LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення волого-теплової обробки швейних виробів при розпрасуванні швів

час нагрівання ЕП зменшується: при U=100 В, л=7, 14, 21 Гц час нагрівання ЕП до температури Т=1200С в середньому становить tср=61с, а при U=170 В, л=7, 14, 21 Гц – tср=32с.

З метою стабілізації амплітуди на заданому рівні проведені додаткові дослідження, в яких напруга змінювалася в ручному режимі, за рахунок чого підтримувалася на відповідному рівні потужність ЕП. Стабілізація на заданому рівні величини потужності при підвищенні температури ЕП досягалась за рахунок синхронного збільшення напруги на 25 – 30 В.

При урахуванні вказаних вище особливостей роботи УВФДО, її роботу необхідно адаптувати до потреб виробництва (такту потоку, інтенсивності завантаження обладнання тощо). При цьому робота УВФДО може здійснюватися:

  • без засобів компенсації втрат потужності при нагріванні ЕП;

  • з застосуванням засобів компенсації втрат потужності (стабілізації амплітуди на одному рівні) або її збільшення (зменшення) на кінцевому етапі обробки.

З урахуванням особливостей роботи установки УВФДО були проведені дослідження процесів розпрасування швів без засобів компенсації втрат потужності при нагріванні ЕП.

Варійованими (вхідними) факторами експерименту були обрані відстань між верхнім постійним магнітом та ЕП – hв = 32 мм; 47 мм; 62 мм і частота навантаження л=7 Гц; 14 Гц; 21 Гц. При цьому амплітуда ЕП при вказаних частотах навантаження і відстані між верхнім постійним магнітом та ЕП, а також при вхідній напрузі (U=170 В, 135 В, 100 В) становить відповідно 7,2 – 24,0 мм; 0,5 – 2,8 мм; 0,5 – 2,3 мм.

Математична обробка результатів експерименту (план В2) здійснювалась з застосуванням умовно безкоштовної програми "Star", що дозволила отримати двохфакторні математичні моделі, адекватні досліджуваному процесу (Фе=0,22ч2,81<Фтабл=2,63ч3,41) (табл.9), та їх графічні зображення (рис.8, рис.9).







Таблиця 9.

Математичні моделі залежності кута відновлення б = f (h, л )

Умовне позна-чення тканини

Артикул

Двохфакторні математичні моделі

в кодованому вигляді

І

24248

О

У = 19,7+2,0х1+1,1х2-0,3х12+1,1х22



450

У = 14,1+0,5х1+0,6х2-0,1х12-0,3х22



У

У = 18,7+0,8х1+0,5х2+0,2х12+0,2х22

ІІ

31052

О

У = 15,3-0,9х12-0,4х22



450

У = 13,1+0,8х1-0,6х12-0,4х1х2-0,3х22



У

У = 13,2+0,8х1+0,5х2-0,6х12-0,4х1х2-0,2х22

ІІІ

66004

О

У = 18,1+1,0х1+1,7х2+0,1х12-0,3х22



450

У = 12,8+0,5х1+1,1х2+0,2х12-0,2х22



У

У = 12,1+1,04х1+1,5х2-0,8х12-1,1х22

ІV

66099

О

У = 5,9+0,5х1+0,8х2+0,1х12+0,4х22



450

У = 4,9+0,3х1+0,9х2+0,1х12+0,7х22



У

У = 4,9+0,8х1+0,9х2+0,7х12-0,6х1х2+0,8х22

V

2905

О

У = 11,2+1,0х1+1,1х2+0,7х12-0,4х1х2+0,2х22



450

У = 4,1+1,0х1+0,8х2+1,4х12-0,8х1х2+1,6х22



У

У = 5,8+0,71х1+0,96х2+1,4х12+0,6х22

20043

О

У = 5,9+0,5х1+1,04х2+1,1х12+0,5х22



450

У = 5,9+0,8х1+1,1х2+0,4х12-0,4х1х2+0,3х22



У

У = 6,06+0,5х1+0,96х2+0,94х12+0,4х22


Аналіз показав, що в більшості випадків на показник б переважний вплив чинить фактор частоти навантаження ЕП. При цьому для досліджуваних матеріалів найменший кут відновлення б (4,00 ч 17,00) досягається при параметрах х1 і х2, які знаходяться на мінімальному рівні –1, тобто hв = 32 мм, л = 7 Гц, що відповідає технологічним параметрам потужності ЕП 63 Вт і амплітуді ЕП 2 мм. Звідси зроблений висновок про можливість варіативного регулювання обох параметрів в залежності від властивостей матеріалів та техніко-організаційних факторів.




Рис.8. Функції відгуку б від факторів х1, х2.

Рис.9. Вплив факторів х2 і х1 на показник f(хі).

Отриманні результати показників кута відновлення дають підставу розташувати костюмні тканини в залежності від величини б (від більшого до меншого) (табл.10). Порівнюючи характер розташування костюмних тканин за показником кута відновлення б та мінімального статичного навантаження, при якому досягається б ≤ 230 (табл.8), можна відмітити, що місця розташування тканин VI, IV співпадають, а різниця в розташуванні тканин ІІ, ІІІ, V є не суттєвою (Виключенням являється тканина І, яка має відносно високий кут відновлення). Така ж закономірність для тканини І мала місце і при статичних методах розпрасування, при визначені мінімального статичного навантаження, при якому досягається б ≤ 230.



Таблиця 10.

Рангові місця костюмних тканин за показником кута відновлення

Найменування показника

Метод навантаження

Місце розташування тканин різних артикулів

Кут відновлення б, 0

динамічний

О

I→ІІІ→II→V→VI→IV



У

І →II→III→V,VI→IV


З допомогою вимірювальних засобів, до яких входять вимірювачі потужності (ватметр типу Д539) та часу (електронний секундомір), був визначений рівень споживання енергії основними органами УВФДО при виконанні операцій розпрасування швів. Для проведення порівняльного аналізу розрахунку енергетичних витрат при виконанні операції розпрасування швів на УВФДО, розраховувалися енергетичні витрати при виконанні цих операцій на напівавтоматичному пресі ВТО–1 та за допомогою праски ST/B 200 фірми "SILTER". Розрахунок показав, що при використанні обладнання УВФДО на операціях розпрасування швів (циклові витрати) витрачається електроенергії в 4,6 разів менше, ніж при використанні