LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення конструкцій одягу на основі геометричних параметрів тіла людини

одягу на різні типи фігур можуть бути використані при масовому та індивідуальному виробництві одягу;

-розроблені принципові схеми конструктивного устрою чоловічого одягу впроваджено на швейному виробництві ВАТ "Володарка" (м.Вінниця);

-теоретичні та практичні результати роботи використовуються в лекційному курсі "Геометрія поверхні одягу" в ДАЛПУ.


Особистий внесок здобувача полягає в постановці та вирішенні основних теоретичних та практичних задач. За безпосередньою участю автора розроблені методики досліджень, наукові положення, виконаний аналіз, синтез та обробка отриманих результатів. Автору належать основні ідеї, узагальнення та висновки роботи.


Апробація роботи. Основні теоретичні положення та результати роботи доповідались та одержали позитивну оцінку на розширеному міжкафедральному семінарі; на наукових конференціях молодих вчених та студентів ДАЛПУ (1993,1996-1998рр.)


Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт.


Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п`яти розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, що містить 137 найменувань, та додатків.

Основна частина роботи виконана на 134 сторінках машинописного тексту та містить 32 рисунки та 17 таблиць. Додатки займають 40 сторінок.


Зміст роботи


У вступі обгрунтовано актуальність теми, подано короткий аналіз стану проблеми, сформульовано наукову новизну та практичне значення роботи, визначено мету і задачі дослідження.

В першому розділі виконано аналіз літературних джерел щодо сучасного процесу проектування одягу та визначені напрямки його удосконалення.

Перехід на автоматизований рівень проектування та виготовлення швейних виробів, створення гнучких технологій вимагає ретельного аналізу спадщини у галузі конструювання та створення принципово нових методів виконання проектно-конструкторських робіт, а саме методів побудови креслень конструкцій одягу.

В результаті аналізу цих методів за різними вхідними даними: принципами розгортування, точністю кінцевого результату, врахуванням чинників, що впливають на формоутворення одягу встановлено, що існуючі методи побудови розгорток поділяються на дві групи. За допомогою першої групи методів можна побудувати креслення конструкції одягу за розмірними ознаками фігури, але без врахування геометрії поверхні тіла. Методи другої групи дають можливість побудувати розгортку будь-якої геометричної поверхні, але нездатні довести ці розгортки до технологічних креслень конструкцій одягу. Для формування вихідної інформації щодо побудови креслень конструкцій одягу необхідні чіткі дані про геометрію поверхні тіла людини та форми одягу, а також їх взаємну просторову орієнтацію.

Незважаючи на наявність майже сотні вимірів фігури людини, які надані у промислових стандартах, вони не відтворюють складної геометрії поверхні тіла, що негативно впливає на якість визначення принципового устрою конструкції та вибору засобів формоутворення одягу. Не дивлячись на спроби удосконалення розмірної характеристики фігури людини та розвиток методів конструювання типовий конструктивний устрій чоловічого одягу за останні 40 років суттєво не змінювався. Однак, не існує чітко визначених технічних параметрів формоутворення конструкції під впливом різних чинників, серед яких особливо важливим є геометрія поверхні тіла. Саме геометрія поверхні різних типів фігур визначає конструктивний устрій одягу.

Методологічні принципи САПР дають можливість створення трьохмірної інформації про поверхню тіла людини та використання її для розробки конструкцій одягу на фігури з різною геометрією поверхні. Цедозволить автоматизувати основні етапи процесу конструювання одягу, починаючи з розробки конструктивного устрою нової моделі і закінчуючи розробкою комплекту документації на виріб.

Проведений аналіз літератури дозволив конкретизувати мету і задачі наукового дослідження.

В другому розділі розроблено метод надання інформації про геометрію поверхні тіла щодо побудови її розгортки для конструювання одягу.

В результаті аналізу ОСТів 17-325 та 17-327 визначені розмірні ознаки необхідні для побудови точкового каркасу поверхні чоловічого торсу у 3-х проекціях. Однак, через недостатність розмірних ознак, визначення положення ряду точок здійснено аналітичним шляхом, а також геометричною побудовою з використанням методів нарисної геометрії.

Точковий каркас заданий основними антропометричними точками, положення яких на поверхні фігури зафіксоване антропометричними вимірюваннями, а також додатковими точками утвореними на поверхні тіла перетином відповідних горизонтальних та вертикальних площин. Для зображення точкового каркасу на площині визначене положення вісі орієнтації торсу у просторі (рис.1.). Ця вісь проведена через конструктивний центр тяжіння фігури (Кт), положення якого розраховано як точки перетину бісектрис кутів Ш13Т13Ж33 та Ш13Ж33Т13:

(1)


де


За властивістю бісектрис кутів координати точок А і Б:


де (2)

де (3)


Побудова точкового каркасу дає лише лінійні співвідношення розташування точок, але не відтворює геометрії поверхні фігури. В зв`язку з цим, на основі точкового каркасу створений лінійний каркас апроксимованої поверхні торсу. Побудова лінійного каркасу полягає у з`єднанні відповідних точок фігури кривими лініями на основі значень дугових розмірних ознак з використанням методу сплайну.

Лінійний каркас утворений сукупністю ліній горизонтальних та вертикальних перетрізів тіла, положення яких визначається характерними антропометричними точками (рис.1.). Лінії перерізів проектуються на відповідні площини проекцій у натуральну величину, і тому для їх зображення використані абсолютні величини відповідних дугових розмірних ознак. Розроблено принцип узгодження кількості та положення точок каркасу зі значеннями дугових розмірних ознак фігури. Для автоматизації процесу побудови лінійного каркасу використано вітчизняний програмний продукт "Грація" (м.Харьків). Лінійний каркас заданий графічно і аналітично є інформаційною моделлю (ІМ) поверхні торсу, оскільки він містить у собі всю інформацію необхідну для конструювання одягу:

1)положення основних