LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Товарознавча оцінка світлостійкості фіранкових текстильних матеріалів

оброблення

рец.0

75,0

12,4

-

-

2.1

Те ж з обробленням

рец.1

-

-

44,0

58,6

2.2

Те ж -//-

рец.2

-

-

34,7

46,3

2.3

Те ж -//-

рец.3

-

-

37,2

49,6

2.4

Те ж -//-

рец.4

-

-

43,7

58,3

3

Поліефірно-віскозна вибілена до оброблення


рец.0


46,4


8,2


-


-

3.1.

Те ж з обробленням

рец.1



25,8

55,6

3.2

Те ж -//-

рец.2



18,2

39,2

3.3

Те ж -//-

рец.3



31,5

67,9

3.4

Те ж -//-

рец.4



29,2

62,9

Оброблення бавовняної тканини за рец.4 виявилось найменш ефективним. Дещо інша закономірність виявлена при брудовідштовху-вальному обробленні за рец.1-4 чистополіефірної тканини. На цій тканині практично однотипний брудовідштовхувальний ефект досягається після оброблення за рец.1 і 4. Найменший брудовідштовхувальний ефект має поліефірна тканина після оброблення за рец.2. Що стосується поліефірно-віскозної фіранкової тканини, то її доцільно піддавати брудовідштов-хувальному обробленню за рец.3 і рец.4.

Виявлено, що ефект вогнестійкості досліджуваних тканин залежить не тільки від рецептури вогнезахисного оброблення, але й від волокнистого складу самих тканин. Отримані результати досліджень вогнестійкості фіранкових тканин наведено в табл.6.

Встановлено, що із чотирьох обраних нами для оброблення рецептів найкращий ефект негорючості на всіх тканинах досягається після їх оброблення за рец.4, основними компонентами якого є біхмалін і сечовина. Достатньо високий ефект негорючості (особливо на чистополіефірній тка-нині) досягнуто і після оброблення за рец.3. І, навпаки, вогнезахисне оброблення за рец.2 (основний компонент гліцерин) виявилось малоефек-тивним для всіх варіантів тканин. Оброблення за рец.1 забезпечує отри-мання тільки задовільних результатів негорючості, причому при вико-ристанні цього рецепта кращий ефект досягається на поліефірній тканині.

Таблиця 6

Вплив волокнистого складу фіранкових тканин і рецептури їх оброблення на вогнестійкість


п/п


Назва тканини і вид оброблення


Номер рецеп- ту

Результати оцінки вогнестійкості тканин




швидкість

горіння в полум'ї, см/с

тривалість горіння та тління

після винесення з полум'я, с





горіння

тління

1

Бавовняна вибілена до оброблення

рец.0

згорів повністю

-

-

1.1

Те ж, з обробленням

рец.1

0,8

8,0

немає

1.2

Те ж, -//-

рец.2

згорів повністю

-

-

1.3

Те ж,-//-

рец.3

0,09

6,0

2,0

1.4

Те ж, -//-

рец.4

-

немає

немає

2

Поліефірна вибілена до оброблення

рец.0

0,54

немає

немає

2.1

Те ж, з обробленням

рец.1

0,4

5,0

немає

2.2

Те ж, -//-

рец.2

згорів повністю

-

-

2.3

Те ж, -//-

рец.3

0,03

немає

немає

2.4

Те ж, -//-

рец.4

-

немає

немає


3

Поліефірно-віскозна вибілена до оброблення

рец.0

згорів повністю


-


-

3.1

Те ж, з обробленням

рец.1

0,7

7,0

немає

3.2

Те ж, -//-

рец.2

згорів повністю

-

-

3.3

Те ж, -//-

рец.3

0,07

4,0

3,0

3.4

Те ж, -//-

рец.4

-

немає

немає

Таким чином, на основі аналізу отриманих даних можна зробити загальний висновок про доцільність використання для вогнезахисного оброблення досліджуваних тканин двох рецептів (рец.4, рец.3).

У розділі 4 виконано розрахунки очікуваного економічного ефекту від впровадження отриманих результатів досліджень. Результати досліджень запроваджено в практику роботи ДП "Хімтекс". Очікуваний економічний ефект (в розрахунку на 1000 пог.м) становить 68,0 – 166,4 грн.

ВИСНОВКИ

1.Доведена необхідність і актуальність розроблення нового перспективного асортименту високоякісних матеріалів фіранкового призначення різних способів виробництва та оброблення з врахуванням потреб сучасного ринку.

2.Визначена вагомість основних чинників зношування фіранкових текстильних матеріалів методом експертного опитування. Виявлено, що найбільш значними є дія атмосферних чинників і прання. Частка названих чинників становить відповідно 0,31; 0,19. Певний вплив на інтенсивність зношування мають також забруднення (0,14), механічні чинники (0,12) та хімічне чищення (0,10). Що стосується вагомості чинників під час оцінки їх впливу на стійкість забарвлень, то найбільш значущими виявились дія світлопогоди (частка 0,41), дія прання (0,18) і дія штучного опромінення (0,14). Деякий вплив на зниження стійкості забарвлень у процесі зношування фіранкових виробів має також прасування (0,12).

3. Вивчено вплив фарбування різними класами