LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення методу проектування силуетних конструкцій чоловічого піджака

сітки.

Максимальна абсолютна (115,3 мм) та відносна (-23,0%) величина в сітці деформації розгортки поверхні манекена спостерігається на ділянці, розташованій між горизонталями Г68, Г69. З урахуванням цього, для подальших досліджень розгортки поверхні манекена виключені горизонтальні перерізи вище точки основи шиї.

На ділянці між лінією обхвату грудей ІІІ (Г47) та обхвату стегон (Г7) в деформації сітки максимальне розтягування спостерігається на лінії талії (Г27). Це підтверджує, що горизонтальний переріз на рівні лінії талії в чоловічій фігурі є базовим в зональних дослідженнях розгорток.

Крім того, місця концентрації деформацій розтягування сітки виявлені на ділянках пройми і окату, стегон, а стискання – на бічних ділянках спинки, пілочки, лопаток, що підтверджує доцільність введен-ня членувань.

Зважаючи на вищесказане, для забезпечення процесу переходу від розгортки манекена до матричної конструкції генерування вертикаль-них смуг розгортки поверхні манекена у вертикальн блоки деталей(рис. 8) виконане з урахуванням конструктивних елементів формотворення.


Розхил виточок у вертикальних членуваннях по лінії талії (рис.8а) наступний: В18 – 6,9 мм; В15 – 26,3 мм; В11 – 23,6 мм; В7 – 14,3 мм, що в загальному складає 71,1 мм. Розхил нагрудної виточки дорівнює 5. Для створення випуклої форми плеча (рис. 8б) по умовно виділеній лінії верхньої частини плеча необхідно виконати посадку на 27,02 (7,69 + 9,39 + 9,94) мм.

Таке генерування дозволило виділити 28 геометричних модулів стану та 4 геометричних модулів верхньої частини плеча, що підтвердило залежність кількості геометричних модулів від особливостей форми тіла людини. А також забезпечило формалізований опис генерування блоків деталей матричної конструкції як жорсткої розгортки поверхні манекена.

Перевірка геометричних модулів розгортки поверхні манекена та матричної конструкції, побудованої за методикою ЄМКО РЕВ, підтвердила їх еквівалентність (відхилення площ не перевищує 2%). Для перевірки за показниками статичної відповідності матричної конструкції і розгортки поверхні манекена виготовлені макети з костюмної напіввовняної тканини. Відхилення величин конструктивних параметрів варіюють в межах 0,3-9%. Це підтверджує можливість використання розгортки поверхні манекена для автоматизованого двовимірного проектування основних деталей чоловічого піджака на основі матричної конструкції.

Для формалізації процесу побудови розгортки поверхні манекена математична модель деталі розглянута як сукупність математичних моделей групової структури у вигляді графічних примітивів конструктивних модулів матричної конструкції як композиції неперервних відображень:

q : G G G і j : G G G, (5)

де q : G G – конструктивний модуль;

j : G G – елементи групової структури геометричних модулів.

На основі дослідження топологічних операцій з елементами групової структури конструкцій для забезпечення геометричного перетворення розгортки поверхні манекена в силуетну конструкцію запропоновано використання афінного перетворення "зсув" в інформативних точках конструкції.

Виходячи з вищенаведеного, для будь-якого елемента конструкції афінне перетворення зсувом на площині (рис.9) буде мати вигляд:

Обернене перетворення дає можливість розрахувати попередні координати точок за отриманими координатами:

(8) . (9)

Це дозволило використати в перетвореннях розгортки поверхні манекена у матричну конструкцію чоловічого піджака зсув координат конструктивних точок формотворних елементів спинки і пілочки.

В четвертому розділі розроблена база даних автоматизованого способу силуетної модифікації конструкції чоловічого піджака.

Експериментальним дослідженням варіативності конструктивних параметрів 7-ми конструкцій стану чоловічого піджака напівприлеглого силуету (базовий розмір 176-92-80, ІІ повнота) виявлена суттєва розбіжність у варіаціях контрольних вимірів. Так, ширина виробу по лінії грудей відрізняється в межах (-1,8...+2,1 см), ширина спинки по лінії грудей (-1,0...+0,8 см), ширина переду по лінії грудей (-1,1...+1,5 см), довжина виробу (-2,1...+2,4 см), довжина плеча (-0,2...+0,3см). Визначено, що відхилення ширини стану по лінії грудей входить в межі 0,5-6,0%, що важливо для урахування точності в силуетних перетвореннях конструкції на основі прибавки по лінії грудей.

Доцільність використання системи прибавок методики ЄМКО РЕВ підтвердили найменші відхилення величин основних вимірів від середніх значень в конструкції, побудованій за методикою ЄМКО РЕВ та послідовне нарощування об'єму одягу з урахуванням конструктивних, композиційних і технологічних складових. Експериментальне дослідження суміщень матричної конструкції і силуетної виявило нерівномірність зсуву основних конструктивних точок, яка підтверджує особливості розподілу композиційної прибавки в межах силуетної форми (рис.10).

На першому етапі дослідження розраховані величини переміщень основних конструктивних точок в системі Си0 (матрична конструкція) Си1 (конструкція прилеглого силуету) на основі використання топологічної операції зсуву (рис.11):

N1 (х1; у1) [(х0 + Dх0); (у0 + Dу0)], (10)

де х0, у0 – координати конструктивних точок конструкції Си0;

Dх0, Dу0 – величина переміщення відповідних конструктивних точок,

яка забезпечує перехід Си0 в Си1.

На другому етапі розроблено електронні таблиці прибавок, систематизованих за лінійною зміною основних силуетів чоловічого піджака: Си1 – прилеглий; Си2 – напівприлеглий; Си3 – прямий.

На основі побудови конструкцій трьох силуетів розраховані величини та визначені напрямки переміщень основних конструктивних точок в силуетній модифікації конструкції чоловічого піджака (рис.12):

N2 (х2; у2) [(х1 Dх1); (у1 Dу1)], (11)

де х1, у1 – координати конструктивних точок конструкції Си1;

Dх1, Dу1 – величина переміщень відповідних конструктивних точок, яка

забезпечує перехід в системі Си1 Си2; Си2 Си3.

"+" при прямому перетворенні (Си1 Си2 Си3);

"-" при оберненому перетворенні (Си3 Си2 Си1).


Розраховані величини переміщень основних конструктивних точок в системі Си0 Си1 Си2 Си3 зведені в таблицю 1.

Таблиця 1

Величини переміщень основних конструктивних точок в горизонтальному та вертикальному напрямках

Позначення конструк-тивної точки

Си0Си1

Си1Си2

Си1Си3


По горизонталі

По вертикалі

По горизонталі

По вертикалі

По горизонталі

По