LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення біологічного способу приготування льонотрести

досліджень опубліковано чотири статті в наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 138 сторінках машинописного тексту, включає 29 таблиць, 21 рисунок і складається із вступу, 7 розділів, висновків та додатків. Список використаних наукових джерел охоплює 211 найменувань, у тому числі 11 зарубіжних авторів.



ЗМІСТ РОБОТИ


1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ


У розділі подається короткий огляд літературних джерел стосовно сучасного стану поставлених у роботі проблем. Розглядаються питання формування та накопичення волокна в процесі росту і розвитку льону-довгунця, вмісту хімічних речовин, які входять до складу рослин і відношення до них мікроорганізмів. Особлива увага приділялась вивченню питання перетворення соломи на тресту методом росяного мочіння, інтенсифікації цього процесу з метою прискорення приготування трести і збереження сформованого рівня врожайності та якості льонопродукції.



2. МІСЦЕ, УМОВИ, МЕТОДИКА І ПРОГРАМА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ


2.1. Місце та метеорологічні умови проведення досліджень


Польові і виробничі досліди проводили в умовах колективного сільськогосподарського підприємства "Правда" Коропського району Чернігівської області. Анатомо-морфологічні та технологічні властивості льоносировини визначали в технологічній лабораторії льону кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва НАУ. Мікробіологічні дослідження проводили у відділі фізіології та систематики мікроміцетів інституту мікробіології і вірусології НАН України ім. Заболотного.

Клімат зони проведення дослідів помірно-континентальний. Середня багаторічна температура повітря становить 6,6 - 7,2 0С з відносною вологістю повітря 79 %. Середня кількість опадів - 550-575 мм. Розподіл їх по періодах року такий: взимку - 95-110 мм, навесні - 120-130 , влітку - 220-210 і восени - 135-140 мм. За вегетаційний період випадає близько 60 % опадів, що достатньо для забезпечення вологою більшості вирощуваних культур.

Згідно з даними Покошичської метеостанції Коропського району Чернігівської області, у середньому за 1996-1998 р.р погодні умови для вирощування льону та приготування трести були сприятливі.

2.2. Методика та програма проведення польових дослідів та лабораторних досліджень


Вивчення поставлених питань проводили польовим та лабораторними методами досліджень.

Схема досліду з удосконалення біологічного способу приготування трести передбачала:

1) збирання льону чотирма секціями комбайна з обробкою стрічок водою (контроль);

2) збирання льону чотирма секціями комбайна з обробкою стрічок 2%-м розчином ВАС;

  • збирання льону трьома секціями комбайна з обробкою стрічок водою;

  • збирання льону трьома секціями комбайна з обробкою стрічок 2%-м розчином ВАС ;

  • збирання льону двома секціями комбайна з обробкою стрічок водою;

    6) збирання льону двома секціями комбайна з обробкою стрічок 2%-м розчином ВАС .

    Збирання льону-довгунця проводили у фазах ранньої жовтої, жовтої та повної стиглості.

    Повторність у досліді чотириразова, розмір облікової ділянки - 100 м2.

    Розчин вуглеамонійних солей готували безпосередньо перед обприскуванням розстелених стрічок соломи з розрахунку 12 кг ВАС та 800 л води на 1 гектар. Внесення розчину ВАС проводили обприскувачем С-300 в агрегатуванні з трактором МТЗ-80 у початковий період приготування трести на 2-й день після збирання.

    Програма наукових досліджень передбачала вивчення таких питань:

    • вивчення характеристики стеблостою та якості льоносоломи для приготування трести (густота рослин, штук на 1 м2; маса розстеленої соломи, ц/га; кількість стебел на одному лінійному метрі стрічки, штук; загальна і технічна довжина стебел, см; технічна частина в іі загальній частині, %; діаметр стебел, мм; вміст лубу, %; міцність, даН; колір, еталон; миклість, одиниць та якість соломи, номер);

    • визначення тривалості приготування трести залежно від строків та способів збирання льоносоломи, днів;

    • визначення видового та кількісного складу мікрофлори;

    • визначення врожайності, ц/га та якості льонотрести: вихід трести від соломи, %; номер трести за стандартом, зниження її номера, рівень збереженості, %;

    • визначення технологічних показників льонотрести: вміст волокна, %; вихід волокна всього, у тому числі довгого; %, якість довгого та короткого волокна (номер), проценто-номерів;

    • визначення врожайності льонопродукції: урожайність волокна всього у тому числі довгого, ц/га; відносний вміст довгого волокна в загальному врожаї, %;

    • визначення комплексного показника волокна всього, у тому числі довгого.

    Для оцінки технологічних ознак льонопродукції відбирали типові рослини льону, близькі за морфологічними ознаками переважаючого номера.

    Визначення якості льоносоломи проводили згідно з методикою, передбаченою ГОСТ 14897-69 "Солома льняная."

    Технологічні властивості льонопродукції визначали відповідно до методик встановлених ГОСТ 2975 – 73 "Треста льняная. Технические условия", а вихід довгого волокна - шляхом проведення контрольних розробок на м'яльно-тіпальному верстаті СМТ-2000 згідно з методикою вказаною в ГОСТ 24838 – 89 "Треста льняная. Требования при заготовках". Визначення фізико-механічних властивостей чесаного волокна проводили за методикою, передбаченою ГОСТ 10330 - 76 "Лен трепаный. Технические условия " із змінами № 4 від 28.06.88 № 2441.

    Видовий і кількісний склад мікроорганізмів, які брали участь у приготуванні льонотрести, встановлювали згідно з методиками, вказаними в "Методических указаниях по проведению микробиологических работ со льном-долгунцом" (Е.І.Дударєв, В.Ф.Корнєєв) та "Методах экспериментальной микологии" (В.І.Білай).

    Енергетичну ефективність проведених досліджень визначали відповідно до методик, наведених у методичних рекомендаціях "Энергетическая эффективность возделывания сельскохозяйственных культур" (В.В.Корінець, А.Ф.Козловцев) та "Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві" (О.К.Медведовський, П.І.Іваненко). Статистичний аналіз одержаних експериментальних даних проводили за методикою Б.О.Доспехова.



    3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТЕБЛЕСТОЮ ЛЬОНОСОЛОМИ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ТРЕСТИ


    З наукових джерел відомо, що найкращі умови для приготування трести створюються в тих стрічках, де кількість стебел не перевищує 1800-2000 шт. на 1 погонному метрі.

    Виходячи з цього, для проведення досліджень з удосконалення біологічного способу приготування льонотрести були вибрані виробничі ділянки, які за густотою стеблостою, урожайністю та його якістю повністю відповідали агротехнічним умовам.

    Згідно з отриманими даними в середньому за три роки густота стояння рослини на 1 м2 становила 2143 шт. Така кількість рослин дала можливість сформувати стрічки при збиранні льону повним захватом комбайна (чотирма секціями) з щільністю 3290 рослин на 1 погонному метрі. Під час збирання льону відповідного врожаю трьома секціями комбайна на метр стрічки розміщувалось 2503, а двома секціями - 1627 стебел.

    За морфологічними ознаками стебла льону можна віднести


  •