LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення волого-теплової обробки швейних виробів при розпрасуванні швів

структурними, в'язкопружними характеристиками і показниками жорсткості щодо згинання

Найменування

показника

Напрямок розкрою проб

Місце розташування тканини за показниками (від більшого до меншого)

Товщина, мм


II→I, V, VI→III→IV

Поверхнева густина, г/м2


II→III→I→VI→V→ІV

Кількість ниток на 100 мм

О

IIІ→II→I→ІV→V→VІ


У

I→IIІ→ІV→II→VІ→V

Коефіцієнт незминальності, %

О

I→V→VІ→II→IIІ→ІV


450

V→IIІ→II→ІV→I→VІ


У

I→IIІ→II→VІ→V→ІV

Розривальнене зусилля Рр, Н

О

II→IIІ→V→VІ→ ІV→I


450

V→VІ→ІV→IIІ→ІI→І


У

VІ→ІV→V→IІ→ІІI→І

Умовно-миттєвий модуль пружності Ест, МПа

О

IV→III→V→I→II→VI


450

IV→V→VI→III→I→II


У

IV→III→VI →V→II→I

Динамічний модуль

пружності Ед, МПа

О

III→ IV→I→II→V→VI


450

III→ IV→II→V→I→VI


У

IV→III→V→II→I→VI

Жорсткість щодо згинання EI, мкНЧсм2

О

II→III→I→V→IV→VI


450

II→III→V→I→VI→IV


У

II→V→VI→IV→III→I

Жорсткість щодо згинання GТ=200С, мкНЧм

О

III→II→I→V→IV→VI


450

II→III→I→V→VI→IV


У

II→V→VI→I→III→IV

Жорсткість щодо згинання GТ=1100С, мкНЧм

О

II→III→V→I→IV→VI


450

II→V→III→VI→IV→I


У

II→V→VI→IV→III→I


Виходячи з цього слід вважати, що для процесів ВТО (операцій розпрасування, запрасування, загинання) в якості вихідної бази даних слід використовувати показники жорсткості щодо згинання в умовах температурного впливу, а для оцінки експлуатаційної надійності виробів – динамічні характеристики.

В четвертому розділі, на основі попередньо проведеного аналізу конструкції швів, визначені величина припусків на шов (10 мм) та основні вимоги до оцінки якості (кута прилягання в та відновлення б). Дослідження процесів розпрасування швів здійснювалось на оригінальних експериментальних установках при використанні статичних та динамічних методів навантаження в умовах впливу температури та пропарювання.

На першому етапі досліджень визначалось мінімальне навантаження, при якому кут прилягання в→1800. Це дало можливість визначити величину сили супротиву згинанню досліджуваних предметів, які в подальшому використовувались при визначенні особливостей деформування припусків на шов в умовах гігротермічного впливу. Для вирішення цих задач в роботі використовувалась запропонована нами фізична модель процесу розпрасування шва (рис.4). Результати впливу ступеневого нагрівання швів, температура яких визначалась за допомогою вимірювача температури ИТ – 5 з похибкою 2,50С, представлені на рис.5.


Рис.4. Модель процесу розпрасування шва:

а – вихідне положення припусків на шов;

б, в, г – положення припусків на шов при відповідному навантаженні Р1, Р2, Р3;

l – величина припуску на шов, мм;

в – кут прилягання припуску на шов, 0;

h1, h1/ – відповідно відстань строчки до поверхні до і після навантаження, мм.



Рис.5. Залежність для костюмної тканини V(загинання зразків по основі).

Як видно із наведених даних, з підвищенням температури до 1000С повне прилягання швів (в=5–100) забезпечується при навантаженні на порядок меншими в порівнянні з даними, отриманими при Т=200С. При цьому встановлено (табл.6), що величина кута прилягання залежить як від температури, так і навантаження: найменші значення кутів прилягання (в =4 – 90) досягаються при Т=1100С та Р=0,8 кПа.

Таблиця 6.

Залежність для костюмних тканин

Показники температури та навантаження

Величина кута прилягання в, 0


Умовне позначення тканини


І

ІІ

ІІІ

ІV

V


О

У

О

У

О

У

О

У

О

У

О

У

Т=200С, Р=0,2 кПа

17

14

25

19

17

16

13

13

18

17

15

13

Т=1100С, Р=0,2кПа

10

8

16

13

13

12

7

8

13

9

9

10

Т=1100С, Р=0,8кПа

5

4

9

6

6

6

4

4

6

4

4

4


Слід зауважити, що найбільший супротив розпрасуванню чинили тканини ІІ, ІІІ, V, що узгоджується з показниками жорсткості щодо згинання. Дещо незакономірним, на перший погляд, носять дані кута прилягання (в=170) для тканини І. На наш погляд в даному випадку такі дані