LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення первинної обробки низькосортної лляної сировини для одержання котоніну

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ






ДОМБРОВСЬКА ОЛЕНА ПЕТРІВНА



УДК 677.021.9





УДОСКОНАЛЕННЯ ПЕРВИННОЇ ОБРОБКИ НИЗЬКОСОРТНОЇ ЛЛЯНОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ КОТОНІНУ




05.18.03первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук








Херсон – 2005


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському національному технічному університеті

Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник:

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Коб'яков Сергій Михайлович,

Херсонський національний технічний університет, доцент кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини.


Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Вировець В'ячеслав Гаврилович, Інститут луб'яних культур Української академії аграрних наук, головний науковий співробітник відділу селекції і насінництва конопель;


кандидат технічних наук Ткачова Тамара Михайлівна, Київський національний університет технологій та дизайну, доцент кафедри матеріалознавства та технології переробки текстильних волокон.


Провідна установа:

Інститут сільського господарства Полісся УААН, відділ льону, м. Житомир.


Захист дисертації відбудеться "23" березня 2006 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 при Херсонському національному технічному університеті за адресою: Україна, 73008, м. Херсон-8, Бериславське шосе, 24, корпус 1, ауд. 223.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського національного технічного університету за адресою: Україна, 73008, м. Херсон-8, Бериславське шосе, 24, корпус 1.


Автореферат розісланий "15"лютого 2006 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Сумська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Останнім часом виникла гостра потреба у забезпеченні підприємств текстильної промисловості України власною сировиною. В зв'язку з необхідністю зменшити залежність від постачання імпортної бавовни важливим є питання виробництва бавовноподібного лляного волокна – котоніну, а також удосконалення та розробки нових способів і технологічного обладнання для його виробництва.

Відомо, що процес котонізації короткого лляного волокна в основному полягає в штапелюванні (вкороченні) волокна, очищенні його від костриці та розщепленні на елементарні волокна. В цілому, якщо говорити про особливості всіх відомих схем переробки лляного волокна в котонін, слід зазначити, що їх відмінність полягає в способі штапелювання волокон, а інші операції здійснюються за допомогою чесальних і стрічкових машин різних марок та модифікацій при різному їх розміщенні в технологічному ланцюжку. Однак існуючі лінії забезпечують вихід волокна, придатного для переробки за бавовняною системою прядіння, у якому волокна прядильної групи дуже відрізняються за довжиною, що не сприяє раціональному налагодженню прядильного обладнання та отриманню якісної пряжі.

Таким чином, дослідження в напрямку вдосконалення процесу штапелювання лляної сировини з метою підвищення відсотка виходу волокон прядильної групи, приблизно однакових за довжиною, яка відповідає довжині тонковолокнистої бавовни, є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема досліджень є складовою частиною науково-дослідних робіт, що проводяться кафедрою переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету за темою: „Розробка ресурсозберігаючих технологій первинної переробки льону та конопель для створення екологічно чистих товарів народного вжитку", номер державної реєстрації 0199U001229, протокол № 2 від 04.11.1998 р. та за проектом 05.06.02/000042 (5.6.12Б) договору № ДП /330-2003 від 25.07.2003 р. за темою „Нові ресурсозберігаючі технології поглибленої переробки конопель в південному регіоні з метою одержання целюлозних напівфабрикатів", які затверджено рішенням експертної ради Міністерства освіти і науки України №197 від 01.04.2003 р. Особистий внесок автора полягає в удосконаленні процесу переробки сирцю льону у котонін і дослідженні впливу механічних операцій на якість підготовленої до котонізації сировини та кінцевого продукту.

Мета і завдання дослідження.Метою даної роботи є розробка технологічного процесу отримання котоніну з низькосортної лляної сировини шляхом удосконалення процесу первинної механічної обробки льону.

Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити такі завдання:

  • проаналізувати існуючі способи та технології котонізації лляного волокна;

  • виявити основні недоліки існуючих технологій механічного котонування та визначити напрямки розвитку механічної технології котонізації;

  • розробити новий спосіб котонування на етапі первинної механічної обробки лляної сировини;

  • розробити нову технологічну лінію отримання котоніну з низькосортної лляної сировини для підвищення виходу волокон прядильної групи однакової довжини;

  • розробити нову різальну машину для штапелювання орієнтованого та паралелізованого шару сирцю льону на задану довжину та розрахувати її швидкісні параметри;

  • визначити необхідну кількість пар дрібнорифлених м'яльних вальців для підвищення ефективності процесу м'яття та видалення костриці з неорієнтованого шару різаного сирцю льону;

  • визначити та обґрунтувати основні фактори, що впливають на процес м'яття неорієнтованого шару різаного сирцю льону;

  • розробити математичну модель процесу м'яття неорієнтованого шару різаного сирцю льону в дрібнорифлених вальцях;

  • визначити вплив кількості обробок волокна на чесальній машині на зміну довжини та фізико-механічних показників котонізованого лляного волокна;

  • визначити вплив різного ступеня вилежування лляної трести та обробки її за новою технологією на довжину та фізико-механічні показники котонізованого лляного волокна.

Об'єкт дослідження– процес механічного котонування лляної сировини.

Предмет дослідження – низькосортна лляна сировина.

Методи дослідження. Задачі, поставлені у роботі, вирішувалися за допомогою теоретичних та експериментальних методів.

Теоретичні дослідження швидкісних параметрів роботи різальної машини та механізму втягування матеріалу у вальці м'яльної машини проводилися аналітичними методами.

Визначення факторів, що найбільш впливають на відсоток умину при обробці неорієнтованого шару різаного сирцю льону в м'яльній машині, проводилося за допомогою апріорного ранжування, а за допомогою методів математичного аналізу одержано модель процесу м'яття неорієнтованого шару лляного сирцю.

Результати експериментальних досліджень оброблялися із застосуванням методів математичної статистики.

Для визначення тонини котонізованих лляних волокон проводили дослідження діаметра волокна відповідно до методики