LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення волого-теплової обробки швейних виробів при розпрасуванні швів

при значно менших навантаженнях.

Визначення показників жорсткості здійснювалося за двома методами (розд.2) консольно-безконтактним на приладі ПТ – 2 [ГОСТ 10550-93] та консольно-контактним на вдосконаленому пристрої ПВЖЗ (рис. 2, в) для визначення показників жорсткості щодо згинання під впливом температури в діапазоні Т=20 – 1300С.

Аналіз отриманих даних (табл.3, табл.4) показав на наявність певної закономірності показників жорсткості при температурі Т= 2020С та специфічну особливість їх зміни при нагріванні.

Таблиця 3.

Показники жорсткості щодо згинання EI костюмних тканин

Жорсткість щодо

згинання,

Напрямок розкрою проб

Умовне позначення тканини



І

ІІ

ІІІ

ІV

V

EI, мкНЧсм2

О

2698,5

6594,1

4598,5

1787,3

2241,7

1749,2


450

1790,3

3107,4

2222,5

629,9

1848,9

1386,9


У

1453,8

3086,8

1455,0

1787,3

2181,1

1728,6

Встановлено, що костюмні тканини ІІ, ІІІ мають більшу жорсткість щодо згинання по основі, в той час, як інші тканини (ІV – VІ) характеризуються близькими по величині показниками жорсткості по основі і утоку. Така ж тенденція простежується в цих показниках по утоку і під кутом 450 у тканин І – ІІІ.

Таблиця 4.

Показники жорсткості щодо згинання костюмних матеріалів

Умовне позна-чення тканини

Температура T, 0С


20

30

50

70

90

110

Жорсткість щодо згинання G, мкНЧм

I

О

13,60

12,51

10,84

7,95

6,05

4,66



450

6,83

6,83

6,00

3,33

1,37

0,91



У

5,98

5,21

4,52

3,60

2,81

2,15


II

О

18,59

17,59

16,15

13,10

8,82

7,35



450

13,42

13,02

10,75

8,45

7,30

6,26



У

15,09

14,65

13,80

11,07

8,73

6,75


III

О

23,06

19,12

15,25

12,28

10,64

6,60



450

10,12

8,14

5,18

4,44

3,47

2,91



У

5,63

5,23

4,48

3,81

2,68

2,21


IV

О

5,41

5,09

5,09

4,64

4,35

2,65



450

2,54

2,54

2,54

2,35

2,09

1,61



У

4,91

4,91

4,91

4,46

4,05

2,63


V

О

12,65

12,04

11,16

10,60

9,53

5,79



450

6,82

6,62

6,42

6,22

5,66

3,47



У

9,78

9,78

9,27

9,02

8,07

4,16


VI

О

9,58

9,04

8,53

7,80

6,68

3,39



450

6,19

5,99

5,79

4,54

3,92

1,89



У

7,39

7,39

6,95

5,53

5,35

3,45


Слід зауважити, що вказані особливості зміни показників жорсткості притаманні обом методам, але консольно-контактний метод забезпечує більш рельєфну картину показників жорсткості по відповідним напрямкам розкрою проб.

Перевага цього методу підтверджується результатами, наведених в табл.4. Встановлено, що суттєве зменшення жорсткості щодо згинання G костюмних тканин (в 1,6 – 7,5 рази) особливо помітне при нагріванні тканин до температури Т=90 – 1100С. При цьому найбільш пружними виявилися тканини ІІ, ІІІ, V, серед яких особливе місце займає тканина ІІ, для якої характерним є близькість показників G по основі, утоку і під кутом 450.

Виходячи з наведених даних зроблено припущення, що найбільшу складність при розпрасуванні швів, в першу чергу, слід чекати при використанні тканин з високими показниками жорсткості, які в значній мірі залежать від поверхневої густини та кількості ниток на 100 мм, методу оздоблення тощо. Це підтверджують дані табл.5, в якій наведені рангові місця розташування тканин в залежності від рівня структурних, в'язкопружних характеристик та показників жорсткості щодо згинання. Як видно з наведених даних (табл.5) між показниками модулів пружності Ест, Ед, з однієї сторони, та

жорсткості щодо згинання EI, G, з другої сторони, відсутня чітка залежність, але між показниками EI і G існує тісний зв'язок.

Таблиця 5.

Рангові місця костюмних тканин за