LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Товарознавча оцінка світлостійкості фіранкових текстильних матеріалів

39,8 од. DE (табл.3). Це свідчить про те, що обрані для фарбування поліефірного полотна дисперсні барвники характеризуються високою стійкістю до дії УФ-опромінення.

Що стосується інтенсивності фотодеструкції субстрату досліджу-ваних матеріалів при штучному опроміненні без скла, то на відміну від сонячного опромінення вона виявилась не тільки більш значною, але й різною для матеріалів різного волокнистого складу. Найбільш чутливою до дії штучного опромінення виявилась бавовняна тканина і найменш чутливим – поліефірне гардинне основов'язане утокове полотно.

Аналіз даних табл.3 показує, що на інтенсивність фотодеструкції забарвлень і субстрату суттєво впливає спектральний склад штучного опромінення. Співставлення показників загального колірного контрасту і розрахункового розривального навантаження матеріалів після 40 год. штучного опромінення через віконне скло і без нього показало, що після 40 год. штучного опромінення під склом різниця в показниках загального колірного контрасту забарвлень на пофарбованих різними марками активних, пігментних і дисперсних барвників і різноволокнистих матеріалах виявилась досить незначною (в межах 1,0-2,8 од. DE). Це стосується і величини зниження показників розрахункового розривального навантаження для цих матеріалів за основою. Тому наведені дані дозво-ляють зробити однозначний висновок про те, що домінуючу роль у фотодеструкції забарвлень і субстрату досліджуваних фіранкових ма-теріалів відіграє УФ-складова штучного опромінення (лампи ДРТ-1000).

У третьому підрозділі досліджено вплив прання на зносостійкість та формостійкість фіранкових тканин. У реальних умовах експлуатації фіранкові текстильні вироби з метою очищення від забруднень можуть піддаватись періодичному пранню. За цих умов може відбуватися не тільки поступове зниження стійкості забарвлень цих матеріалів, але й помітне погіршення їх формостійкості і зносостійкості. Зважаючи на це, в цьому параграфі визначено основні закономірності зниження стійкості забарвлень досліджуваних матеріалів залежно від марки барвника, особливостей волокнистої основи та кількості прання цих матеріалів, а також одночасно оцінено кінетику їх зсідання в процесі багаторазового прання. Отримані результати досліджень наведені у табл.4.

Як видно з даних табл.4, внаслідок фарбування бавовняних тканин активним барвником (реаколом зеленим), а чистополіефірної тканини дис-персними барвниками (дисперколом жовтим і дисперколом жовто-коричневим) стійкість отриманих забарвлень до дії багаторазового прання виявилась у 5-6 разів вищою, ніж після фарбування поліефірно-віскозної тканини пігментними барвниками (пігмаколом синім К і пігмаколом зеленим).

Таблиця 4

Вплив прання на зміну колірних характеристик фіранкових тканин,

пофарбованих різними марками барвників (після 20-ти прань)


Назва тканини та марка барвника

Колірна різниця за світлотою, насиченістю і колірним тоном

Загальний колір-ний контраст


DL

DS

Бавовняна тканина, пофарбована

реаколом зеленим


-1,4


-0,5


0,4


1,9

Поліефірно- віскозна тканина,

пофарбована:

пігмаколом синім К

пігмаколом зеленим



-10,6

0,02



1,4

1,1



4,4

9,9



11,7

9,7

Поліефірна тканина, пофарбована:

дисперколом жовтим

дисперколом жовто-коричневим


0,7

1,2


0,3

-0,3


-0,1

-0,5


1,0

1,7


Так, якщо після 20 прань (кожне з яких за тривалістю і жорсткістю умов відповідало 5-6-ти побутовим пранням) загальний колірний контраст на бавовняній тканині, пофарбованій реаколом зеленим, становить відповідно 1,9 од. ∆E, а на поліефірній тканині, пофарбованій дисперколом жовтим, 1,0 од. DE, то на поліефірно-віскозній тканині, пофарбованій пігмаколом зеленим, він становить відповідно 9,7 од. ∆E. Отримані результати свідчать про те, що фіранкові текстильні матеріали, пофарбовані пігментними барвниками, недоцільно в умовах експлуатації прати в таких жорстких умовах, які використовуються для матеріалів, пофарбованих активними і дисперсними барвниками. Багаторазове прання досліджуваних фіранкових тканин, як видно з аналізу даних табл.4, обумовлює зміну у всіх колірних характеристиках забарвлень – світлості, насиченості та колірному тоні. При цьому виявлено, що для більшості досліджуваних забарвлень найбільш суттєві зміни відбуваються у показниках світлості. Особливо це помітно на прикладі забарвлень поліефірно-віскозної тканини, пофарбованої пігмаколом синім К.

У четвертому підрозділі викладено результати оцінки впливу брудо-відштовхувального та вогнезахисного оброблень фіранкових тканин на їх зносостійкість і зовнішній вигляд. Під час оцінки брудовідштовхувального ефекту ми обмежились тільки вивченням впливу волокнистого складу і рецептури брудовідштовхувального оброблення фіранкових матеріалів на зміну їх здатності до забруднення сухими забруднювачами. Отримані ре-зультати дослідження ефекту брудовідштовхувальності наведені в табл.5.

З даних табл. 5 видно, що найбільш високий брудовідштовхувальний ефект на бавовняній тканині досягається після оброблення за рец.1 і 3.


Таблиця 5

Вплив волокнистого складу і рецептури брудовідштовхувального оброблення фіранкових тканин на їх стійкість до сухого забруднення


п/п


Назва тканини і вид оброблення


Номер рецеп- ту

Білість, %

Брудовід-

штовху-валь-ність,%




вихідна тканина

забруднена без оброб-лення

забруднена з оброб-ленням


1

Бавовняна вибілена до оброблення

рец.0

65,5

14,5

-

-

1.1

Те ж з обробленням

рец.1

-

-

44,7

68,2

1.2

Те ж -//-

рец.2

-

-

39,0

59,5

1.3

Те ж -//-

рец.3

-

-

42,7

65,1

1.4

Те ж -//-

рец.4


-

34,7

52,9

2

Поліефірна вибілена до