господарства м. Рівне, користуючись лляними столовими виробами досліджуваних варіантів, підтвердили їх високу зносостійкість.

ВИСНОВКИ


Проведене експериментальне дослідження лляних тканин для столової білизни дозволило сформулювати наступні висновки та розробити доповнення практичних рекомендацій по догляду за лляною столовою білизною у процесі її використання:

1.Проведено комплексну товарознавчу оцінку якості лляних скатеркових тканин з продовженим терміном використання, які задовольняють сучасні вимоги споживачів.

2.Науково обґрунтовано і експериментально підтверджено важливість додержання структурної рівномірності лляних столових тканин з метою забезпечення високої зносостійкості під впливом багаторазового прання.

3.Показано, що вибілення при температурі навколишнього середовища за новою технологією дає можливість значно підвищити зносостійкість лляних столових тканин.

4.Встановлено, що відварювання лляної рівниці з використанням каталізатора натрієвої солі 2-сульфокислоти антрахінону дає можливість одержувати натурально-колірну лляну тканину для столової білизни, яка характеризується підвищеною зносостійкістю під дією багаторазового прання. Крім того, це дало змогу зменшити використання енергоресурсів, внаслідок зниження матеріалоємності на 7,8 %.

5.Досліджено сучасний асортимент барвників для колорування лляних тканин столового призначення, який забезпечує найвищі показники забарвлень до фізико-хімічних дій і запропоновано кращі їх марки для промислового використання.

6.Сформовано і впроваджено у виробництво сучасний асортимент органічних барвників для колорування лляних столових тканин, які дають можливість одержувати найвищі показники до світла, прання, вибілювання та дозволяють зменшити собівартість готових лляних столових виробів майже на 6 %.

7.На основі результатів експериментальних досліджень розроблено та затверджено технічні описи на тканину скатеркову жаккардову лляну білу та тканину скатеркову жаккардову лляну варену.

8.Апробацію нових лляних столових тканин проведено у виробничих умовах на ВАТ "Рівнельон", а практичну реалізацію у закладах ресторанного господарства м. Рівне.

9.Економічний ефект від впровадження нових лляних скатеркових тканин становить: для вибілених – 18 тис.грн, а натурально-колірних – 63 тис.грн на 100 тис.пог.м. Соціальний ефект від впровадження лляних столових тканин полягає у підвищенні їх зносостійкості під дією багаторазового прання за рахунок застосування нових технологій опоряджувального виробництва.

10.На основі комплексних досліджень та товарознавчої оцінки нової вибіленої лляної столової тканини, яка характеризується додержанням структурної рівномірності та високої зносостійкості обґрунтовано продовження терміну використання до 3,1 роки.