LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення методів формоутворення корсетних виробів бюстгальтерної групи

здобувача полягає в постановці та вирішенні основних теоретичних та практичних задач. За безпосередньої участі автора розроблена методична програма досліджень, наукові положення, виконано аналіз, синтез конструктивної будови виробів та обробку отриманих результатів роботи. Автору належать основні ідеї, узагальнення та висновки.


Апробація роботи. Основні теоретичні положення та результати роботи доповідались та одержали позитивну оцінку на розширеному міжкафедральному семінарі кафедри технології і конструювання швейних виробів у 1999 році; на наукових конференціях молодих вчених та студентів ДАЛПУ (1993 - 1998рр.); на 1-ій міжнародній конференції "Современные технологии ресурсо-энергосбережения" (Київ, 1997р.); на конференції "Інженерна графіка та геометричне моделювання із застосуванням комп'ютерної технології" (Рівне, 1997р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 друкованих робіт.


Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що містить 149 найменувань, та додатків.

Основна частина роботи виконана на 151 сторінці машинописного тексту та містить 78 рисунків і 2 таблиці. Додатки займають 160 сторінок, містять 41 рисунок та 6 таблиць.


Зміст роботи


У вступі обгрунтовано актуальність теми роботи, визначено мету, поставлено задачі дослідження, сформульовано наукову новизну та практичну цінність роботи.

У першому розділі виконано аналіз літературних джерел 30-90-хх років щодо будови деталей корсетних виробів бюстгальтерної групи та розроблені класифікаційні граф-структури їх конструктивного устрою.

Встановлено, що незалежно від розмірних ознак, типову структуру корсетних виробів, за своїм конструктивним устроєм, можна представити у вигляді стабільних блоків. Конструктивна будова корсетних виробів найчастіше складається з п'яти наступних функціонально-призначених елементів: 1- бретель (несе основне навантаження), 2 - верхня частина чашки (декоративна), 3 - нижня частина чашки (формуюча), 4 - перед стану (утримуюча), 5 - бік стану (утримуюча). Кожен з виділених елементів має своє призначення і є функціонально незалежним від інших.

Визначено, що для кожного з них, залежно від характеру підтримки грудей, конструкції чашки, стану, бретелей, існують різні варіанти конструктивного та технологічного виконання елементів.

Виконаний аналіз існуючих методів побудови конструкцій до організації масового швейного виробництва показав, що конструювання корсетних виробів проводилось тільки на один тип - фігуру нормальної статури й кожен автор закладав своє розуміння визначення типу даної фігури. В методиках використовувалась різна кількість розмірних ознак: від двох до двадцяти. Інколи конструювання бюстгальтера проводилось за схемою побудови основи легкого плаття. Поряд з цим, відсутні обгрунтовані рекомендації, щодо меж завуження деталей корсетних виробів. Розглянуті методи конструювання корсетних виробів дозволяють побудувати лише приблизні креслення деталей виробів і не відображають складної об'ємної форми тіла людини.

У сучасних процесах проектування корсетних виробів, які здійснюються за типовим методом проектування, форма корсетних виробів задається лише ескізом моделі, базові конструкції і конструкції моделей-модифікацій отримують розрахунково-графічним способом. Як відомо, даний спосіб конструювання відноситься до наближених методів конструювання і вимагає обов'язкового уточнення конструкцій шляхом примірювання.

На даний час у країнах СНД використовуються при масовому швейному виробництві дві методики конструювання бюстгальтерів: "Рекомедации по конструированию корсетных изделий" на базі ОСТ 17-497-83 "Изделия швейные. Типовые фигуры женщин. Размерные признаки для проектирования корсетных изделий"; методичні вказівки "Корсетные изделия. Новая класификация типовых фигур женщин. Размерные признаки для проектирования".

Встановлено, що жоден з існуючих способів конструювання деталей корсетних виробів не передбачає обчислень, пов'язаних із зміною форми і розмірів окремих деталей у складі готового виробу, а розмірні характеристики типових фігур, які використовуються в методах побудови конструкцій деталей корсетних виробів містять дискретні розмірні ознаки, не описують форму поверхні фігури і не враховують різноманітності форм в межах однієї розмірно-повнотної групи.

Таким чином, зроблено висновок, що існуючі методи побудови конструкцій деталей бюстгальтерних виробів не мають теоретичного обгрунтування побудови формоутворюючих розтинів деталей, що виключає багатоваріантність форм моделей та враховування фізіологічно-небезпечних зон на поверхні тіла, що може призвести до різних захворювань.

З медичних джерел відомо, що під дією щільно прилягаючих корсетних виробів виникає тиск на тіло жінки і його деформація, величини якої повинні знаходитись у припустимих з медичної точки зору інтервалах. Але стабільні дані по величині тиску в медичній літературі відсутні. Їх розбіжніcть пояснюються тим, що техніка досліджень складна і навіть при використанні досконалих приладів неможливо поки зафіксувати коливання тонусу капілярів і отримати стабільні результати. Тому надається перевага величинам, близьким до тиску крові у венах і вони прийняті як критерій оцінки тиску корсетних виробів на тіло людини. Але при побудові конструкцій навіть ці дані не враховуються.

Наукові дослідження спрямовані, в основному, на поширення й вдосконалення типології форм грудних залоз та їх конструкцій. При вирішенні конструкторських задач не застосовувались сучасні математичні методи прикладної геометрії поверхонь, теорії комп'ютерної графіки, методи математичного моделювання складних криволінійних незакономірних поверхонь, які дозволяють не тільки з достатньою точністю відтворювати форму готових виробів, але й удосконалювати та оперативно модифікувати їх конструкції з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей тіла людини.

Аналіз існуючих методів побудови розгорток криволінійних поверхонь дозволив переконатись, що для опису грудних залоз найпридатнішим способом конструювання відповідної теоретичної поверхні є каркасно-кінематичний, зокрема топографічний спосіб. А застосування в якості основного математичного апарату політканинних перетворень, для деформативного конструювання і моделювання формоутворюючих кривих та теоретичної поверхні грудної залози, дозволяє надати конструкторові широкі можливості, щодо варіативного пошуку бажаної форми грудної залози.

Проведений аналіз дозволив конкретизувати мету та визначити задачі подальших досліджень.

У другому розділі розроблено теоретичні основи на етапі синтезу математичної моделі поверхні грудної залози.

Відомо, що комп'ютерні технології конструювання будь-яких виробів, які мають складну криволінійну зовнішню форму, грунтуються на різноманітних геометричних моделях (ГМ). Загалом, увесь процес створення узгодженої послідовності геометричних моделей грудної залози можна поділити на ряд етапів, основним змістом і функціональним призначенням кожного з яких є створення відповідної ГМ. Якщо ці етапи умовно ототожнити з назвами створюваних впродовж кожного з них ГМ, то їх ланцюжок матиме наступний вигляд:


первинна ГМ задаюча ГМ формоутворююча ГМ теоретична

ГМ (поверхня) виробнича ГМ