LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення нормативної бази технології ресурсозбереження швейних виробів

текстильних підприємствах, заснованих на оптимізації ширини тканини, об'єктивно оцінити рівень матеріалоємкості швейних виробів на основі використання комплексних нормативних показників, визначити та обгрунтувати засоби підвищення конкурентно-спроможності швейних виробів. Розрахунки показали, що на 1000 тонн тканини

швейні підприємства повинні замовити текстильним підприємствам 55% тканин шириною 154 см та 45% - шириною 150 см. Така стратегія надасть можливість забезпечити економію текстильним та швейним підприємствам в розмірі 169,57 тис.грн. в рік на одну тонну тканини.

Методом динамічного програмування автором виконані практичні розрахунки, пов'язані з вирішенням задачі вибору раціонального плану розкрою тканини при мінімізації кінцевих залишків тканини в настилі. Задача вибору раціонального плану розкрою тканин математично має вигляд:

max, ( 2 )

при лінійному обмеженні

A - d, ( 3 )

де: d - припустиме значення раціонального кінцевого залишку тканини;

А - кусок тканини, м; r - кількість розкладок в настилі; а - довжина розкладки, м.

Для вирішення задачі (2) цей метод передбачає використання слідую чого математичного виду :

де: fi(Di) - сумарно-умовна оцінка розкладок з першого по j-те поєднання розміщень

розміро-ростів, як функція сумарних довжин розкладок Dj.

Залежність є рекурсивною, бо, коли відома : fi(Di), з ( 3 ) одержуємо f2(D2) і так далі. Якщо дискретно змінити значення Аj, то можна одержати дискретну залежність fk(Dk), яка являє собою

набір максимально можливих поєднань довжин розкладок. Запропонована блок-схема рекурсивного алгоритму знаходження раціонального варіанту плану розкрою чоловічих сорочок (програма "Розрахунок"). Розрахунки, проведені з використанням цієї програми, дали змогу скоротити на 3,5 години на виконання розрахунків кусків тканин на етапі формування карти розкрою настилів на ЗАТ "Каштан" (М.Київ) та ЗАТ "Дана" (М.Київ).

В четвертому розділі показано, що одним з перспективних інструментів комплексної оцінки витрат виробництва є використання методики інженерно-вартісного аналізу, відомого під назвою функціонально-вартісний аналіз (ФВА). Важливо, що ФВА дає змогу, використовуючи його специфічні засоби та дослідження, розглянути швейне виробництво як систему, а на більш нижчому рівні системи "людина-одяг-навколишнє середовище" - піддати перевірці безпосередньо виріб, його споживчі властивості та обґрунтувати економічність його конструкції.

Враховуючи суть методу ФВА, концентрація уваги на основних "критичних моментах" (в даному випадку - на використанні тканин у виготовленні швейних виробів) в якості об'єкту досліджень з колекції спецодягу було вибрано костюм літній ТУ 17-08172 (типу "Афганка"), виготовлений з камуфльованої тканини. Такий костюм широко використовується в різних охоронних структурах та відомствах. Для визначення резервів зниження матеріальних ресурсів побудовано графічні та функціональні структури моделі швейного виробу, що дало змогу виявити взаємозв'язки між окремими елементами складної конструкції та розробити класифікацію функцій (внутрішні, зовнішні, основні та допоміжні). На основі алгоритму проведення ФВА автором було визначено значення кожної деталі куртки в забезпеченні головної функції цього одягу. Експертна оцінка значення функцій здійснювалася в рамках анкетування спеціалістів - технологів та конструкторів одягу.

Для визначення матеріальних витрат на реалізацію функцій деталей куртки проведено розрахунки витрат на одиночну функцію та коефіцієнта матеріаломісткості, який характеризує матеріальні витрати на одиничну функцію. Величину витрат на одиночну функцію визначали за матеріальними витратам (площа деталей в см2) та коефіцієнтом матеріаломісткості:

Кmj = Кji / Мзаг • 100 , ( 5 )

де: Кji - матеріаломісткість I-тої функції, см2;

Мзаг - загальна матеріаломісткість об'єкту, см2.

Порівняння значення функцій та матеріальних витрат на їх реалізацію у відносних одиницях дало змогу виявити диспропорції в структурі функцій, відносні витрати яких перевищують їх відносне значення. Завдяки функціонально-вартісній діаграмі (рис. 5), верхня частина якої відбиває розподіл функцій за значенням, а нижня - за матеріальними затратами, визначено, що у разі незначного значення (всі види кишень) F17 = 0,014; F17 = 0,014; F18 = 0,006; F20 = 0,007; F21 = 0,014; F22 = 0,007 матеріаломісткість їх достатньо висока. Автором сформульовані задачі модернізації конструкції спеціального костюму типу "Афганка", розроблена методика і проведена експертиза пропозицій по удосконаленню модельних і конструктивних елементів в конструкції спеціального костюма.

Розроблена конструкція нової моделі куртки на базі покрою чоловічої сорочки. В основу розрахунків матеріальних витрат тканин автором було покладено порівняння номенклатури конструктивних рішень після проведення ФВА. Встановлення диспропорції в структурі матеріальних витрат і значимості деталей за їх функціональним запитом дозволили виключити з подетальної структури наявність кількості кишень на куртці та брюках. Конструктивні зміни в костюмі дали змогу зменшити його матеріалоємкість на 0,2586 м2, зекономити 123 488 грн (з розрахунку на 50 000 одиниць одягу). Обґрунтовано значення нормативної матеріалоємкості, як основи ФВА і запропоновано методику оцінки економічності швейних виробів на основі комплексних показників, що дозволило виробникам об'єктивно оцінити рівень матеріалоємкості швейного виробу на фоні інших виробників аналогічного виробу та обґрунтувати конкретні заходи для підвищення конкурентоспроможності продукції. На основі проведених досліджень автором разом із спеціалістами по розробці одягу спеціального призначення була розроблена нормативна конструкторсько-технологічна документація для запуску моделей у виробництво.

ВИСНОВКИ

1. Ринкові відносини та конкуренція потребують постійного підвищення ефективності виробництва різних форм господарювання та якості продукції, які виявляються головним важелем економічної стратегії у всіх галузях промисловості, в тому числі і в швейному виробництві. Встановлено, що розробка системи науково-обгрунтованих техніко-економічних нормативів в управлінні якістю продукції (УЯП), які забезпечують створення ресурсозберігаючих та маловідхідних технологій, є комплексною, багатоплановою проблемою, що включає сукупність взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих задач та факторів.

2. Показано, що в системі швейного виробництва питання використання