LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення волого-теплової обробки швейних виробів при розпрасуванні швів

обумовлені найбільшим серед досліджуваних тканин показником незминальності (85,4 – 91,2%).

З метою визначення характеру зміни кута прилягання в під впливом факторів Р, Т, G були проведені дослідження в рамках реалізації Плану В3. Математична обробка результатів експерименту здійснювалась з застосуванням умовно безкоштовної програми "Star". На її основі були отримані адекватні трьохфакторні математичні моделі (Фе=0,35ч2,07<Фтабл=2,29ч2,45) (табл.7).

Таблиця 7.

Математичні моделі залежності кута прилягання в =f(Р, Т, G )

Умовне позна-чення тканини

Трьохфакторні математичні моделі в кодованому вигляді

І

О

У = 8,42-1,9х1-2,8х2-0,58х12+0,75х1х2+1,75х22-0,42х33


У

У = 5,88-0,6х1-2,27х2+0,79х12+0,33х1х2+0,125х22+0,13х33

ІІ

О

У = 11,9-1,33х1-3,63х2+0,42х12+1,58х22-0,25х33


У

У = 9,44-1,2х1-3,23х2-0,6х12+2,56х22-0,77х33

ІІІ

О

У = 5,98-1,5х1-2,5х2+0,69х12+0,54х1х2+1,02х22+0,35х33


У

У = 6,0-1,9х2-0,5х12-0,25х1х3+0,67х22-0,00019х33

ІV

О

У = 5,94-1,6х1-2,0х2+1,4х12+0,7х22-0,3х33


У

У = 6,04-1,5х1-1,7х2+1,1х12+1,1х22-0,5х33

V

О

У = 9,3-0,97х1-2,87х2-0,6х12-0,29 х1х3+0,9х22+0,23х33


У

У = 6,65-0,93х1-2,67х2-0,81х12+1,85х22-0,15х33

О

У = 7,3-1,23х1-2,5х2-0,42х12+1,42х22-0,25х33


У

У = 6,13-1,1х1-2,4х2-0,27х3+0,54х12+0,42х1х2+1,21х22-0,13х33


Результати дослідження показали, що для костюмних матеріалів найменший кут прилягання в забезпечується при Р=0,8 кПа, Т=1100С, G=2 – 7 мкНЧм і складає 4 – 90. При цьому мінімальне навантаження, яке необхідне для здолання опору костюмних тканин щодо згинання при Т=1100С, складає Р=0,8 кПа. Разом з тим отримані при цьому значення кутів відновлення перевищують рекомендовану величину б ≤ 230. Зважаючи на це, виникла необхідність додаткових дослідженнях, в яких був задіяний фактор впливу пари на процес розпрасування швів.

Для визначення мінімального навантаження, при якому кут відновлення б був в межах б≤230, костюмний матеріал пропарювався, нагрівався до температури Т=1100С і навантажувався 0,8, 1,2, 1,6, 2,0 кПа (рис.6).


Рис.6. Схема процесу розпрасування шва при визначенні кута відновлення б:

а– припуск на шов в процесі ВТО;

б – положення припусків на шов після завершення процесу ВТО.


Пропарювання здійснювалося через щілину в подушці пресу, довжина якої відповідала довжині проби (50 мм). Для пропарювання використовувався парогенератор типу SPR-MN 2002 фірми "SILTER", який забезпечує тиск пари на рівні 0,2 – 0,35 МПа (2 – 3,5bar). Час пропарювання встановлювався на основі попередньо визначеної температури в зоні шва Т=1000С.

Після завершення пропарювання здійснювався, протягом tс=1хв, процес сушки шва при нагріванні до Т=1100С. На основі цих даних був встановлений раціональний час пропарювання (tпр=3с), достатній для отримання необхідного технологічного ефекту. Величина кута відновлення б визначалась за допомогою кутоміра УШ – 1 безпосередньо після зняття навантаження та після 24 годин знаходження зразків в нормальних умовах. Отримані результати представлені в табл.8.

Аналіз даних (табл.8) показав, що досягнення нормативного показника б, забезпечується при різних рівнях навантаження і відрізняється, відповідно по основі і по утоку, в 2,4 і 1,9 рази. Отриманні дані дають підставу вважати, що необхідне мінімальне навантаження, при якому досягається рекомендований кут відновлення б для досліджуваних "складних" костюмних тканин, не повинне перевищувати 1,9 кПа по основі і 1,5 кПа по утоку.

Таблиця 8.

Показники мінімального навантаження на шов костюмних тканин при яких забезпечується рекомендований кут розпрасування (б ≤ 230)



Напрямок

розкрою проб

Умовне позначення тканини



І

ІІ

ІІІ

ІV

V

Навантаження,Р, кПа

О

1,9

1,7

1,6

0,8

1,7

0,13


У

1,1

1,1

1,2

0,8

1,5

0,8


Дослідження процесів розпрасування швів при застосуванні динамічних методів навантаження здійснювалося на установці УВФДО. В зв'язку з тим, що постійне магнітне поле створюється за рахунок двох постійних магнітів, виникла необхідність визначення полярності їх розташування по відношенню до електромагнітного пуансона (ЕП).


Рис.7. Розташування постійних магнітів за однойменними полюсами.


Отримані результати показали, що раціональним являється однойменне за полюсами розташування постійних магнітів (рис.7). Інші варіанти використовувати не доцільно, так як не спостерігається "чистий" ефект динамічного навантаження. Тому в подальших дослідженнях використовується тільки однойменне розташуванням постійних магнітів.

З метою визначення амплітуди ЕП і вхідних факторів експерименту процесу вібророзпрасування на установці УВФДО, з допомогою комплексу вимірювального обладнання, яке включає ватметр типу Д539 (точність вимірювання 1 Вт), вимірювач температури ИТ – 5(2,50С), електронного омметру UNI-T M 890G (точність 0,2 Ома), електронний секундомір та спеціально виготовленого пристрою для вимірювання величини амплітуди фотометричним методом, попередньо були визначені:

  • вплив температури на амплітуду електромагнітного пуансона (ЕП) (А=f(T)) при різних частотах навантаження на деталь, положенні верхнього постійного магніту (його відсутності) та напрузі;

  • вплив температури на опір ЕП (R=f(T)) та на потужність ЕП (P=f(T)) при різній напрузі на вході ЕП;

  • залежність температури нагрівання ЕП (Т=f(t)) при різних частотах навантаження на деталь та напрузі.

Отримані результати досліджень показали, що амплітуда коливань ЕП (А) під впливом температури (Т) зменшується в 2 – 3 рази, опір (R) – збільшується на 5,2 Ома. В зв'язку з цим, в залежності від величини вхідної напруги (U=100 В, 135 В, 170 В), потужність ЕП (Р) зменшується на 11 – 24 Вт. Одночасно з підвищенням напруги і частоти ЕП