LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення методу проектування конструкцій жіночих шитих головних уборів з текстильних матеріалів

см


50,5...

51,4

51,5...

52,4

52,5...

53,4

53,5...

54,4

54,5...

55,4

55,5...

56,4

56,5...

57,4

57,5...

58,4

58,5...

59,4


7,0...

8,4

51–І–Б

52–І–Б

53–І–Б

54–І–Б

55–І–Б

56–І–Б

57–І–Б

58–І–Б

59–І–Б

0,8...3,4


51–І–М

52–І–М

53–І–М

54–І–М

55–І–М

56–І–М

57–І–М

58–І–М

59–І–М

3,5...4,4


51–І–Д

52–І–Д

53–І–Д

54–І–Д

55–І–Д

56–І–Д

57–І–Д

58–І–Д

59–І–Д

4,5...5,4

8,5...

9,9

51–ІІ–Б

52–ІІ–Б

53–ІІ–Б

54–ІІ–Б

55–ІІ–Б

56–І–Б

57–ІІ–Б

58–ІІ–Б

59–ІІ–Б

0,8...3,4


51–ІІ–М

52–ІІ–М

53–ІІ–М

54–ІІ–М

55–ІІ–М

56–ІІ–М

57–ІІ–М

58–ІІ–М

59–ІІ–М

3,5...4,4


51–ІІ–Д

52–ІІ–Д

53–ІІ–Д

54–ІІ–Д

55–ІІ–Д

56–ІІ–Д

57–ІІ–Д

58–ІІ–Д

59–ІІ–Д

4,5...5,4

10,0...

11,4

51–ІІІ–Б

52–ІІІ–Б

53–ІІІ–Б

54–ІІІ–Б

55–ІІІ–Б

56–ІІІ–Б

57–ІІІ–Б

58–ІІІ–Б

59–ІІІ–Б

0,8...3,4


51–ІІІ–М

52–ІІІ–М

53–ІІІ–М

54–ІІІ–М

55–ІІІ–М

56–ІІІ–М

57–ІІІ–М

58–ІІІ–М

59–ІІІ–М

3,5...4,4


51–ІІІ–Д

52–ІІІ–Д

53–ІІІ–Д

54–ІІІ–Д

55–ІІІ–Д

56–ІІІ–Д

57–ІІІ–Д

58–ІІІ–Д

59–ІІІ–Д

4,5...5,4


Для дослідження параметрів опорної поверхні голови в залежності від зміни місця проходження лінії присаду головного убору, розроблено контактний антропометричний пристрій (рис. 1).



Рис. 1. Схема пристрою для вимірювання параметрів голови: 1–роз'ємне кільце із замком, шарнірним з'єднанням і отворами для датчиків координат; 2–рухомий механічний датчик координат; 3-6 –опорні рухомі датчики координат із шкалою; 7–фіксуюча дуга; 8–опорний рухомий вертикальний датчик координат із шкалою; 9–вимірювач кута нахилу кільця; 10–контактний елемент

Пристрій дозволяє:

а) одночасно вимірювати розмірні ознаки голови: обхват, її поперечний (dпоз) та поздовжній (dпоп) діаметри, висота її верхньої частини спереду (Вгп);

б) одночасно вимірювати параметри опорної для виробів ділянки голови: периметр (Р), висотний (В), поздовжній (Д) і поперечний (Ш) параметри при будь-якому розташуванні лінії присаду головного убору;

в) отримувати контури голови за виміром Ог або за лінією присаду виробу.

Експериментально встановлено, що при типових розташуваннях лінії присаду головних уборів в промисловому проектуванні, коливання величини вимірів опорної ділянки голови не виходять за межі інтервалів байдужості, тож для таких випадків рекомендовано використовувати антропометричні виміри верхньої частини голови. Для індивідуального проектування головних уборів з нетиповими лініями присаду необхідно використовувати безпосередньо виміряні параметри опорної, для такого положення виробу, ділянки голови.

Інформаційну базу антропоморфних даних доповнено характеристикою показників геометричних (за ГОСТ 12023, ГОСТ 3811) і механічних властивостей (за ГОСТ 10550) тканин костюмної асортиментної групи різного сировинного вмісту та пакетів, утворених з них і клейового матеріалу.

Визначено межі деформації пакетів головних уборів при експлуатації: вироби не мають зазнавати розтягання, більшого за величину розмірного інтервалу байдужості, який складає 1,52...1,76 % від їх номінального розміру. Встановлено ділянку головного убору, на яку припадає найбільша деформація при статичному контакті з поверхнею голови – це низ головки виробу, який для посилення стійкості до розтягання обробляють деталлю "начільник".

Розробленими в дисертації способом і пристосуванням виміряні показники експлуатаційної деформації матеріалів і пакетів для головних уборів. Спосіб полягає у видовженні проб на величину розтягання 2,0 0,2 % від їх первинної довжини та вимірюванні навантаження, що виникло. Визначений критерій Кохрена (Шр = 0,142...0,726 < Шт(005) = 0,360...0,797) підтверджує відтвореність експерименту в межах похибки 5 %. Досліджено елементарні проби:

1) з тканин;

2) з одношарових пакетів: тканина, дубльована клейовим прокладковим матеріалом;

3) з комплексних пакетів, які є фізичною моделлю пакету контактної ділянки головного убору: два шари дубльованої тканини, скріплені нитковим з'єднанням (нитки ПЕ-100 %) крайовим обшивним швом.

Результати (рис. 2) свідчать про зміну залежності між видовженням Lрозт і навантаженням Р, що виникли в пакетах, в порівнянні з тканинами, завдяки посиленню їх стійкості до розтягання прокладковим матеріалом.


D – тканина (ВВ-45%; ВПеф-55 %):

Lрозт = –0,0389Р2 + 0,6701Р – 0,633


– пакет: тканина і прокладковий матеріал (Віс-70 %; Па-30 %):

Lрозт = 0,3443Р – 0,31


o – комплексний двошаровий пакет з цих матеріалів:

Lрозт = 0,3513Р – 0,3455

Рис. 2. Залежність між видовженням Lрозт і навантаженням Р текстильних тканин і пакетів для меж розтягання 2,0 0,2 % від первинної довжини проби


Розрахований коефіцієнт відповідності апроксимації графіків (R2 = 0,988...0,999) дозволив стверджувати, що залежність між видовженням і навантаженням в межах 2,0 0,2 % розтягання може бути описана для тканин – рівнянням поліному 2-го ступеню, для пакетів – рівнянням прямої. Лінійний зв'язок видовження і навантаження пакетів в межах 2,0 0,2 % розтягання відповідає прямій функціональній залежності між їх відносним напруженням і експлуатаційною деформацією для головних уборів.

Таким чином, сформовано базу даних показників властивостей пакетів текстильних матеріалів (табл. 2), умов і характеру експлуатаційної для головних уборів деформації, що забезпечує дослідження статичного контакту об'єктів системи "голова-головний убір".

Таблиця 2

Показники геометричних і механічних властивостей пакетів