LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення нормативної бази технології ресурсозбереження швейних виробів

19


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ






НГУЕН ДАНГ ФИОНГ ТХАНЬ



УДК 687.







УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ ТЕХНОЛОГІЇ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ





05.01.02. – Стандартизація та сертифікація













Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук









Київ – 2001





Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Київському Національному Університеті технологій та дизайну (КНУТД) Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник

Кандидат економічних наук, доцент

СВІЩОВМихайло Васильович


Київський Національний Університет технологій та дизайну,

завідувач кафедрою економіки підприємств


Офіційні опоненти

Доктор технічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України,

ОРЛОВСЬКИЙ Броніслав Вікентійович

Київський Національний Універсистет технологій та дизайну,

завідувач кафедрою машин легкої промисловості


кандидат економічних наук, доцент

МАМАТОВ Валерій Петрович

Дніпропетровський Державний центр стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України, директор


Провідна установа

Національний Університет "Львівська політехніка"

Міністерство освіти і науки України


Захист відбудеться "01" грудня 2001 р. о 10-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.102.01 при Київському Національному Університеті технологій та дизайну за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського Національного Університету

технологій та дизайну.


Автореферат розісланий " 29 " жовтня 2001р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, к.т.н., доцент Хімічева Г.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин в умовах значного спаду виробництва, енергетичної кризи та подорожчання різних видів ресурсів ставить на перше місце проблему їх економії. Тому для виробника головним чинником його економічної стратегії розвитку стає відношення до ресурсозбереження та матеріалоємкості продукції на базі розробки технологічної нормативної бази з метою економічного використання всіх ресурсів в Україні. На сьогоднішній час все це привертає помітне підвищення уваги до якості продукції та вартості продукції як на рівні виробника, так і на рівні споживача. Світовий досвід свідчить про те, що в умовах розвитку ринкових відносин підприємствам необхідно розглядати ресурсозбереження як процес цілеспрямованого комплексного виконання організаційних, технічних, технологічних та економічних заходів, які забезпечували б раціональне використання всіх ресурсів на базі удосконалення її нормативної бази.

Вирішення цієї задачі не є можливим без теоретичного обгрунтування та експериментальних досліджень ролі ресурсозбереження, його нормативної бази і значення матеріалоємності продукції, як основного джерела підвищення техніко-економічних показників виробництва товарів широкого попиту. Все це базується на науково обгрунтованих методах оцінки матеріалоємкості продукції, математичному забезпеченні ПЕОМ та визначенні основних нормативних чинників, які забезпечували б комплексний підхід рівня ресурсозбереження на всіх етапах життєвого циклу виробництва швейних виробів. На сьогоднішній час на швейних підприємствах заходи, які були б спрямовані на економію всіх видів ресурсів, у більшості випадків носять суб'єктивний безсистемний характер.

Оскільки матеріальні витрати в швейній галузі складають більше 80% виробничих витрат, а більша частина матеріальних витрат при виготовленні швейних виробів виникають на стадіях проектування моделей, підготовки та розкрою тканини, в середньому резерв їх скорочення може бути більше ніж 3%. Крім того, складна, трудомістка задача проектування швейних виробів та визначення матеріалоємкості продукції вирішується на швейних підприємствах в значній мірі на апріорному рівні знань, без використання комп'ютерної техніки та нормативної бази, що негативно відбивається на якості продукції, призводить до нераціонального використання матеріальних ресурсів та уповільнює процес розвитку галузі.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що через спад виробництва та різкого скорочення обсягів фінансування наукових досліджень, спрямованих на розробку та впровадження новітніх технологій та комп'ютерних технологій, питанню зниження матеріальних витрат на всіх етапах підготовки моделей та тканин до виробництва не приділяється належної уваги. Тому комплексна задача удосконалення нормативної бази технологій ресурсозбереження на етапах життєвого циклу швейних виробів, яка базується на науково обгрунтованих методах її розв'язанняя, є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими планами та програмами. Дисертаційну роботу виконано в межах наукових досліджень, здійснюваних у Київському Національному університеті технологій та дизайну (напрямок - "Наукові основи комплексних систем проектування та виготовлення продукції в легкій промисловості № держреєстрації 0199U003013"), національних програм України по розробці нормативних положень ресурсозберігаючих технологій та програм розвитку швейної галузі промисловості.

Мета досліджень. Метою роботи являються всебічні теоретичні та експериментальні дослідження по забезпеченню найбільш ефективного використання матеріальних ресурсів при виготовленні швейних виробів на основі удосконалення нормативної бази ресурсозбереження.

Об'єкти досліджень. Об'єктом досліджень є техніко-економічні нормативи в системах управління якістю продукції, ресурсозбереження та матеріалоємність швейних виробів побутового та спеціального призначення.

Задачі дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі досліджень вирішувались наступні основні взаємопов'язані завдання:

  • теоретичне обґрунтування створення та удосконалення методів розробки комплексних техніко-економічних нормативів, які визначають рівень та динаміку ресурсозберігаючих технологій, якості продукції та