LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення конструкцій одягу на основі геометричних параметрів тіла людини

антропометричних точок;

2)абсолютні величини лінійних і дугових розмірних ознак;

3)характеристику зовнішньої будови тіла - осанка, пропорції, повнота;

4)можливість побудови розгортки вихідної поверхні.

Розробка ІМ різних типів фігур за їх розмірними ознаками надає можливість створення інформаційної бази фігур різних розміро-зростів, щодо побудови їх розгорток та визначення конструктивного устрою одягу в залежності від геометрії поверхні тіла.

В третьому розділі наведено послідовність побудови розгортки поверхні торсу, заданої лінійним каркасом.

Лінії каркасу обмежують на поверхні торсу 28 ділянок різної кривизни. Кожна з ліній проектується на одну з площин проекцій у натуральну величину, що дає можливість проаналізувати всі ділянки поверхні. На основі аналізу виділено чотири типи ділянок за характером ліній, що їх обмежують. Для ділянок 1-го і 2-го типів, що найбільше наближені до плоских, існує два рівноцінні варіанти апроксимації їх багатогранною поверхнею. Для ділянок 3-го і 4-го типів – три і більше варіантів апроксимації. Для побудови розгорток ділянок проведені дослідження, в результаті яких з`ясовано метод апроксимації ділянок кожного типу з максимальним врахуванням кривизни поверхні при її площинному відображенні, що дало можливість отримати розгортки-шаблони окремих ділянок поверхні з достатньо високим ступенем точності. Побудова розгорток здійснена методом триангуляції з застосуванням ЕОМ та муляжним методом з використанням жорсткої оболонки.

У даному розділі розроблено єдині умови орієнтації розгорток-шаблонів на площині з метою подальшого співставлення та порівняння розгорток поверхонь торсів різних типів фігур. При орієнтації враховано вплив сітчастої структури тканини, напрям ниток основи і утку, а також типовий устрій конструкцій чоловічого плечового одягу.

З метою дотримання встановлених вимог розгортки-шаблони окремих ділянок поверхні накладалися на базисну сітку, побудовану для певного розміру, зросту та повнотної групи (рис.2.). Лінії базисної сітки - це сліди горизонтальних та вертикальних площин, які утворюють трьохмірну систему, орієнтовану відносно вісі, що проходить через конструктивний центр тяжіння фігури, і визначають положення кожного шаблону.

За єдиними умовами орієнтації побудовано розгортки поверхонь торсів 20 манекенів чоловічих фігур з різною геометрією поверхні. Встановлено, що розгортки різних типів фігур мають різний конструктивний устрій, що характеризується напрямом та величиною формоутворюючих розтинів.

На основі кластерного аналізу виділено чотири кластери розгорток за їх конструктивним устроєм. Кожен кластер характерний для певної повнотної групи.

В четвертому розділі розроблено принципові схеми конструктивного устрою одягу в залежності від геометрії поверхні тіла.

Будова деталей спинки і бочку у розгортках різних кластерів принципово не відрізняється та характеризується формоутворюючими розтинами на опуклість лопаток і сідниць. Для визначення залежностей між геометрією поверхні тіла людини та конструктивним устроєм пілочки був проведений аналіз гомеоморфності інформаційних моделей різних типів фігур та їх розгорток . В результаті отримані графічні залежності величин розтинів пілочки на опуклість грудей і живота - кути j і g (рис.3.б. і 4.б.) від кутів нахилу верхньої та нижньої опорних ділянок торсу на профільній проекції - a і b (рис.3.а. і 4.а.).

На рис.3.в. наведені графіки залежності кутів a та j для фігур різних повнотних груп: характер залежності у межах однієї повнотної групи залишається приблизно однаковим і наближається до прямолінійної – із зростанням розміру збільшується величина розтину на опуклість грудей у конструкції.

Залежність кутів b та g (рис.4.в.) є нелінійною, причому для різних розмірів і повнотних груп характерна одна лінія залежності, тобто величина розтину на опуклість живота у конструкції одягу визначається геометрією поверхні конкретного типу фігури. Дана залежність виражена аналітично - рівнянням кривої 2-го порядку:

; (4)

Кути a та b виражені через відповідні розмірні ознаки фігури:


; (5)


; при , (6)


; при (7)


де [...] – номери розмірних ознак за ОСТ 17-327 ([8]*- висота виступної точки живота, яка розраховується аналітичним шляхом).

Отже, наведені графіки дають можливість за розмірними ознаками будь-якої фігури визначити величини відповідних розтинів у конструкції одягу.

На основі розгорток чотирьох кластерів шляхом технічного моделювання з введенням мінімально необхідного припуску на вільне облягання, розроблені схеми принципового конструктивного устрою чоловічого одягу на різні типи фігур (рис.5.). Дані схеми є основою для отримання базових конструкцій одягу на фігури відповідних повнотних груп.

В пятому розділі розроблено функціональну модель процесу побудови базових конструкцій одягу з врахуванням геометрії поверхні тіла людини (рис.6.).

ПКУ одягу для певного типу фігури визначається за належністю її до тієї чи іншої повнотної групи. Встановлені залежності величин формоутворюючих розтинів пілочки від геометричних параметрів тіла можуть використовуватись для розробки конструкцій одягу на основі визначеного ПКУ для будь-якої фігури.

Визначені види інформаційного та програмного забезпечення на кожному етапі процесу розробки ПКУ одягу на різні типи фігур. Виділені елементи інформаційного та модулі програмного забезпечення розроблені у даній роботі передбачають вирішення наступних задач:

-формування вихідної інформації у пам`яті ЕОМ, що містить дані про розмірну характеристику типових фігур та схеми ПКУ для кожної повнотної групи;

-визначення ПКУ одягу для будь-якої фігури на основі її розмірної характеристики;

-визначення величин формоутворюючих розтинів пілочки на опуклість грудей і живота на основі розмірних ознак індивідуальної фігури.

У даному розділі розроблена методика та програмне забезпечення підбору і трансформації ПКУ з врахуванням індивідуальних особливостей фігури людини.

Апробація результатів роботи виконувалась в умовах ВАТ "Володарка" (м.Вінниця). Об`єктами апробації були базові конструкції чоловічого одягу, отримані на основі розроблених схем ПКУ одягу на типові фігури різних повнотних груп.

Оцінка економічної ефективності