LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення методу проектування складчастих поверхонь в конструкціях жіночого поясного одягу

виробів.

Методи дослідження. Дослідження базувались на методах системного аналізу, теорії планування та аналізу експерименту, використовувались регресійний, дисперсійний та кореляційний аналіз, математичний апарат теорії ймовірності та математичної статистики, методи моделювання об'єктів дослідження, методи формалізації та алгоритмізації інженерно-конструкторських завдань, метод лінійного програмування, апріорне ранжування факторів. Реалізація обчислень та обробка результатів експерименту виконані на ПЕОМ із застосуванням програми Excel у середовищі Windows XP, спеціальної програми "Апріорне ранжування факторів".

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

  • вперше розроблена класифікація складок, яка покладена в основу механізму складкоутворення в конструкціях прямої спідниці методами зсуву та повороту односторонньої складки;

  • визначені закономірності структурного синтезу складок в конструкції спідниці, які забезпечують інваріантну ітерацію складок;

  • розроблені графічні моделі лінійних каркасів вертикальних членувань поверхні тазової частини типового манекена, які враховують антропометричні і композиційні закономірності складкоутворення;

  • отримані залежності кута розкриття складки від властивостей матеріалів, які визначають параметри волого-теплової обробки з використанням хімічної композиції для надання формостійкості складкам на костюмних тканинах;

  • розроблено механізм мультиплікаційного перетворення геометричного модуля односторонньої складки в процесі модифікування складчастої поверхні на основі конструкції прямої спідниці.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що:

  • розроблені алгоритми: побудови графічної моделі поверхні тазової частини типового манекена суміжних розмірів та повнот; трансформації силуетних конструкцій жіночої спідниці в конструкцію складчастої поверхні;

  • запропоновано склад хімічної композиції для підвищення формостійкості складок в одязі з урахуванням властивостей матеріалів;

  • розроблена методика оцінки статичної відповідності спідниці із складчастою поверхнею;

  • розроблені способи: побудови графічної моделі поверхні тазової частини типового манекена суміжних розмірів та повнот; визначення величини завуження глибини складки внизу відповідно до довжини виробу; автоматизованого модифікування формотворних елементів в складки, які пройшли успішну апробацію на ВАТ Хмільницька швейна фабрика "Лілея" (м. Хмільник, Вінницька обл.) і ТОВ "Швейна фабрика" (м. Староконстянтинів, Хмельницька обл.).

Результати досліджень використовуються в навчальному процесі Хмельницького національного університету, у тому числі в лекційному курсі та лабораторних роботах з дисциплін "Проектування одягу", "Композиція костюму", "Основи комп'ютерного конструювання одягу", "Хімізація технологічних процесів", в курсовому та дипломному проектуванні.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці та вирішенні основних теоретичних та експериментальних завдань. За безпосередньою участю автора розроблена методична програма досліджень, наукові положення, планування й проведення експериментів та обробка отриманих даних. Автору належать основні ідеї, дослідження, узагальнення та висновки. Конкретний персональний внесок здобувача в опублікованих наукових працях у співавторстві з науковим керівником: у статтях [1, 3, 4] автору належать постановка завдань, виконання теоретичних досліджень; у [2, 5] здобувачеві належать результати експериментів та їхня обробка, узагальнення та загальні висновки; в тезах [6, 7] – експериментальні дослідження в межах дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися та одержали позитивну оцінку на щорічних науково – технічних конференціях професорсько – викладацького складу ХНУ (2004 – 2006 рр.), на Всеукраїнських наукових конференціях молодих вчених і студентів м. Київ, КНУТД (2005 – 2006 рр.), на IV україно-польській науковій конференції (26 квітня 2006 р., м. Хмельницький), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми розвитку легкої і харчової промисловості" (22–24 травня 2006 р., смт. Лівадія) та розширеному науковому семінарі кафедри технології та конструювання швейних виробів ХНУ (2006 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт, у тому числі 5 наукових статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тези доповідей на конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація подана на 247 сторінках та містить вступ, п'ять розділів з висновками, загальні висновки, список використаної літератури та додатки. Основна частина роботи викладена на 150 сторінках, містить 78 рисунків, 51 таблицю, список використаних літературних джерел містить 150 найменувань. Додатки складають 50 сторінок.


ЗМІСТ РОБОТИ


У вступіобґрунтована актуальність теми, визначені мета, основні завдання та методи досліджень, сформульовані наукова новизна та практичне значення роботи.

У першому розділірозглянуті передумови гнучкого проектування складчастих поверхонь в жіночому одязі.

Встановлено, що еволюційне видозмінювання складчастої поверхні одягу завершено на початку XX століття, а для наступних років характерне удосконалення конструкції виробів із складчастою поверхнею.

Виконаний аналіз структурної характеристики показав, що класифікація складок відсутня, оскільки їх групування неможливе через необґрунтованість класифікаційних ознак.

Виявлено, що для створення гнучкої системи проектування складчастих поверхонь доцільно обрати поясний одяг, який представлений окремими асортиментними одиницями.

Аналіз параметричних характеристик складок, представлених в практичних рекомендаціях показав, що існуючі методи підбору параметрів складок при проектуванні виробів із складчастою поверхнею мають недостатній рівень формалізації інформації і ґрунтуються на суб'єктивному баченні конструктора.

Встановлено, що вихідним типом поверхні базової конструкції виробу, на якій здійснюється проектна процедура моделювання складок, є конструкція двошовної прямої спідниці, яка відтворює розгортку поверхні тазової частини тіла.

Виявлено, що найбільш інформативним тривимірним представленням вихідної поверхні для проектування поясного одягу із складчастою поверхнею є графічна модель поверхні тазової частини типового жіночого манекена.

Встановлено, що для відтворення розгортки поверхні у вигляді базової конструкції найбільш ефективним є метод модульного синтезу конструктивних модулів.

За результатами аналізу впливу властивостей матеріалів на формостійкість складчастих поверхонь спідниць виявлено доцільність врахування таких показників як жорсткість при згині, незминальність, товщина та сировинний склад. Виконаний аналіз показав, що найбільш формостійкі складки можливо отримати фіксуючи їх за допомогою волого-теплової обробки (ВТО) з використанням хімічних композицій. Ефективність такої фіксації знаходиться в прямій залежності від сировинного складу матеріалів.

Аналіз розвитку інформаційних технологій з позицій забезпечення автоматизації конструкторських робіт творчого характеру виявив доцільність використання способу