LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення первинної обробки низькосортної лляної сировини для одержання котоніну

визначення тонини волокон бавовни.

Оцінка якості лляної трести, довжини та основних фізико-механічних показників котоніну проводилася за допомогою загальноприйнятих методик згідно з державними стандартами на лляну сировину та текстильні матеріали.

Дослідження процесу котонування волокон і аналіз числових моделей, а також статистична обробка результатів експериментальних досліджень проводилася з використанням IBM-сумісного ПК із застосуванням табличного процесора Microsoft Excel (Office - 2000).

Наукова новизна одержаних результатів:

  • вперше науково обґрунтовано і експериментально підтверджено доцільність штапелювання волокон льону до довжини бавовни на стадії первинної обробки лляної сировини шляхом різання орієнтованого шару сирцю;

  • встановлено математичну залежність відсотка умину лляної сировини від питомого тиску у парі м'яльних вальців, товщини шару різаного сирцю та середнього кута орієнтації волокон у шарі в процесі обробки неорієнтованого шару різаного сирцю льону в дрібнорифлених м'яльних вальцях;

  • визначено оптимальну кількість прочісувань для одержання котонізованого лляного волокна з фізико-механічними характеристиками, наближеними до відповідних характеристик бавовняного волокна.

Практичне значення одержаних результатів.

Використання розробленого способу отримання підготовленого до котонування волокна з низькосортної лляної сировини дозволило за рахунок вдосконалення процесу первинної обробки сирцю льону виготовити котонін з підвищеним вмістом волокон однакової довжини. Даний спосіб захищено патентом України № 36522А та отримано рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель по заявці № u200500830 від 15.06.2005 р.

Результати проведених досліджень апробовано на ВАТ „Льонокомбінат Старосамбірський" Львівської області. З волокна, підготовленого до котонування, після чесання на двох машинах ЧМД-5 на ВАТ „Льонокомбінат Старосамбірський" отримано котонін (акт виробничих випробувань від 26 серпня 2005 р.).

Економічний ефект від впровадження нової технології підготовки низькосортної лляної сировини до котонізації й подальшого отримання котоніну становить 919,54 грн. у розрахунку на виготовлення 1 тонни котоніну.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно сформулювала й обґрунтувала задачі досліджень, критично проаналізувала науково-технічну літературу з проблем переробки короткого лляного волокна у котонін, провела теоретичні дослідження процесу м'яття неорієнтованого шару лляного сирцю, розробила технологію одержання котоніну з низькосортної лляної сировини, провела лабораторні аналізи якісних показників лляної трести, волокна та отриманого з нього котоніну, здійснила експериментальні дослідження процесу котонування лляного волокна, обробила експериментальні дані, узагальнила результати та сформулювала висновки.

В наукових працях, виконаних зі співавторами, здобувачеві належить постановка задач, проведення експериментальних досліджень, наукове обґрунтування результатів та висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було заслухано й обговорено:

  • на науково-технічній конференції „Проблеми легкої і текстильної промисловості на порозі нового століття", Херсонський державний технічний університет, м. Херсон, 1999 р.;

  • на науково-технічній конференції „Проблеми легкої і текстильної промисловості на порозі нового століття", Херсонський державний технічний університет, м. Херсон, 2000 р.;

  • на науковій конференції „Наукові розробки молоді на сучасному етапі", Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ, 2005 р.;

  • на семінарі професорсько-викладацького складу факультету технології і дизайну Херсонського національного технічного університету, м. Херсон, 2005 р.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 9 публікаціях, у тому числі статей у провідних наукових фахових виданнях України – 5, патентів України – 1, тез доповідей на конференціях – 3.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, загальної характеристики роботи, п'яти розділів основної частини, висновків, списку літературних джерел і 1 додатка. Дисертацію викладено на 157 сторінках машинописного тексту, вона містить 45 рисунків, 25 таблиць та 1 додаток. Список літературних джерел охоплює 147 найменувань.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі подано загальну характеристику роботи, розкрито сутність і стан наукової проблеми та її значення, обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та завдання досліджень, встановлено наукове та практичне значення одержаних результатів, охарактеризовано об'єкти та методи досліджень.

У першому розділі подано критичний огляд літератури за темою дисертації та визначено напрямки нових досліджень, проаналізовано відомі способи одержання котоніну з волокон льону, а також сучасні технологічні лінії для механічного котонування низькосортної лляної сировини. Аналіз наукової, патентної і технічної літератури дозволив виявити головний недолік відомих способів котонізації короткого лляного волокна. Він пов'язаний з низьким відсотком виходу волокон прядильної групи завдовжки 36-40 мм. Це обумовлено неможливістю здійснити достатню паралелізацію короткого волокна перед його різанням, бо коротке лляне волокно являє собою сплутану неорієнтовану масу. Існуючі способи вкорочення волокон не забезпечують необхідної якості вихідного матеріалу, підготовленого до котонізації та подальшого прядіння. Підвищення ефективності процесу штапелювання при механічному способі котонування можливе за рахунок удосконалення технології переробки лляної сировини, при якій умова паралельності волокон одне одному буде збережена.

Виходячи з вищевикладеного, сформульовано мету роботи і визначено напрямки досліджень.

У другому розділі, що складається з п'яти підрозділів, викладено основні методи досліджень. Розділ містить інформацію про використану в роботі рослинну сировину, опис технологічних операцій та обладнання для проведення експериментальних досліджень, методи виконання експериментальних досліджень та статистичні методи обробки одержаних результатів. Подано фізико-механічні характеристики сланкої лляної трести з різним ступенем вилежування. Описано порядок проведення досліджень та наведено схему розроблюваного технологічного ланцюжка підготовки лляної сировини до котонізації (рис.1).



Рис. 1. Принципова схема технологічного ланцюжка

підготовки сировини до котонізації


Наведено характеристики використаних приладів і експериментальної техніки та описано методики визначення показників якості лляної трести, підготовленого до котонізації волокна та котоніну. Визначення довжини, гнучкості та міцності трести проводилося за відповідними методиками, викладеними в ГОСТ 2975-73 „Треста льняная. Технические условия" і ГОСТ 24383-89 „Треста льняная. Требования при заготовках". Фізико-механічні показники волокна, підготовленого до котонізації, визначалися так само, як і якість котоніну, для оцінювання якого, в більшості випадків, використовують методи визначення якості волокон бавовни та вовни. Для визначення діаметра підготовленого до котонування волокна та котонізованого лляного волокна