LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення волого-теплової обробки швейних виробів при розпрасуванні швів

72)

Основа

30

50

31

21

40

42


Уток

25

52

23

21

40

42

Коефіцієнт незминальності, %

ГОСТ 19204-74

Основа

85,4

81,1

80,3

78,8

83,4

81,56


Кут 450

85,0

86,0

87,3

85,4

88,1

84,7


Уток

91,2

86

87,8

76,3

78,8

80,4

Умовне позначення тканини

І

ІІ

ІІІ

ІV

V


Дослідження показників в'язкопружних властивостей костюмних тканин проводилися статичним і динамічним методами. Результати досліджень представлені в табл.2. Аналіз даних отриманих статичним методом дослідження, показав (табл.2), що костюмні тканини, за винятком арт.20043, арт. 66099, мають переважно основовиражений характер розподілу розривального зусилля і суттєво відрізняються за цими показниками (Рр=343ч713 Н).

Такий же характер носять показники видовження під час розриву (e=20,1ч66,7%). За цих умов діапазон показників умовно-миттєвих модулів пружності складає Ест=0,51ч15,36 МПа, при цьому вони відрізняються по основі в 1,1ч5,8 рази, а по утоку в 1,6ч5,3 рази, що пояснюється різним волокнистим складом та структурними особливостями костюмних тканин.

Таблиця 2.

Показники в'язкопружних характеристик костюмних тканин

Показ-ники

Умовне позначення тканин


І

ІІ

ІІІ

ІV

V


Напрямки розкрою проб*


О

450

У

О

450

У

О

450

У

О

450

У

О

450

У

О

450

У

Рр, Н

343

169

223

713

345

456

687

347

404

529

384

515

681

532

502

645

441

670

е, %

20,1

45,0

30,0

38,9

49,8

40,1

36,3

56,7

38,3

31,5

51,5

26,5

25,5

58,5

32,5

44,1

66,7

38,2

Ест, МПа

8,30

0,55

2,29

5,02

0,51

3,18

14,48

1,00

7,59

15,36

2,12

12,22

10,12

1,27

4,19

2,67

1,01

5,47

Ед, МПа

17,14

5,45

4,53

15,64

6,66

7,41

61,02

14,81

17,56

26,50

11,58

34,36

13,83

5,49

9,42

4,95

3,82

4,19

0,78

0,98

0,90

0,84

0,72

0,98

0,70

0,46

0,47

0,16

0,14

0,14

0,29

0,23

0,12

0,11

0,29

0,58

*) О – основа; У – уток

Характер розподілу поля динамічного модуля пружності (=4,95ч61,02 МПа) співпадає з характером розподілу показників умовно-миттєвого модуля (Ест=2,67ч15,36 МПа), хоча кількісно вони дещо перевищують відповідні показники умовно-миттєвого модуля. Це можна пояснити неоднаковими умовами випробування (при динамічних випробуваннях маса стрижня-вантажа дорівнює 0,0407 кг). Слід звернути увагу на суттєві розходження в показниках декременту затухання. Так для тканин IV, V він виявився найменшим (= 0,12ч0,29) у той час, як для інших тканин його значення коливається в межах =0,7ч0,98. Це дає підставу припустити, що вибрані предмети досліджень мають істотні структурні відмінності, які вносять певні зміни в показники модулів пружності.

Конфігурації полів умовно-миттєвого і динамічного модулів пружності носять переважно хрестоподібний характер із максимумами як в напрямку основи, так і в напрямку утоку. Виходячи з цих даних зроблено припущення, що при виконані операцій розпрасування швів можуть бути певні відмінності в показниках силового поля залежно від показників в'язкопружних властивостей тканин по цим напрямках.

Зважаючи, що процеси ВТО деталей одягу в тій чи іншій мірі пов'язані з релаксаційними процесами, на установці "INSTRON" був визначений їх характер з урахуванням температурного впливу. Нагрівання попередньо напружених проб тканин, визначених в межах умовно-миттєвих модулів пружності, здійснювалося в термокамері з інтенсивністю 10С/хв до реальної в умовах ВТО температури Т≤110–1300С. Час навантаження та час відпочинку складав 2 години. Як приклад, на рис.3 представлена релаксаційна крива деформуючого навантаження як функція часу Р = f(t), яка характеризує еволюцію попереднього напруженого стану тканини V при нагріванні та охолодженні в межах визначеного на рисунку часу.


Рис.3. Залежність Р = f(t) костюмної тканини V (по основі) при нагріванні та охолодженні.

Виходячи з того, що подібний характер релаксаційних кривих мають і інші тканини, слід констатувати, що в залежності від напрямку дії навантаження (основа, кут 450, уток) при нагріванні досліджуваних матеріалів до Т=95 – 1300С напруга зменшується в 6 – 12 разів.

При цьому зворотній релаксаційний процес після завершення нагрівання являється не суттєвим, що свідчить про певну структурну перебудову тканин і накопичення пластичної складової, за рахунок чого створюються передумови отримання стійкого технологічного ефекту та можливість реалізації процесів ВТО