LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення нормативної бази технології ресурсозбереження швейних виробів

позицій сучасних теорій пізнання.

В роботі проведено огляд економічної та технічної літератури щодо визначення суті ресурсозбереження та його ролі в підвищенні ефективності виробництва, зокрема, в швейній галузі промисловості - на базі розробки та удосконалення нормативної бази технологій ресурсозбереження. Визначено, що в управлінні якістю продукції (УЯП), яка забезпечує ресурсозберігаючий характер розробки та використання новітніх технологій і обладнання, розробка системи науково обґрунтованих техніко-економічних нормативів є проблемою комплексною та багато плановою і містить в собі сукупність взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих задач та факторів. Проведений інформаційно-аналітичний огляд проблеми розвитку системи УЯП в країні та за кордоном, цілей та складу систем УЯП дозволив визначити основні завдання удосконалення нормативного забезпечення УЯП, місце та значення методів розробки техніко-економічних нормативів у створенні науково обґрунтованої нормативної бази. Розглянуті основні недоліки діючих методів розробки нормативного забезпечення та напрямки їх удосконалення визначили задачі та зміст досліджень, виконаних в дисертації.

В існуючих у невеликій кількості літературних джерелах визначення та склад окремих видів нормативів (розподільчих, трудових, НТВ, НД КР та ін.) даються в основному відповідно до їх змісту та призначення. Але ці роботи не охоплюють всіх різноманітностей властивостей нормативів УЯП. На основі розгляду економічної природи та функцій нормативів, систематизації існуючих трактувань їх змісту, аналізу підходів до визначення понять та класифікації технологічних нормативів автором сформульовано визначення нормативів УЯП, розроблена їх класифікація, принципи формування та оптимізації. Так визначено, що нормативи УЯП - це науково обґрунтовані, уніфіковані величини, закладені в задачах стандартизації, планування та управління якістю продукції для встановлення кількісної та якісної міри різних елементів, які використовуються на всіх стадіях життєвого циклу продукції, а також визначають рівень її якості, регламентують процеси створення та використання. Висвітлена основна різниця між нормативами і нормами, яка, головним чином, полягає в тому, що норматив безпосередньо використовується не в якості міри різних елементів, а в якості інструмента для встановлення такої міри в конкретних організаційно-технічних умовах з врахуванням галузевої специфіки. Загальна класифікація нормативів УЯП, розроблена автором, наведена в таблиці 1. Показана побудова розвернутої класифікації нормативів за економічним змістом, яка встановлює основні п'ять груп нормативів. Кожна група включає одиничні та комплексні нормативи, які регламентують відповідно кожен з простих елементів створення і використання продукції та означену сукупність їх, властивостей. Розроблена деталізована класифікація техніко-економічних нормативів УЯП стосовно швейного виробництва; показано, що особливий інтерес в системі УЯП мають комплексні техніко-

економічні нормативи, які визначають рівень якості продукції, закладений на стадіях проектування та розкрою, і регламентують наступні технологічні процеси швейного виробництва та реалізації продукції на заключному етапі (цикл Демінга) (ЗІ). Такі нормативи визначають рівень та динаміку розробки ресурсозберігаючих технологій, а також - якість продукції, організацію ефективних процесів на стадіях життєвого циклу.

Таблиця 1

Класифікація нормативів УЯП


Групи

Ознаки


Зміст та призначення

  • Техніко-економічні

  • Охоплення властивостей об'єкту

  • Функції, що виконуються об'єктом

  • Сутність кількісних відношень

  • Сутність досягнення мети


Характер дії

  • Рівень дії

  • Сфера застосування

  • Стадії життєвого циклу продукції

  • Ступінь розповсюдження


Часова дія

  • Мета використання

  • Характер використання

  • Термін дії

  • Рівень стабільності


Методи відслідковування

та вимірювання

  • Ступінь деталізації

  • Метод побудови

  • Метод оцінки

  • Одиниці вимірювання


Визначено що в умовах ринкових відносин розробка та удосконалення нормативної бази технологій ресурсозбереження є головним важелем для виявлення резервів економії ресурсів та створення еколого-економічних умов, які впливають на структуру виробництва, розподіл та споживання ресурсів, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню ефективності виробництва. Визначено, що існують достатні резерви економії ресурсів на виробництвах, які випускають товари широкого попиту, а це веде до зниження матеріалоємкості виробництва швейних виробів та удосконалення нормативної бази технологій ресурсозбереження. Проведений факторний аналіз матеріалоємності продукції різних галузей промисловості України показав, що за останні роки зміни в напрямку зниження матеріалоємкості продукції мають нестійкий, стрибкоподібний характер, але в цілому в деяких галузях промисловості є тенденція до зниження матеріалоємкості, особливо в швейній галузі.

В розділі сформульовано мету та задачі досліджень, розв'язання яких дозволить удосконалити нормативну базу шляхом забезпечення економного використання матеріальних ресурсів на стадії конструкторсько-технологічної підготовки швейних виробів до масового виробництва.

В другому розділі виконано системний аналіз і дослідження по виявленню резервів економного використання тканин на стадії розробки конструкції моделей швейних виробів, підготовки та розкрою тканин. На основі багатопланового аналізу існуючих методів визначення та оптимізації техніко-економічних нормативів автором здійснено обґрунтування вибору критеріїв оптимізації техніко-економічних нормативів на різних етапах життєвого циклу продукції швейного виробництва у відповідності з циклом Демінга в рамках системи УЯП по 180 серії 9000.

Показано, що більшість оптимізуючих нормативів мають характер інтервалів: інтервалів параметрів в побудові оптимальних параметричних рядів та тимчасових інтервалів в задачах оптимізації регламенту тренувальних випробувань, метрологічного забезпечення, експлуатаційно-ремонтного, планового технічного обслуговування та ремонту технологічного обладнання. Об'єднання цих задач принципами та змістом УЯП, їх спільність за рядом важливих ознак дозволило розглядати їх формалізацію та алгоритм рішення як систему методів та економіко-математичних моделей оптимізації техніко-економічних нормативів в системі УЯП.

Огляд літературних джерел, в яких представлені матеріали по виявленню