LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Традиційна народна одягова вишивка в творчості народних майстрів і художників-модельєрів України

вправний,досвідчений)виникаєврезультатісуспільно- творчої діяльності людини на основі пізнання навколишнього середовища і практичного застосування сил. [18.690] Єдиним технічно- структурним елементом в прийомах вишивання є стібок -- відрізок вишивальноїнитки з лицевої чививорітної сторін тканини. Важливою є участь структури тканини, [25.102] вона визначає динамічний характер заволоченої в голку нитки, яку можна протягувати поміж структуру тканини, закріплювати, закручувати різними способами, внаслідок чого і формується стібок. [19.37] Його характер визначають такі формотворчі властивості, як довжина, напрям та міра затягування. Довжинастібкаувишивцівимірюєтьсякількістюнитокоснови,або піткання, які він захоплює,беретьсядоуваги і якісна структураполотна: товщинанитоктащільність їхпереплетення.Об'єктивно,середнядовжина стібка коливається в межах 4-5 міліметрів. Тотожністю вимірювання в аспектілічильноїструктуриполотна,виділяється і напрямстібка.Уформі правильної квадратної одиниці, яку утворюють перпендикулярно переплетеніниткиосновитапіткання,напрямможебутигоризонтальним, вертикальним чи діагональним. Міра затягування стібка визначається композиційноюціллюмайбутньоговиробу:ажурнавишивка,рельєфна тощо.Увираженніфактуривишивокзначеннямаєтовщинавишивальної Дизайн про сто ро во -предметно го середо вища 91 нитки, яка при слабкому затягуванні стібка творить заповненість площини, рельєфну фактуру композицій, при тугішому -- легкість, прозорість у вишивці. Теоретично-практичний аналіз технік вишивки фіксує декілька принципововідміннихметодів утворення стібків з чітко вираженими домінуючими рисами. Виокремлюються вільні стіби (не закріплені), міцно зафіксовані (закріплені) в структурі тканини; декоративністю відзначаються стібки незалежні від тканини, утворені способами переплетення, закручування робочої нитки навколо самої себе, і мають просторовий характер. Тому першочергово техніку у вишивці визначаємо, як поняття узагальненого характеру -- спосіб утворення стібків, в процесі якого домінуючу роль відіграє одна чи дві з його властивостей. Опираючись на термінологічне визначення руху вишивальної нитки, визначаємо способи її заволікання, затягування в структуру полотна та обкр учування наплощині тканиничипозанею,як сукупність вправних дій виконавця та його набутого досвіду варіювання формотворчими властивостями стібків (довжиною, напрямом, мірою затягування). Внаслідок таких навичок виділяються відповідні узагальнено-характерні способи вишивання -- техніки, шви які в свою чергу, представлені численними різновидами, технічні відмінності між якими зафіксовані в народних назвах: ``низинка'', ``низина у стріть'', ``занизування''; ``півхрестик'', ``прямий хрестик'', ``косий хрестик'', ``подвійний хрестик''; ``ретязь'', ``смерічка'', ``пшеничка''; ``довбанка'', ``виколювання'', ``зерновий вивід'' тощо. Специфікавишиваннятехнікоюзаволіканняполягаєвпрямолінійному протягуванніздопомогоюголки,робочоїниткипоміжструктурутканини. Важливийфакт,щостібокнезакріплюється.Беззаперечноміразатягування маєзначення,аленедляодного,авсіхутворенихстібків:спробазатягнути сильніше чи слабше один стібок призводить до затягування наступних. Утворюєтьсярядорнаментально-декоративнихшвів:``заволікання'',``низинка'', ``занизування''.Основнурольвиконуєвідрізокнитки,щовизначаєтьсядовжиною чишириноюорнаменту.Однієюзсуттєвихособливостейтехнікизаволікання єтоймоменттехнологічно-поетапноготворенняорнаментальноїструктури узору, коли пряме протягування робочої нитки через відповідну кількість нитоктканини,технічнонепередбачаючидіагональноговтручання,будує композиційно-діагональні фігури, лінії у відповідності до полотняних та вишивальноїниток.Важливо,щоздопомогоюданоготехнічногоспособу варіювання робочої нитки в структурі тканини можна виконувати різнофункціональні прийоми морщення. Яскравим зразком виступають бойківськісорочки``опліччя'',основнимконструктивно-декоративнимакцентом вякихє ``брижі''(складки)напереднійпілцітарукавахвиробу. [26;27;28] Техніка затягування створює більше можливостей варіювання Вісник ХДАДМ № 2/2006 92 стібками. Домінантами в такому принципі виконання виступають міра затягування стібків та їх напрям. Довжину стібка визначає не техніка, а орнаментальниймотив.Стібок,лягаючинатканинуобкручує з вивороту певну кількість ниток основи та піткання, і таким чином фіксується. Потягнувшивишивальнунитку,можна затягнутитугішетількиостанній стібок, залишаючибез зміннаступні заним.Подальшийпроцесполягаєу варіюванні напрямком стібків. Їх можна накладати паралельно (``півхрестик'', ``набирування'', ``пряма гладь'', ``поверхниця'', ``настилування'', ``курячий брід''), перпендикулярно (``зерновий вивід'', ``верхоплут'', ``виколювання'', ``довбанка'', ''штапівка''), упротилежному напрямку (``кривулька'', ``пухлики''), один на одного, формуючи різні системи переплетення (``прямий хрестик'', ``косий хрестик'', ``подвійний хрестик'', ``ретязь'', ``оксамитовийшов'', ``соснівка''). Прийомами обкр учування робочої нитки навколо самої себе чи в інший спосіб утворені різнофункціональні декоративні шви. Принцип полягає у використанні деяких способів плетіння, що зумовлює до утвореннянезалежнихвідтканини,рельєфно-пластичнихстібківпотрібних напряму, довжини, міри затягування: ``тамбур'', ``колоскова гладь'', ``ключки'', ``обкрутка'',різновидиобметниці,мережок,з'єднувальнихшвів тощо.Змережувальнішви -- домінантвираженняхарактерутапотенціалу технікиобкручування.Базовоювиступаєспецифікатехнікизатяганка,що фіксуєстібинаокремихкускахтканини.Прийомиплетення(обкручування) врозвитковомуаспектіпрослідковуютьсявідпростихшвів ``змережування черв'ячком'', ``змережування городками'' до складних у виконанні ``пшеничка'', ``шеляжок'', ``змережування розшивкою''. [13.39-46] Традиція використання різновидів змережувальних, обметувальних швів обумовлена насамперед їх функціональним характером. Оригінальні способипереплетення,кольорова гамавишивальнихниток безпосередньо повпливали на художню образність вищеописуваних швів і надали їм декоративно-естетичного значення. Специфіку виконання технік затягування та обкручування в оздобленні народних одягових ансамблів використовували при формуванні тороків. Властивості стібків, способи їх утворення, структура технічних чинниківвишивкимаютьважливезначеннявпроцесахорнаментотворення у вишивці. Є техніки, якими можна виконати тільки геометричний чи навпакирослиннийорнамент.Існуютьшви,такбимовити,універсального використання(``прямийхрестик'',різновидигладі)придатнідлявишивання любоготипуорнаменту,можутьзастосовуватисядлястворенняплощинних композицій і яклінійно-розмежовуючі,тощо. [25] Такі види швів, що утворилися технікою заволікання (``занизування'', ``низинка'') не виконують з'єднувальних чи обметувальнихфункцій, їх домінуючарольполягаєвтворенніосновних Дизайн про сто ро во -предметно го середо вища 93 орнаментальних структур. Окремішви утворені техніками затягування (``ретязь'', ``соснівка''), обкручування робочої нитки (різновиди обметниці) виступають, як допоміжні, такі що довершують композиційнийобразчипрактично зумовлені. Першочерговоподіляємошвина типологічні групи, які базуються наконструктивно-функціональнійконцепції [17.16] внутрішньовидового технічного утворення та орнаментально-творчого значення: - основні (способи, якими вишивають орнаментальну сітку); - доповнюючі ( шви, що відмежовують або завершують основний орнамент); -декор ативно-пр актичні (шви, еволюційно зумовлені